УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0190/1553/2012Головуючий суду першої інстанції:Веденмеєр М.В.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Чистякова Т. І.
"10" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіЧистякової Т.І.
СуддівФілатової Є.В. Любобратцевої Н.І.
При секретарі Бірковському А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6, подану його представником ОСОБА_7, на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 грудня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_8, треті особи: Відділ державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції, ОСОБА_9, про визнання дій неправомірними та визнання недійсним виконавчого напису,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_6, звернувся до суду із позовом до приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_8, треті особи: Відділ державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції, ОСОБА_9, про визнання дій неправомірними та визнання недійсним виконавчого напису. Уточнивши вимоги, просить визнати неправомірними дії приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_8 щодо вчинення 18 травня 2011 року виконавчого напису за № 537 на договорі іпотеки від 15 січня 2010 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_8 та зареєстровано у реєстрі за № 29 щодо звернення стягнення на квартиру, яка належить на праві власності ОСОБА_6, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, для задоволення вимог ОСОБА_9 на суму 435,803,98 гривень; визнати недійсним виконавчий напис, вчинений 18 травня 2011 року за № 537 приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_8 на договорі іпотеки від 15 січня 2010 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстровано у реєстрі за № 29 щодо звернення стягнення на зазначену квартиру, для задоволення вимог ОСОБА_9 на вище вказану суму.
Вимоги мотивовані тим, що 15 січня 2010 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 укладено договір безпроцентної позики. У забезпечення виконання позичальником умов договору позики 15 січня 2010 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки. У зв'язку з тим, що позичальник у передбачений договором строк не повернув суму позики, 18 травня 2011 року вчинено виконавчий напис. Позивач не згоден із даним виконавчим написом, оскільки пунктом 2.1. договору позики було передбачено що за домовленістю сторін курс валюти, за яким буде повертатися сума боргу складає 1 євро =11 гривень, тобто при вчиненні виконавчого напису невірно була встановлена сума заборгованості.
Відповідач і ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечували проти позову.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, поданій його представником ОСОБА_7 ставиться питання про скасування рішення, як постановленого з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалення нового рішення про задоволення позову. Доводи апелянта зводяться до того, що суд, відмовляючи в задоволенні позову, безпідставно виходив з того, що при вчиненні виконавчого напису курс валюти застосований відповідно до чинного законодавства, оскільки договором було встановлено курс валюти 1 Євро = 11 грн., а напис нотаріусом вчинено виходячи з курсу 1 Євро = 11,306332 грн.
В судове засідання апеляційного суду АР Крим приватний нотаріус Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_8, представник Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, надіслали до суду листи, в яких просили справу розглянути за їх відсутності, в задоволенні апеляційної скарги просили відмовити.
ОСОБА_6 в судове засідання апеляційного суду АР Крим також не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений телефонограмою у відповідності до ч.6 ст.74 ЦПК України. Всупереч ч.2 ст.77 ЦПК України про причини неявки у судове засідання не повідомив. Колегія суддів вважає можливим розгляд справи у відсутності позивача у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_9, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із необґрунтованості позовних вимог. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам законодавства.
Так, із матеріалів справи вбачається, що 15 січня 2010 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 був укладений договір безпроцентної позики, посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 28. Відповідно до умов даного договору, ОСОБА_9 передала у власність позивача грошові кошти у розмірі 13600 євро на строк до 15 січня 2011 року. Пунктом 4.2.2. сторонами договору встановлений графік погашення боргу - позивач зобов'язався щомісячно повертати ОСОБА_9 триста євро з п'ятнадцятого по двадцяте число кожного місяця за попередній місяць, а 15 січня 2011 року - повернути 10000 євро. Пунктом 6.3 договору передбачена пеня в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання позичальником своїх зобов'язань за договором. Пунктом 6.1. договору займу встановлено, що у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань позикодавець має право звернутись до суду чи к нотаріусу для вчинення виконавчого напису. (а.с. 9 ).
В забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за договором позики, між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 15 січня 2010 року був також укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 29. Предметом іпотеки є квартира № 4, розташована за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 31,1 кв.м., жилою площею 19,8 кв.м., яка належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого КП Ялтинське БТІ 09 лютого 2004 року (а.с. 11).
Пунктом 15 договору іпотеки передбачено право іпотекодавця звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.
19 березня 2010 року позивач та ОСОБА_9 уклали договір про внесення змін та доповнень до договору безпроцентної позики, посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за № 368. Цим договором був викладений у новій редакції пункт 4.2. договору позики, а саме у зв'язку з допущеною в договорі позики неточністю був уточнений графік повернення суми боргу -позивач зобов'язався повертати по 300 євро кожний місяць до 20 числа, а 15 січня 2011 року - повернути 10300 євро. Був також змінений пункт 6.3 договору позики - збільшений розмір пені за несвоєчасне повернення частини суми боргу з 0,5 % до 1,5 % за кожний день прострочення. Викладений у новій редакції пункт 6.4 договору позики - яким передбачено, що позикодавець має право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо позичальник більш, ніж три рази підряд прострочив виплати, передбачені п. 4.2. договору позики, та позичальник не матиме заперечень проти здійснення виконавчого напису про безперечне стягнення заборгованості в разі невиконання ним своїх зобов'язань за договором позики (а.с. 10).
У зв'язку з неналежним виконанням позивачем своїх обов'язків за договором позики, після закінчення строку виконання зобов'язань, ОСОБА_9 було направлено позивачу письмову вимогу про усунення порушень зобов'язань за договором позики в тридцятиденний строк, яка містила попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання цієї вимоги, як це передбачено ч. 1 ст. 35 Закону України « Про іпотеку ». Вказану вимогу позивач отримав 24.03.2011року ( а.с.32), однак порушення зобов'язань за договором позивачем усунені не були.
18 травня 2011 року, тобто більш ніж через 30 днів з моменту отримання вимоги позивачем, ОСОБА_9 було подано заяву приватному нотаріусу Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про здійснення виконавчого напису відповідно до умов договору позики.( а.с.39-41)
18 травня 2011 року приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_8, за реєстровим № 537, був вчинений виконавчий напис на стягнення з ОСОБА_6 435803,98 гривень. Вказаним виконавчим написом, у відповідності до вимог чинного законодавства, запропоновано звернути стягнення на квартиру загальною площею 31,1 кв.м., житловою площею 19,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 що належить ОСОБА_6. За рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири запропоновано задовольнити вимоги ОСОБА_9, а саме: заборгованості суми позики 133414,72 гривень, що є еквівалентом 11800 євро по курсу НБУ на 18 травня 2011 року ( 1 євро = 11,306332 гривень ); пені у сумі 298029,26 гривень, що є еквівалентом 26359,50 євро по курсу НБУ на 18 травня 2011 року; плати за вчинення виконавчого напису у сумі 4360 гривень; що загалом становить 435803,98 гривень. (а.с. 12).
Вищезазначені обставини сторони не оспорюють.
Оскаржуючи рішення, апелянт не погоджується з тим, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус застосував курс іноземної валюти відповідно до чинного законодавства, в той час як договором позики сторонами було встановлено курс валюти 1 Євро = 11, 00 грн. Апелянт вважає, що сума заборгованості повинна розраховуватися виходячи саме з курсу валюти встановленого сторонами в договорі.
Колегія суддів доводи апеляційної скарги вважає такими, що не засновані на законі.
Так, відповідно до положень, встановлених частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частинами першою, другою статті 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Пунктом 2.1 договору позики, встановлено, що сума позики за договором складає 13600 євро, що є еквівалентом 149600гривень, за курсом встановленим за домовленістю сторін 1 євро = 11,00 гривень. Тобто сторони узгодили між собою курс валюти лише на час укладення договору позики.
Розділом п'ятим договору, яким встановлений порядок повернення суми позики та договором про внесення змін та доповнень до договору безпроцентної позики, не передбачено повернення суми позики, виходячи з курсу іноземної валюти 1 євро = 11,00 гривень. Отже, доводи апелянта, відносно того, що курс валюти узгоджено і на час повернення позики, не підтверджуються матеріалами справи.
Згідно зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.307, ст.308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, подану його представником ОСОБА_7, відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: Чистякова Т.І. Філатова Є.В. Любобратцева Н.І.