УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/1753/2012Головуючий суду першої інстанції:Діденко Д.О.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Павловська І. Г.

"28" березня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПавловської І.Г.,

СуддівДралла І.Г., Пономаренко А.В.,

При секретаріТаранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі позов ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства «Завод «Фіолент», третя особа: ОСОБА_7, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 січня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

02.11.11 ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ВАТ «Завод «Фіолент» третя особа: ОСОБА_7, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивує тим, що вона проживає з 1983 року у квартирі АДРЕСА_1. Зазначений будинок знаходиться у власності ВАТ «Завод «Фіолент», та не переданий у комунальну власність. У порушення вимог закону відповідач не видає їй довідку про склад сім'ї та займані приміщення, тривалий час приховує відомості про статус будинку, який у 2003 році з гуртожитку змінений на жилу будівлю. Внаслідок неправомірних дій відповідача вона протягом 17 років не може здійснити своє право на приватизацію житла. Вважає, що відповідач, посилаючись на те, що спірний будинок не переданий у комунальну власність, неправомірно відмовляє їм в оформленні документів на приватизацію. Неправомірність дій керівництва заводу підтверджується тим, що дві квартири зазначеного будинку вже приватизовані. У зв'язку з вищенаведеним просила суд визнати дії керівництва ВАТ «Завод «Фіолент» по створенню з 1994 року перешкод у приватизації займаного житла незаконними, зобов'язати видати необхідні для приватизації довідки - заповнити бланк встановленого зразку.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 11.01.2012 року у задоволенні позову ОСОБА_6 до ВАТ «Завод «Фіолент», третя особа: ОСОБА_7, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Окремою ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 11.01.2012 року прокурор м. Сімферополя повідомлений про порушення строків передачі гуртожитку по АДРЕСА_1 у комунальну власність для вжиття заходів прокурорського реагування.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду та постановити нове про задоволення її позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, не з'ясував обставини, що мають значення для вирішення справи. Зокрема, вважає, що судом не з'ясовано статус спірних приміщень, та застосовані норми Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», який не поширюється на ці правовідносини .

Крім того, вважає, що суд першої інстанції в рішенні не надав оцінки поясненням представника ВАТ «Завод «Фіолент» відносно того, що заповнити бланк встановленого зразку, який необхідно для проведення приватизації квартири, не представляється можливим, оскільки інвентаризація квартир не проводилась, а тому не має відомостей, які необхідно внести в бланк, що не відповідає дійсності, та суперечить обставинам справи.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України ( далі ЦПК), колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в порушення вимог статей 10, 60 ЦПК не надано доказів на підтвердження своїх вимог про створення перешкод у здійсненні приватизації з боку відповідача, та обов'язку керівництва Відкритого акціонерного товариства «Завод «Фіолент» заповнити бланк довідки встановленого зразка для наступної приватизації.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають матеріалам справи та фактичним обставинам, які були дослідженні і оцінені судом відповідно до вимог статей 10, 11, 60, 212 Цивільного процесуального кодексу України.

При апеляційному перегляді справи встановлено, та не заперечується сторонами, що позивачка разом з сином ОСОБА_7 з 03.06.83 проживала в гуртожитку заводу «Фіолент». За клопотання Відкритого акціонерного товариства «Завод «Фіолент» статус кімнат з 1 по 38 змінений на квартири протокольним записом у рішенні виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 28.03.03 ( а. с. 8), та на виконання цього рішення 23.20.09 позивачки на склад сім'ї наданий ордер № 240 на зайняття жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 В матеріалах справи міститься листування, зі змісту якого вбачається, що спірний гуртожиток ввійшов у склад Статутного фонду відповідача після реорганізації підприємства, та у даний час приймаються певні заходи з питань передачі спірної будівлі в комунальну власність ( а. с. 9-11,21).

Правилами частини 2 статті 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» в редакції Закону від 08.09.2011 ( Закон) передбачено, що громадяни, які на законних підставах проживають у гуртожитках державної форми власності, гуртожитках, що було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), набувають право на приватизацію житлових приміщень у таких гуртожитках після їх передачі у власність відповідної територіальної громади.

В матеріалах справи відсутні докази передачі спірного гуртожитку у власність відповідної територіальної громади, як і докази прийомки зазначеної будівлі у державний житловий фонд після прийняття протокольного рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 28.03.03 про відміну статусу гуртожитку.

Доводи апеляційної скарги про приватизацію житла у гуртожитку іншими особами не може бути прийнято до уваги колегією суддів, оскільки ці обставини не є предметом позову.

Інші доводи не спростовують висновків суду, та не є підставою для скасування рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та, керуючись положеннями статті 4 Закону дійшов вірного висновку про те, що підстав для задоволення позову про визнання дій неправомірними та зобов'язанні вчинити певні дії немає, оскільки доказів створення відповідачем перешкод у приватизації житла, та його обов'язку вчиняти певні дії з цього приводу матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

у х в а л и л а .

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 11 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Дралло І.Г. Павловська І.Г. Пономаренко А.В