АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Заїкіна А.П., Мизи Л.М.,
при секретарі: Благорозумному О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 12 липня 2011 року за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ЗАТ «Югтрансавто» про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2010 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 і ЗАТ «Югтрансавто» про стягнення солідарно заборгованості за договорами споживчого кредиту.
Позивач зазначав, що згідно з договорами споживчого кредиту від 20 липня 2006 року, від 22 лютого 2007 року та від 26 березня 2007 року Банк надав кредит в іноземній валюті в сумі 156500 швейцарських франків, 45530 швейцарських франків та 14000 доларів США. На забезпечення виконання зобов'язання за кредитними договорами були укладені договори поруки, відповідно до яких ЗАТ «Югтрансавто» взяв на себе зобов'язання відповідати по зобов'язанням ОСОБА_2, які виникають з кредитних договорів. Позивач повністю виконав зобов'язання за договорами та видав кредит, однак через невиконання відповідачами своїх зобов'язань за укладеними кредитними договорами, виникла прострочена заборгованість перед Банком щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами і суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, а саме: за договором від 20 липня 2006 року в сумі 1187753,15 грн., за договором від 22 лютого 2007 року в сумі 295467,73 грн., за договором від 26 березня 2007 року в сумі 94199,43 грн. Незважаючи на попередження про порушення умов договору та вимогу погасити заборгованість, відповідачі свої зобов'язання за договорами не виконують.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив задовольнити позов, стягнути з відповідачів солідарно за кредитним договором від 20 липня 2006 року 1187753,15 грн., за кредитним договором від 22 лютого 2007 року 265467,73 грн., з ОСОБА_2 за кредитним договором від 26 березня 2007 року - 94199,43 грн.
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 12 липня 2011 року позов задоволено.
___________________________________________________________________________
Головуючий у 1 інст. Михайлюк О.А. Справа № 22ц/1590/1214/2012
Доповідач Федорова А.Є. Категорія ЦП - 27
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи тим, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини справи, не вирішив питання про закриття провадження у справі.
Відповідач ЗАТ «Югтрансавто» неодноразово належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, про причини неявки апеляційний суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не заявив.
Згідно зі ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, представників Банку та ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачі є солідарними боржниками перед Банком на підставі договорів про надання споживчого кредиту та договорів поруки від 20 липня 2006 року, 22 лютого 2007 року, а також за договором споживчого кредиту від 26 березня 2007 року. Через невиконання відповідачем ОСОБА_2 договорів споживчого кредиту виникла заборгованість, яка складається з заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом, суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.
Такі висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором, щодо забезпечення повернення позики (кредиту), позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, якщо інше не встановлено договором.
За правилами статей 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку і відповідає перед ним за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Судом встановлено і не заперечується у апеляційній скарзі, що 20 липня 2006 року та 22 лютого 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», який у 2009 році змінив назву на ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 були укладені договори про надання споживчого кредиту, за яким Банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 156500 Швейцарських франків строком до 20 липня 2017 року та у сумі 45530,00 Швейцарських франків строком по 22 лютого 2012 року.(а.с.21-31,51-60)
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами між Банком та ЗАТ «Югтрансавто» в особі директора ОСОБА_2, укладені договори поруки, і поручитель ЗАТ «Югтрансавто» зобов'язався відповідати за виконання позичальником ОСОБА_2 усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитних договорів від 20 липня 2006 року та 22 лютого 2007 року.(а.с.97-98)
26 березня 2007 року за договором споживчого кредиту Банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 14000 доларів США.(а.с.75-83)
Встановлені договорами терміни повернення кредиту та терміни сплати відсотків за користування кредитом відповідачем ОСОБА_2 не виконуються.
Боржник та його поручитель були попереджені про необхідність погашення простроченої заборгованості за кредитними договорами, що підтверджується листами банку від 09 серпня 2010 року, які відповідачі отримали 12 серпня 2010 року (а.с.114-117,118-119)
За таких обставин, суд дійшов правильних висновків та обґрунтовано задовольнив позов Банку.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд неповно з'ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права є необґрунтованими.
Обставини, на які посилався позивач в обґрунтування своїх вимог, підтверджуються доказами, яким суд дав належну оцінку відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України.
Апеляційна скарга не містить будь-яких доводів про порушення судом норм матеріального права, які б спростували рішення суду по суті.
Посилання у скарзі на те, що в одне провадження незаконно об'єднані вимоги юридичної особи Банку до іншої юридичної особи -ЗАТ «Югтрансавто», які підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, і суд повинен був закрити провадження у справі, є помилковим.
Дана справа виникла з кредитних правовідносин, сторонами є юридичні особи та фізична особа. Предметом спору є спільні обов'язки відповідачів: позичальника ОСОБА_2 та юридичної особи - поручителя ЗАТ «Югтрансавто», які випливають з одних і тих самих правовідносин-отримання кредиту, оскільки договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання-кредитного договору-характер і укладаний саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з ч.1 ст.554 ЦК України відповідає перед кредитором за загальним правилом солідарно із позичальником, так як договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Таким чином позовні вимоги взаємопов'язані між собою і з урахуванням вимог статей 15-16, 30 ч.2, 32 ч.ч.1,2, 118 ч.2 ЦПК України окремий їх розгляд не можливий.
Таким чином доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог ст.ст. 212,213-215 ЦПК України, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 12 липня 2011 року за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ЗАТ «Югтрансавто» про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий А.Є.Федорова
Судді: А.П. Заїкін
Л.М. Миза