АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________

У Х В А Л А

02 грудня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.

суддів - Драгомерецького М.М., Парапана В.Ф.

при секретарі - Щуровській О.Д.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29 липня 2011 року по справі за поданням заступника начальника Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі,

встановила:

20.07.2011 року заступник начальника Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1. Заявник стверджує, що на виконанні Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист у справі № 2-10367/10, виданий Приморським районним судом м. Одеси 09.02.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку щомісячно. Боржником рішення суду не виконується, не сплачуються поточні платежі по аліментам, також існує заборгованість в розмірі 1752, 13 доларів СІЛА та 742 грн. 34 коп. Оскільки боржником зобов'язання, покладені на нього рішенням суду не виконано, тому необхідно вирішити питанні щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, може бути тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), до виконання зобов'язань.

У судовому засіданні представник Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції подання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Ухвалою суду вказане подання було задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу районного суду скасувати з тих підстав, що вона постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваної ухвали, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 217 ЦПК України - суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно ст. 6 Закону України „Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" - громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані договірні чи інші невиконання зобов'язання - до виконання зобов'язань.

Суд першої інстанції правильно та обґрунтовано задовольнив частково подання заступника начальника Другого відділу Державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Одесі про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, оскільки відкрито і знаходиться на виконанні виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа 2-10367/10, виданого Приморським районним судом м. Одеси від 09.02.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку щомісячно. Боржником рішення суду не виконується, не сплачуються поточні платежі по аліментам, також існує заборгованість в розмірі 1752, 13 доларів США та 742 грн. 34 коп. Із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем здійснені всі можливі заходи для встановлення місця знаходження майна боржника. На його автомобіль накладено арешт, однак, вжитими заходами встановити місцезнаходження автомобіля не виявилося можливим, він знаходиться в розшуку.

Також суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні заяви про зобов'язання відділу ВПМР УМВС України в Одеській області не видавати виїзні документи на ім'я ОСОБА_1 та вилучити паспорт вказаного боржника.

Таким чином суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що враховуючи ті обставини, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду, жодної дії щодо погашення заборгованості не вчинив, його необхідно тимчасово обмежити її у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апелянт не довів обставини, на які посилалася як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного доказу не надав, розрахунок Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо наявної заборгованості не оскаржив.

Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

У зв'язку із цим, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, а вимоги апелянта про скасування вказаної ухвали районного суду не основані на законі і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29 липня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

В.Ф. Парапан