АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сєвєрової Є.С., Погорєлової С.О.,

при секретарі: Павлючук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на апеляційне оскарження рішення Ленінського місцевого районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2002 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення завдатку,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути з ОСОБА_1 суму подвійного завдатку в розмірі 410 дол. США, що в еквіваленті складає 2184,8 грн., який був ним внесений в якості забезпечення своїх зобов'язань та часткової передплати по купівлі у ОСОБА_1 будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1. На вказану суму 27.07.2000 року ОСОБА_1 була видана розписка про отримання завдатку. Відповідачка в квітні 2002 року виставила свій будинок на продаж, а ОСОБА_2 продавати вищевказаний будинок відмовляється, завдаток в добровільному порядку не повертає, що стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Ленінського місцевого районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2002 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення завдатку - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму подвійного завдатку 4369,06 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму державного мита в розмірі 51 грн.

Не погодившись з винесеним рішенням суду, ОСОБА_1 04.05.2011 року подала апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення Ленінського місцевого районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2002 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково з наступних підстав.

Відповідно частинам ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції не можна визнати таким, що відповідає нормам ст.213 ЦПК України з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, керувався ч. 2 ст. 195 ЦК 1963 року, відповідно до якої грошова сума, що видається однією з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів другій стороні на підтвердження укладення договору й для забезпечення його виконання (завдаток), повертається в подвійному розмірі стороні, яка дала завдаток, якщо укладений договір не був виконаний з вини сторони, що одержала завдаток.

Однак зазначена норма матеріального права не підлягає застосуванню до правовідносин, що склалися, оскільки правило цієї норми щодо залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в тих випадках, коли між сторонами було укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін. Якщо ж сторони домовились укласти договір, але відповідним чином його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансовими і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.

Відповідно матеріалів справи колегією було достовірно встановлено, що будь-яких договорів в установленому законом порядку сторони не укладали, що також підтверджується їх поясненнями в судовому засіданні, як в суді апеляційної інстанції, так і в суді першої інстанції, отже передані ніби то в рахунок виконання договору ОСОБА_1 410 дол. США являються авансом і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися у відповідному еквіваленті згідно курсу Національного Банку України що становить на день винесення рішення 3280 ( три тисячі двісті вісімдесят ) грн.

За таких обставин, та виходячи з підстав ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307 , 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити частково.

Рішення Ленінського місцевого районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2002 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення завдатку - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3280 ( три тисячі двісті вісімдесят ) грн., що еквівалентно 410 доларів США.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Є.С. Сєвєрова

С.О. Погорєлова