АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 лютого 2012 року м.Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,

суддів: Заїкіна А.П., Процик М.В.,

при секретарі: Тьосовій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 29 вересня 2011 року за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, з участю третіх осіб Одеської міської ради, СТ «Трудівник», про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2008 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1, з участю третіх осіб Одеської міської ради, СТ «Трудівник», про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди. Уточнивши позовні вимоги, позивачі зазначали, що вони є власниками земельних ділянок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 У 2006 році відповідач самовільно побудував кам'яну огорожу та житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, зайняв частину проїжджої дороги, яка є єдиним доступом до їх земельних ділянок, зменшивши її ширину з 3,5 м. до 0,9 м., у зв'язку з чим вони позбавлені можливості проїзду до своїх земельних ділянок. Посилаючись на порушення своїх прав землекористувачів, позивачі просили задовольнити позов та зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення кам'яної огорожі та частини будинку, поновлення дорожнього покриття, вивезення будівельного сміття за його рахунок, а також стягнути на їх користь моральну шкоду.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 29 вересня 2011 року позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення за його рахунок частини кам'яної огорожі у межах від «А» до «В», відображених в державному акті на землю. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення кам'яної огорожі за його рахунок та ухвалити в цій частині нове рішення, мотивуючи

_____________________________________________________________________________________________

Головуючий у 1 інст. Васильків О.В. Справа № 22ц/1590/1194/2012

Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП - 45

тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Позивачі рішення суду не оскаржили.

Заслухавши доповідача, представника відповідача - ОСОБА_5, позивачів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення кам'яної огорожі за рахунок відповідача, суд виходив з того, що право позивачів користуватися земельною ділянкою загального користування, а саме: право проходу і проїзду, порушено діями відповідача й підлягає захисту. Висновки суду відповідають нормам матеріального та процесуального права. Фактичні обставини встановлені судом повно і правильно, підтверджуються матеріалами справи. Вказаним обставинам та наданим доказам суд дав правильну оцінку, що відображено в мотивувальній частині рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є власниками земельних ділянок АДРЕСА_1 Відповідачу ОСОБА_1 згідно Державного акту на землю від 10.07.2006 р. належить земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,0593 га.

Відповідач самовільно побудував на земельній ділянці житловий будинок та переніс паркан в бік проїзду загального користування, зменшивши ширину проїзду з 3,5 м до 0,9 м., тобто фактично захопив земельну ділянку проїжджої дороги.

Ці обставини підтверджуються листами Одеського міського управління земельних ресурсів, Головного Управління МНС України в Одеській області, Юридичного управління ОМР, Інспекції ДАБК ОМР, актом перевірки дотримання ОСОБА_1 вимог земельного законодавства від 26.02.2007 р., технічним паспортом на будинок на ім'я ОСОБА_1, висновками судової будівельно-технічної експертизи №1758 від 29.07.2010р. та додаткової експертизи від 24.03.2011р., з яких вбачається, що фактична загальна площа земельної ділянки ОСОБА_1 складає 608,9 кв.м, він порушив межі проїзду загального користування, самовільно встановив кам'яну огорожу, зайнявши проїзд площею 77,8 кв.м., зменшивши ширину проїзду до земельних ділянок позивачів.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про те, що внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки загального користування порушені права позивачів, оскільки вони позбавлені можливості вільного проходу і проїзду до своїх земельних ділянок.

Відповідно до ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Доводи апеляційної скарги про те, що кам'яна огорожа побудована в межах угоди з суміжними землекористувачами, у тому числі позивачами, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у розписці від 11.12.2002 року, на яку посилається ОСОБА_6, зазначено лише про те, що ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2 не заперечують проти приватизації земельної ділянки ОСОБА_1 (а.с.86) На підставі цієї розписки ОСОБА_1 отримав Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,0593 га.(а.с.101-102) Однак після одержання акта ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку загального користування в результаті чого фактична площа його земельної ділянки збільшилася до 608,9 кв.м.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення кам'яної огорожі.

Відповідно до вимог ст.303 ЦПК України під час розгляду справи апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ухвалено з додержанням вимог ст.ст. 212,213-215 ЦПК України, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні. В іншій частині рішення суду не оскаржене.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду м.Одеси від 29 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Є.Федорова

Судді: А.П. Заїкін

М.В. Процик