Судове рішення #22669539

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


8 лютого 2012 року м.Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,

суддів: Заїкіна А.П., Мизи Л.М.,

при секретарі: Тьосовій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Одеської міської ради на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 8 червня 2011 року за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування. Позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3, який в 1959 р. придбав будинок АДРЕСА_1 Після смерті батька спадщину прийняла його мати - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 Посилаючись на те, що він постійно мешкав і зареєстрований у будинку, тобто прийняв спадщину після смерті матері, позивач просив задовольнити позов, визначити будинок площею 122 кв.м., житловою-87,7 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 537 кв.м. спадковим майном і визнати за ним право власності на цей будинок.

Відповідач позов не визнав з тих підстав, що спірний будинок є самовільним будівництвом і не введений в експлуатацію.

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 8 червня 2011 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, яке складається з збудованого, але не зданого в експлуатацію житлового будинку АДРЕСА_1 під літ.А загальною площею 122,2 кв.м, житловою площею 87,7 кв.м в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 Вирішено також провести реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок після здачі його в експлуатацію у встановленому законом порядку.

В апеляційній скарзі відповідач Одеська міська рада просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи тим, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та наданим доказам.

_____________________________________________________________________________

Головуючий у 1 інст. Михайлюк О.А. Справа № 22ц/1590/1190/2012

Доповідач Федорова А.Є. Категорія 37

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст.213,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Цим вимогам закону рішення суду не відповідає.

Задовольняючи позов на підставі ст.1268 ЦК України, суд виходив з того, що позивач прийняв спадщину після смерті своїх батьків, продовжує мешкати у будинку, виконує його ремонт, сплачує земельний податок та комунальні платежі, тому за ним має бути визнано право власності на спадкове майно-спірний будинок.

Проте такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до розділу У11 ЦК УРСР та статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами цих норм закону успадковуються виключно ті права і обов'язки, які виникли та належали спадкодавцеві, а не третій особі, ще за життя; до складу спадщини входять права та обов'язки, які не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, які мешкали в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6,7) Їх син ОСОБА_2.(позивач) також мешкав і на даний час мешкає і зареєстрований у цьому житловому будинку.(а.с.8, 90зв.-91)

З рішення Виконкому Іллічівської райради депутатів трудящихся № 1316 від 28. 09.1962 р. «Про розгляд заяв самовільних забудовників про видачу домової книги і прописки за місцем проживання» вбачається, що ОСОБА_3- робочий заводу Харчових концентратів купив у 1959 році самовільно побудовану будівлю по АДРЕСА_1, яка складається з кімнати площею 15 кв.м., спальні 9,5 кв.м., кухні 9 кв.м. і веранди 5 кв.м. У будинку проживає він з дружиною ОСОБА_5, сином і матір'ю. Виконком вирішив дозволити прописку і видачу домової книги без оформлення правових документів на будинок.(а.с.32)

На підставі цього рішення ОСОБА_3 була видана домова книга для прописки громадян, що мешкають у самовільно побудованому будинку по АДРЕСА_1. (а.с.86-94 зв.)

Постановою адміністративної комісії Іллічівської районної адміністрації від 22.06.2001 року ОСОБА_4 притягнута до адміністративної відповідальності за самовільну реконструкцію домобудівні. (а.с.33)

З висновку судової будівельно-технічної експертизи від 18.10.2010 року вбачається, що спірний житловий будинок літ. «А» загальною площею 122,2 кв.м., житловою площею 87,7 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 537 кв.м., відповідає будівельним, санітарним, пожежним нормам, можливо його використання і експлуатація як житлового будинку.(а.с.57зв.)

Таким чином встановлено, що спірний житловий будинок є самочинно побудованим, батьки позивача на день їх смерті мешкали в будинку, однак не узаконили право власності на нього, тобто не набули майнових прав на спірну будівлю і згідно з законом така будівля не має бути визнана спадковим майном.

Відповідно до ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. Або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі, під уже збудоване нерухоме майно.

За правилами ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Під час розгляду справи суд не звернув увагу на вимоги закону, не з'ясував правових підстав, згідно з якими визнав житловий будинок спадковим майном та визнав право власності на нього за позивачем, незважаючи на те, що правовстановлюючі документи на будинок та земельну ділянку відсутні. При цьому суд не врахував, що згідно зі ст.9 ЦК УРСР правоздатність громадянина припиняється зі смертю.

За таких обставин рішення суду не засновано на матеріалах справи та вимогах закону, тому підлягає скасуванню згідно з вимогами ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.


Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:


Апеляційну скаргу Одеської міської ради задовольнити.


Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 8 червня 2011 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.


Головуючий А.Є. Федорова


Судді: А.П. Заїкін

Л.М. Миза


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація