АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.

суддів - Парапана В.Ф., Драгомерецького М.М.

при секретарі - Щуровській О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ СТ «Гарантія», третя особа ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення страхового відшкодування, -

встановила:

Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування вимог посилалася на те, що її син ОСОБА_4, був майновим поручителем за договором кредиту укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 За умовами іпотечного договору її син ОСОБА_4, уклав договір добровільного страхування життя та здоров'я. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, помер від вогнепального поранення голови. Вона, як мати, стала спадкоємцем померлого. ОСОБА_5 належним чином не виконував умови договору кредиту внаслідок чого виник борг. Таким чином, до неї перейшли всі права і обов'язки за іпотечним договором і вона зобов'язана задовольнити вимоги кредитора в розмірі прийнятого спадкового майна. ВАТ СТ «Гарантія» не визнала смерть її сина страховим випадком та відмовила ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у виплаті страхового відшкодування. Посилаючись на викладене, просила визнати смерть її сина страховим випадком та стягнути з ВАТ СТ «Гарантія» на її користь суму страхового відшкодування в розмірі 338 316 грн. 16 коп.

Представник ВАТ СТ «Гарантія» вимоги позову не визнав, в заперечення вимог послався на те, що страхове товариство не визнає смерть ОСОБА_4, страховим випадком, оскільки потерпілий вчиняв до засудженого ОСОБА_3, протиправні дії і така поведінка з боку ОСОБА_4, була безпосередньою причиною його смерті. Крім того, пояснив, що за договором страхування вигодонабувачем був не потерпілий ОСОБА_4, а ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», та страхове відшкодування виплачується виключно вигодонабувачеві, а позивачка просить стягнути кошти на її користь. Також пояснив, що згідно договору страхування, сума, що виплачується, становить розмір поточної заборгованості застрахованої особи перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором, але позивачка не надала суду жодного доказу на підтвердження зазначеної суми і просить стягнути повний розмір страхової суми.

Справа розглянута у відсутності належним чином сповіщеної третьої особи - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Рішенням суду в задоволені позову було відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення, та постановити нове, яким задовольнити її позов в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

Між ОСОБА_5 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 12.06.2007 року було укладено договір кредиту, строк дії якого встановлено до 12.06.2027 року (а.с. 7). Майновим поручителем за договором кредиту виступив ОСОБА_4, який 13.06.2007 року уклав з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» іпотечний договір (а.с. 10). 12.06.2007 року ОСОБА_4 уклав з ВАТ СТ «Гарантія» договір добровільного страхування життя та здоров'я (а.с. 6), строк дії договору встановлено до 12.06.2008 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, раптово, в стані сильного душевного хвилювання, внаслідок протиправної поведінки з боку ОСОБА_4, яка виразилася в принижувані честі та гідності, погрожуванні фізичною розправою, здійснив неодноразові постріли з вогнепальної зброї в ОСОБА_4, який від поранень помер на місці, а ОСОБА_6 було визнано винним у вчинені злочину передбаченого ст. 116 КК України, що підтверджується вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 02.04.2008 року (а.с. 18-21). 09.10.2008 року вигодонабувач, за договором страхування, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся з претензією до ВАТ СТ «Гарантія» про виплату страхового відшкодування в розмірі простроченої суми за договором кредиту за станом на 08.10.2008 року в розмірі 312 825 грн. 76 коп., (а.с. 13). В листопаді 2008 року ВАТ СТ «Гарантія» листом відмовила ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у виплаті коштів, посилаючись на те, що настання смерті ОСОБА_4, при встановлених вироком суду обставинах, не є страховим випадком (а.с. 15).

Відповідно до п. 4 договору страхування, Вигодонабувач - ПАТ «Райффайзен банк Аваль» має першочергове право на отримання страхового відшкодування на свою користь, тобто на погашення кредитної заборгованості страхувальника.

Пунктом 6 Договору страхування визначено страхові ризики та страхові випадки: страховими випадками визнаються випадки, що відбулися раптово, ненавмисно та не залежно від волі застрахованого після вступу в силу договору страхування і документально підтверджені події: - смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку, - первинна інвалідність застрахованого внаслідок нещасного випадку (1 та 2 група інвалідності). Смерть природна, що настала внаслідок хвороби, старості не є страховим випадком.

Згідно п.п. 8.4 договору страхування, відповідальність страховика перед страхувальником встановлюється в розмірі поточної заборгованості застрахованої особи перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором і не може перевищувати розміру страхової суми.

Пунктом 9.3.2 договору визначено, що страховик звільняється від виплати страхової суми, якщо страхові випадки сталися при спробі вчинення або вчинені застрахованим протиправних дій.

Підпунктом 11.2 встановлено, що при настанні страхового випадку страховик здійснює страхову виплату вигодонабувачеві відповідно до п.8.4.

Відповідальність за ст. 116 КК України передбачена за умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1., задоволенню не підлягають, оскільки нею та її представником не надано жодного належного доказу на підтвердження родинних відносин з померлим ОСОБА_4, та не надано доказу про те, що вона є спадкоємцем померлого за законом (заповітом).

За таких підстав суд першої інстанції правильно відмовив в позові ОСОБА_1., оскільки вона не є належним позивачем у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апелянт не довела обставини, на які посилалася як на підставу своєї апеляційної скарги.

Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2010 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: В.Ф. Парапан

М.М. Драгомерецький