АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Громіка Р.Д.
суддів - Парапана В.Ф., Драгомерецького М.М.
при секретарі - Щуровській О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 12 серпня 2010 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» в особі структурної відокремленої одиниці Іллічівського району електричних мереж до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих внаслідок порушення правил користування електричною енергією, -
встановила:
ВАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» в особі структурної відокремленої одиниці Іллічівського району електричних мереж звернулося до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків в розмірі 2455,32 грн., та судових витрат у розмірі 81,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1, є споживачем електричної енергії і знаходиться у договірних відносинах з компанією. При проведені представниками Іллічівського району електричних мереж чергового обстеження електроустановок побутових споживачів, встановлено, що відповідач порушив п.п.42, 48 Правил користування електричною енергією для населення, (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року), а саме самовільно підключився до електромережі, в наслідок чого заподіяв компанії збитки в розмірі 2455,32 грн.
Далі, позивач уточнив позов в частині залучення до справи у якості співвідповідача ОСОБА_1, та стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 2455,32 грн., та судові витрати 81,00 грн.
Ухвалою суду від 09 червня 2010 року було залучено до справи у якості співвідповідача ОСОБА_1(а.с.58).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що на час оформлення ОСОБА_2 абонентом, враховувалося фактичне проживання особи, як голови сім'ї за конкретною адресою, а не відповідальний наймач.
Представник ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не є відповідальним наймачем квартири. ОСОБА_1 подалі в судове засідання не прибула, причини не явки не повідомила.
Відповідачі в судовому засіданні вимоги не визнали, в подальшому в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили.
Рішенням суду позов був задоволений, та було стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача нанесені збитки в розмірі 2455,32 грн., та судові витрати в розмірі 81,00 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення, та постановити нове, яким в позові ІРЕМ відмовити, посилаючись при цьому на порушення судом норм процесуального та матеріального права при винесені оскаржуваного рішення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.
Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.
Згідно акту про порушення правил користування електроенергією від 28 лютого 2007 року №041648 встановлено, що відповідачі самочинно підключилися до електромережі після відключення. Енергія споживається поза лічильника (а.с.7).
Згідно розрахунків завданих збитків до акту №041648 від 28 лютого 2007 року, відповідачі заподіяли компанії збитки в розмірі 2455, 32 грн. (а.с.8) .
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (контролери ІРЕМ) пояснили, що відповідачі самовільно підключилися до електромережі шляхом проведення окремого проводу від кімнати до лічильника з приховуванням проводу під штукатуркою, про це і був складений відповідний акт.
Абонентом позивача рахується ОСОБА_2 (а.с.10-13). Приміщення у будинку надавалося ОСОБА_1
Відповідно до п.48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно із законодавством у разі самовільного підключення електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до п.53 ПКЕЕН на підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання, а також визначити величину збитків, завданих протиправними діями споживача.
Суд правильно врахував, що відповідачі проживають однією сімєю у відповідній квартирі, разом користувалися електроенергією, яка була отримана незаконним шляхом, та суду не було надано жодного належного доказу в обґрунтування позиції відповідачів, у зв'язку з чим несуть дійсно повинні нести солідарну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апелянт не довела обставини, на які посилалася як на підставу своєї апеляційної скарги.
Твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 12 серпня 2010 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: В.Ф. Парапан
М.М. Драгомерецький