УХВАЛА
Справа №: 22-ц/0190/2143/2012Головуючий суду першої інстанції:Гоцкалюк В.Д.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Кірюхіна М. А.
"02" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіКірюхіної М.А.,
СуддівБондарева Р.В., Синельщікової О.В.
При секретаріГуляєвій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю Млинарський Комплекс «Кримфуд» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди та зміну дати звільнення,
за апеляційною скаргою директора Товариства з обмеженою відповідальністю Млинарський Комплекс «Кримфуд» - Карп Олександра Івановича на заочне рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_6 звернувся до суду з вищезазначеним позовом (а.с. 2-3, 35-36) мотивуючи заявлені вимоги тим, що з 01.10.2010 року по 07.04.2011 року він працював на посаді водія ТОВ МК «Кримфуд», відповідно до наказу №20-к від 01.10.2010 року. Наказом№2-к від 07.04.2011 року він був звільнений із займаної посади за власним бажанням. За весь час роботи та при звільненні розрахунок із ним проведений не був. Позивач просить стягнути з ТОВ Млинарський Комплекс «Кримфуд» заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану щорічну відпустку, середній заробіток за затримку розрахунку при звільнення та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. Крім того, просив вважати датою звільнення день фактичного розрахунку з внесенням відповідних виправлень до трудової книжки.
Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2011 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Млинарський Комплекс «Кримфуд» на користь ОСОБА_6 заробітну плату в розмірі 4 670 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Млинарський Комплекс «Кримфуд» на користь ОСОБА_6 компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 566 грн. 15 коп.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Млинарський Комплекс «Кримфуд» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 5 530 грн. 60 коп.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Млинарський Комплекс «Кримфуд» на користь ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди 1 000 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Млинарський Комплекс «Кримфуд» на користь держави судовий збір у розмірі 124 грн.66 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Млинарський Комплекс «Кримфуд» на користь ОСОБА_6 заробітної плати в межах платежу за один місяць.
В решті позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, директор Товариства з обмеженою відповідальністю Млинарський Комплекс «Кримфуд» - Карп О.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, справу направити для продовження розгляду справи до суду першої інстанції. Вважає, що рішення є незаконним та необґрунтованим, посилаючись на порушення норм процесуального права. Вказує, що судом не прийнято до уваги, що наказ про звільнення позивача від 07 квітня 2011 року є підробленим, та судом проігноровано звернення щодо зупинення провадження по справі до розгляду позову про звільнення ОСОБА_6 за прогул.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що за час роботи позивача у ТОВ Млинарський Комплекс «Кримфуд» утворилась заборгованість по зарплаті, яка на час розгляду справи не погашена, крім того, відповідач не виплатив позивачеві компенсації за невикористану відпустку. Невиплатою заробітної плати позивачеві заподіяно моральної шкоди.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи і вимогам закону.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_6 працював водієм у ТОВ Млинарський Комплекс «Кримфуд» з 01 жовтня 2010 року до 07 квітня 2011 року з посадовим окладом 907 грн., проте всупереч приписам ст.115 КЗпП України за цей час заробітна плата йому жодного разу не виплачена. На момент звільнення позивача за власним бажанням 07 квітня 2011 року сума заборгованості склала 4670 грн., крім того, підлягала нарахуванню компенсація за невикористані 13 днів відпустки в сумі 566, 15 грн., однак розрахунок з ним не проведено ані в день звільнення, ані до дня розгляду справи в суді, що є порушенням ст. 116 КЗпП України.
Невиплата заробітної плати працівникові , на яку він мав право відповідно до законодавства становить порушення його майнових прав відповідно до статті 1 Протоколу N 1 до Європейської Конвенції з прав людини, яка передбачає таке: "Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права." У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини висловив наступну думку: «Поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу N 1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу N 1.
Враховуючи положення ст. 117 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, суд правомірно, з наведенням розрахунків, із яких виходив при задоволенні грошових вимог, стягнув з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 07 квітня 2011 року до 12 жовтня 2011 року.
Зважаючи на те, що через неотримання заробітної плати, на яку позивач розраховував, він змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя на протязі тривалого періоду, враховуючи положення ст. 237 1 КЗпП України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача суми в розмірі 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів вважає, що визначена судом сума моральної шкоди відповідає ступеню та характеру моральних страждань, які потерпів позивач внаслідок неотримання на протязі півроку заробітної плати, оскільки він був позбавлений можливості купувати, насамперед, продукти харчування, речі першої необхідності, сплачувати комунальні послуги, а відтак йому було необхідно докладати додаткових зусиль для організації свого життя.
Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про те, що суд мав зупинити провадження по справі до вирішення спору за його позовом до ОСОБА_6 про зміну дати звільнення та формулювання причин звільнення в трудовій книжці, оскільки розгляд даної справи є можливим незалежно від результату спору за позовом ТОВ «МК «Кримфуд».
Крім того, колегія приймає до уваги, що рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 23 січня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 29 лютого 2012 року, у задоволенні позову ТОВ «МК «Кримфуд» до ОСОБА_6 про зміну дати звільнення та формулювання причин звільнення в трудовій книжці відмовлено.
Інших доводів апеляційна скарга не містить, та колегією суддів не встановлено підстав для безумовного скасування рішення.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі ст.212 ЦПК України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Це ж рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про зміну дати звільнення не оскаржено, тому не може бути предметом апеляційного перегляду.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303,304, 307, 308, 314, 315, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю Млинарський Комплекс «Кримфуд» - Карп Олександра Івановича відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Судді: Кірюхіна М.А. Сінельшикова О.В. Бондарев Р.В.