АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді Панасенкова В.О.
суддів: Драгомерецького М.М.
Громіка Р.Д.,
при секретарі: Сенчук А.О.,
за участю: відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 червня 2011 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом відокремлення житлових будівель, скасування свідоцтва про право власності на житло та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
09 листопада 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що йому на праві власності належить 1/8 частина житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 вересня 1997 року. Відповідачці ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16 квітня 1996 року належить 23/50 частин житлового будинку АДРЕСА_2, який збудований без несучої стіни з боку будівель літ. "Б", літ. "б1" будинку АДРЕСА_1, яка належить йому. Тому він вважає, що відповідачка ОСОБА_2 незаконно користується його власністю, від відокремлення свого будинку від його будинку відмовляється, чим порушує його права користування та розпорядження майном й завдала моральну шкоду в розмірі 1 500 грн.
Посилаючись на ці обставини, та на ст. ст. 316, 317, 321, 386, 391 ЦК України, позивач ОСОБА_4 після остаточного уточнення вимог 19 травня 2011 року просив суд зобов'язати відповідачку ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні його власністю - будівлями літ. "Б", літ. "б1" будинку АДРЕСА_1 шляхом відокремлення будинку АДРЕСА_2 від вказаних будівель та скасування свідоцтва про право власності на 23/50 частин будинку АДРЕСА_2, стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в розмірі 1 500 грн. та судові витрати (а.с. 81-81).
Відповідачка ОСОБА_2 проти позову заперечувала і в своїх поясненнях зазначала, що її родина у складі її, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 приватизували в рівних часках 23/50 частин житлового будинку АДРЕСА_2 і 16 квітня 1996 року їм видали свідоцтво про право власності на житло. Після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, вона та її брат ОСОБА_8 успадкували долю матері на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 січня 1999 року. Технічний стан частини її будинку відповідає технічному паспорту за 1996 рік, складеному КП "ОМБТІ та РОН" при приватизації, після приватизації ніяких змін у будинку не відбувалось. З моменту набуття права власності у порядку успадкування на частину будинку АДРЕСА_1 у 1997 році позивач не пред'являв вимог щодо порушення його права власності та пропустив строк позовної давності для скасування свідоцтва про право власності на житло. Тому відповідачка ОСОБА_2 вважала вимоги безпідставними і просила суд у їх задоволенні відмовити.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено.
Суд скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04 травня 2011 року, та зняв заборону на відчуження 92/750 частин житлового будинку АДРЕСА_2, що належать ОСОБА_2
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення його позову, мотивуючи тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального і матеріального права.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи сповіщений належним чином.
За змістом ст. ст. 11, 27 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.
Тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України у даному випадку його неявка в суд не перешкоджає розглядові справи і не порушує право на доступ до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_3, пояснення відповідачки ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального і матеріального права.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить 1/8 частка житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 вересня 1997 року (а.с. 5). Інші частки будинку належать його матері ОСОБА_9 та брату ОСОБА_10
Будинок АДРЕСА_1 в цілому складається з одного кам'яного житлового будинку під літ. "А", житловою площею 35, 2 кв.м., та надвірних споруд: літніх кухонь літ. "Б", "В", 1-4 огорожі, І-ІІІ мостіння.
Прибудова літ. "Б" була узаконена за заявою співвласника будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_9 (матері позивача) на підставі рішення Міжвідомчої комісії Малиновської районної адміністрації м. Одеси № 103/1 від 18 лютого 1997 року (а.с. 5), прибудова літ. "б1" є самочинною і в склад спадщини не входила (а.с. 53).
Відповідачці ОСОБА_2, а також її дочці ОСОБА_5, та братам ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на праві спільної часткової власності належить 23/50 частин будинку АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16 квітня 1996 року , а також їй та брату ОСОБА_8 належать 23/250 частин цього будинку в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 січня 1999 року (а.с. 38, 39).
Будинок АДРЕСА_2 складається в цілому з двох кам'яних житлових будинків під літ. "А", "Б", загальною житловою площею 71, 2 кв.м., та надвірних споруд: під літ. "Д" - вбиральні, "Е", Ж, З, К" - сараї, "И" - навіс, № 1-8 - огородження, І -ІІІ мостіння (а.с. 40-44).
Згідно технічних паспортів на житлові будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 прибудова літ. "А1" у буд. АДРЕСА_2 має суміжну стіну з приміщеннями літньої кухні літ. "Б" та прибудови літ. "б1" в буд. АДРЕСА_1, які побудовані на межі суміжних земельних ділянок, але таке становище існувало тривалий час, в тому числі при приватизації частини будинку родиною відповідачки ОСОБА_2 (а.с. 6, 53-54, 64-66).
Після приватизації частини будинку АДРЕСА_2 будь-яка реконструкція або перепланування будинку не проводилась, технічний стан приміщень будинку відповідає попередньому технічному паспорту (а.с. 6, 40-42).
Ані частка позивача ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1, ні частка відповідачки ОСОБА_2 в буд. АДРЕСА_2 не виділені в натурі.
За таких обставин, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем ОСОБА_3 не доведено, що таке відокремлення будівель можливе технічно і погоджено з відповідними організаціями, те, що саме йому на праві власності належить будівля літньої кухні літ. "Б", а прибудова літ. "б1" є самочинною, а також те, що саме відповідачці ОСОБА_2 належить прибудова під літ. "А1" у буд. АДРЕСА_2. Законних підстав для скасування свідоцтва про право власності на житло від 16 квітня 1996 року немає.
Таким чином, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно із законом.
Доводи позивача ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду є незаконним, оскільки прибудова "А1" будинку АДРЕСА_2 не приведена у попередній стан, чим порушені його права, не можуть бути прийняти до уваги, за таких підстав.
Дійсно, прибудова літ. "А1" у буд. АДРЕСА_2 має суміжну стіну з приміщеннями літньої кухні літ. "Б" та прибудови літ. "б1" в буд. АДРЕСА_1, які побудовані на межі суміжних земельних ділянок.
Однак таке становище існувало тривалий час, в тому числі при приватизації частини будинку родиною відповідачки ОСОБА_2, що підтверджується листом Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 05 березня 2008 року (а.с. 6) та наявними у справі технічними паспортами на будинок АДРЕСА_2.
Після приватизації частини будинку АДРЕСА_2 відповідачка ОСОБА_2 не проводила реконструкцію або перепланування будинку АДРЕСА_2, технічний стан приміщень будинку відповідає попередньому технічному паспорту (а.с. 6, 40-42).
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частинами 3, 4 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку наданим сторонами у справі доказам у відповідності до вказаних положень процесуального законодавства та правильно встановив, що позивач ОСОБА_3 не надав доказів підтверджуючих можливість такого відокремлення споруд будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 у вигляді технічного висновку або проекту, погодженого з відповідними установами.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Отже, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.
Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков
Р.Д. Громік
М.М. Драгомерецький