АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.

суддів: Драгомерецького М.М.

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Сенчук А.О.,

за участю: позивачки ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2011 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про утримання малолітньої дитини,

в с т а н о в и л а:

14 вересня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 з 16 травня 2009 року, вони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2011 року шлюб між ними розірваний, рішення набрало законної сили 14 лютого 2011 року. Від утримання сина відповідач ухиляється, працює неофіційно, отримує високий дохід. Тому вона вважає, що аліменти необхідно стягнути в твердій грошовій сумі в розмірі 1 500 грн. щомісяця.

Посилаючись на ці обставини, та на ст. 181 СК України, позивачка ОСОБА_2 просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково і в своїх поясненнях зазначав, що за останнім місцем роботи на промтоварному ринку він мав заробіток до 5 000 грн. Однак у теперішній час він цю роботу утратив й займається працевлаштуванням. Тому не може сплачувати на утримання сина 1 500 грн. щомісяця.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Суд стягнув з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки на утримання сина аліменти в розмірі 1000 грн. щомісяця з 14 вересня 2011 року і до досягнення сином повноліття.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції змінити й ухвалити нове рішення про стягнення аліментів в розмір 40 % від заробітної плати, мотивуючи тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального і матеріального права, не врахував, що він працює і має постійний дохід в розмірі 1 450 грн. щомісяця. Тому аліменти необхідно стягнути у частці від його доходу.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3, пояснення на апеляцію позивачки ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони у справі перебували у шлюбі з 16 травня 2009 року, мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03 лютого 2011 року шлюб між ними розірваний, рішення набрало законної сили 14 лютого 2011 року (а.с. 5).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на дитину, але ухиляється від її утримання.

Визначаючи спосіб виконання відповідачем обов'язку утримувати дитину в твердій грошовій сумі та розмір аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач немає постійного доходу.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися в повному обсязі неможливо, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що з 04 листопада 2011 року працює продавцем магазину "Діскавері" ТОВ "Прексім Д" й отримує заробітну плату в розмірі 1 450 грн. щомісяця (а.с. 21).

Раніше він також працював за іншим місцем роботи і мав постійний заробіток.

За таких обставин, враховуючи положення ст. ст. 182, 183, 184 СК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач ОСОБА_3 має постійний заробіток й зобов'язаний виплачувати аліменти на утримання сина в частці від його доходу в розмірі 40 відсотків щомісяця.

Отже вимоги позивачки ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково.

Неправильне застосування норм матеріального права, а саме, ст. ст. 182, 183, 184 СК України, та процесуального права, а саме, ст. ст. 212, 213 ЦПК України, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про задоволення позову частково.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 1 п. 4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2011 року змінити й ухвали нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про утримання малолітньої дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, 1989 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код невідомий, на користь ОСОБА_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 40 % його доходу щомісяця, починаючи з 14 вересня 2011 року й до досягнення повноліття сином - до ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік