АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Калараш А. А.
суддів: Комаровської Н.В., Короткова В.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною відмову у перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та зобов'язання здійснити її перерахунок за 2009 рік , -
встановила:
В вересні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом і в обгрунтування позовних вимог посилався на те ,що він є інвалідом війни 2 групи та відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту „ від 22.10.1993 року має право на отримання щороку до 5 травня разової грошової допомоги в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком ,проте відповідачем йому сплачено в значно меншому розмірі . Просить визнати неправомірними дії стягнути не отриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2009 р. у розмірі 3554 грн. як інваліду війни ІІ групи відповідно ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту", яку він отримав у меншому розмірі -430 грн., ніж передбачено законодавством.
Постановою Київського районного суду м.Одеси від 22 січня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, задовольнити позовні вимоги з тих підстав, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи та порушено вимоги матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволленню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус інваліда війни 2-ї групи. Відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам 2-ї групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Відповідачем виплачена вказана грошова допомога відповідно постанови Кабінету Міністрів від 18.03.2009 №211 у розмірі 430 грн..
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо проведених виплат до 5 травня. Позивачем заявлені вимоги стосовно виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2009 р. відповідно до ст.13 наведеного Закону.
Згідно ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни 2 групи встановлена щорічна до 5 травня разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволення позову послався на положення ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту « , відповідно якої виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах ,передбачених ст.ст. 12-16 цього Закону ,здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або установи банків пенсіонерам за місцем отримання пенсії.» та на ч. 2 ст. 61 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", якими передбачено здійснення бюджетних видатків в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами та у відповідності бюджетних паспортів та надав перевагу -постанові КМ України від 18.03.2009 №211.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 18.03.2009 року «Про розміри разової грошової допомоги,що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту « та «Про жертви нацистських переслідувань» у 2009 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", здійснюється інвалідам війни II групи у розмірі 430 гривень;
За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Згідно позиції Конституційного Суду України, висловленої у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
У Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).
Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який розробляє проект закону про Державний бюджет України на наступний рік і подає його до Верховної Ради України, забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, звітує перед Верховною Радою України про його виконання (частина друга статті 96, частина перша статті 97, частина перша статті 113, пункт 6 статті 116 Основного Закону України). Ефективне здійснення Кабінетом Міністрів України цих повноважень є основою для вжиття ним заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, проведення політики у сфері соціального захисту, фінансової та податкової політики (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України).
Таким чином, державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України.
Виходячи з позиції Конституційного Суду України № 3-рп від 25 січня 2012 року , що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості. Повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Позивачу в 2009 році ,відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік « та Постанови КМУ № 211 від 18.03.2009 року ,як інваліду війни була виплачена щорічна грошова допомога до 5 травня в розмірі 430 грн., що відповідала вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішеня чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом першої інстанції ухвалене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
Ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м.Одеса від 22 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий : А. А. Калараш
Судді : Н. В. Комаровська
В. Д. Коротков