Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/3803/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 14 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі
за участі секретаря судового засідання Платонової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод»
до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової
втрати працездатності
про про визнання протиправним та скасування рішення № 2 від 06 січня 2012 року
за участю:
від позивача: ОСОБА_1, за дов. від 27 березня 2012 року № 37,
ОСОБА_2, за дов. від 27 квітня 2012 року № 68,
від відповідача: ОСОБА_3, за дов. від 07 травня 2012р. № 01-14-563
Публічне акціонерне товариство «Харцизький трубний завод» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення № 2 від 06 січня 2012 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Ухвалою суду від 19 квітня 2012 року неналежного відповідача виконавчу дирекцію Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було замінено на належного - Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за клопотанням відповідача від 18 квітня 2012 року, оскільки виконавча дирекція є структурним підрозділом юридичної особи - Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що Донецьким обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення № 2 від 06 січня 2012 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, винесене за наслідками акту планової перевірки повноти нарахування, перерахування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 21 грудня 2011 року.
Вказаним рішенням до позивача застосовані фінансові санкції на загальну суму 4 339,91 гривні, у тому числі: 2 396,20 гривень неправомірно витрачених страхових коштів за період до 01 січня 2011 року, 497,07 гривень неправомірно витрачених страхових коштів за період після 01 січня 2011 року, 1 198,10 гривень штрафу у розмірі 50% неправомірно витрачених страхових коштів за період до 01 січня 2011 року та 248,54 гривень штрафу у розмірі 50% неправомірно витрачених страхових коштів за період після 01 січня 2011 року.
Позивачем рішення № 2 від 06 січня 2012 року було оскаржено до відповідача та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, однак у задоволенні обох скарг позивача було відмовлено, а оскаржуване рішення залишено без змін.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні надав письмові заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із правомірністю нарахувань, здійснених відповідачем у рішенні № 2 від 06 січня 2012 року.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач - публічне акціонерне товариство «Харцизький трубний завод», код ЄДРПОУ 00191135, є юридичною особою, з 29 листопада 2001 року перебуває на обліку як платник страхових внесків у Макіївській міській виконавчій дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності згідно повідомлення про реєстрацію страхувальника (а.с. 60).
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ, із змінами та доповненнями.
Так, положеннями статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001р. № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ) визначено, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.
Таким чином, відповідач є суб'єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України.
Згідно статті 2 Закону № 2240-ІІІ платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи.
Відповідно до положень частини 2 статті 27 Закону № 2240-ІІІ страхувальник зобов'язаний, зокрема, нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно зі статтею 50 Закону № 2240-ІІІ матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 28 Закону № 2240-ІІІ страховик має право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Статтею 30 Закону № 2240-ІІІ визначена відповідальність страхувальника. Так у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальника було взято на облік.
Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
21 грудня 2011 року відповідачем проведено планову перевірку публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» з питання повноти нарахування, перерахування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до 01 січня 2011 року та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профінансованих на виплату допомоги застрахованим особам у 2011 році та соціальних послуг відповідно до п.3 р. І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», абз. 6 п. 7 р. VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за період з 01 січня 2010 року по 01 жовтня 2011 року, про що складено відповідний акт від 21 грудня 2011 року (а.с.10-14).
Даним актом перевірки встановлено наступні порушення.
Порушення пункту 2 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», відповідно якого, як вказано в акті планової перевірки, комісія з соціального страхування приймає протокольно рішення про оплату дня встановлення групи інвалідності МСЕК, а саме: щодо листа непрацездатності ОСОБА_4 № 981146, виданого поліклінікою ВАТ «ХТЗ» м. Харцизьк з 08.05.2010р. по 13.06.2010р. МСЕК встановлено ІІ групу інвалідності з 11.06.2010р.(а.с.27). Сплачено 184 год. на суму 1120,56 грн. Переплата становить 8 год. на суму 48,72 грн. Відповідач вказує, що позивачем порушено порядок використання страхових коштів (арк. 4 акту).
Суд зауважує, що абзацом 1 частини 2 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» дійсно передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Однак абзац перший частини другої статті 35 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. замінено трьома абзацами згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2464-VI Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а лист непрацездатності № 981146, виданий поліклінікою ВАТ «ХТЗ» м. Харцизьк з 08.05.2010р. по 13.06.2010р. ОСОБА_4, тобто, вказане відповідачем порушення не розповсюджується на правовідносини, які мали місце до набрання чинності Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. в редакції, яка набрала чинності згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2464-VI.
Таким чином, судом не беруться до уваги вищевказані порушення з боку позивача, вказані у акті перевірки, оскільки відповідач повинен був керуватися Законом України № 2240-ІІІ у редакції, яка діяла з 30.04.2010р. та не містила норм, вказаних відповідачем як порушення у акті перевірки від 21 грудня 2011 року.
Крім того, актом перевірки позивача також встановлено порушення пп. 1 п. 1 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», згідно якого, як вказано у акті перевірки комісія з соціального страхування приймає протокольно рішення про оплату листка непрацездатності, захворювання по якому пов'язано з професійною діяльністю, а саме: лист непрацездатності № 017978, виданий терапевтичним відділенням Харцизькою ЦМЛ ОСОБА_5 з 30.04.2010р. по 21.05.2010р. (а.с. 26). В акті вказано (арк. 4 акту), що в телефонному режимі з робітником ФСС від нещасних випадків на виробництві Харцизького відділення, підтверджено, що ОСОБА_5 має повідомлення про професійне захворювання, яке вказане в листі непрацездатності № 017978 з 30.04.2010р. переплата становить 96 годин, сума 1210,32 грн. - порушено порядок використання коштів.
Щодо вказаних спірних правовідносин слід керуватися редакцією Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р., яка діяла з 30.04.2010 року.
Суд зауважує, що порушення, встановленого в акті перевірки - пп. 1 п. 1 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» вказаний Закон ані в старій, яка діяла на час видачі листа непрацездатності № 017978 з 30.04.2010 року, ані в новій редакції не містить.
Крім того, відповідач посилається в акті перевірки виключно на телефонну розмову з невідомим працівником ФСС від нещасних випадків на виробництві Харцизького відділення, не здійснивши жодних офіційних запитів до цього Фонду, що є неприпустимим з боку суб'єкта владних повноважень.
Також у самому листі непрацездатності № 017978 (а.с. 26) захворювання ОСОБА_5 вказано як загальне. Ані позивач, ані відповідач не мають права давати кваліфікацію чи правову оцінку листам непрацездатності, виданим лікувальними установами України.
Пунктом 7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010р. № 2462-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, зокрема, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Заборгованість підприємства по двох вищевказаних порушеннях нарахована актом перевірки від 21 грудня 2011 року за 2010 рік, тому слід керуватися законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Крім того, у акті планової перевірки позивача також вказано, що в першій половині 2010 року для деяких підрозділів ПАТ «Харцизький трубний завод» були здійснені простої (наказ од№ 15 від 19.01.2010р. по підрозділу ТСЦ-4 встановлено період простою з 19.01.2010р. по 31.01.2010р., наказ од№ 105 від 28.04.2010р. по підрозділам ТЕСЦ-2, УТК, ТСЦ-4, ОТК, ЦЗЛ встановлено період простою з 01.05.2010р. по 10.05.2010р., наказ од№ 155 від 08.06.2010р. по всім підрозділам заводу встановлено період простою з 09.06.2010р. по 15.06.2010р., наказ од№ 177 від 25.06.2010р. по всім підрозділам заводу встановлено період простою з 29.06.2010р. до особового розпорядження, наказ од № 197 від 09.07.2010р. про відміну наказу попереднього наказу од№ 177 від 25.06.2010р. для всіх робітників заводу. Оплата в період простою проводилася з розрахунку 2/3 встановленого окладу.
В порушення п.1 ст. 35, ст.53 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р., п.3.4 «Порядку розрахунку середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку випал по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню», затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001р. № 1266, у випадках коли в розрахунковому періоді є дні, в яких застрахована особа перебувала у простої не з вини працівника з оплатою 2/3 окладу, з якої сплачували страхові внески, не вірно розрахована середньогодинна допомога по тимчасовій непрацездатності (не включені дні (години) та суми простою), що призвело до переплат по листах непрацездатності за рахунок коштів Фонду.
Пунктом 2 частини статті 35 Закону України № 2240-ІІІ встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
Статтею 53 Закону України № 2240-ІІІ передбачений порядок розрахунку середньої заробітної плати (доходу) для обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах.
В акті перевірки (арк. акту 6) відповідач посилається на 22 листи непрацездатності, видані у період з вересня 2010 року по грудень 2010 року, посилаючись у цьому ж акті на накази підприємства позивача про простої виключно в першій половині 2010 року, стверджуючи при цьому, що переплата склала 1137,16 грн.
Яким чином, простої підприємства у період з 19 січня 2010 року по 09 липня 2010 року впливають на листи непрацездатності, видані у період з вересня по грудень 2010 року, хто з працівників позивача працює у якому структурному підрозділі, та як нарахована оплата листів непрацездатності у акті перевірки взагалі не встановлено.
Отже, оскільки відповідачем фактично не описано у акті перевірки порушення позивачем порядку використання страхових коштів 2010 року щодо 22 листів непрацездатності на загальну суму 1137,16 гривень, то в цій частині акт перевірки не відповідає рішенню № 2 від 06 січня 2012 року, прийнятого на підставі вказаного акту.
Крім того, актом перевірки від 21 грудня 2011 року встановлено порушення статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» в частині невірно визначеного страхового стажу працівника позивача та порушення п.2 статті 35 цього ж Закону щодо прийняття комісією з соціального страхування протокольного рішення про оплату дня встановленої групи інвалідності МСЕК щодо трьох працівників позивача, що призвело до порушення порядку використання страхових коштів у 2011 році у сумі 497,07 гривень.
Стаття 7 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. містить три частини, які регулюють питання обчислення страхового стажу. Яку саме частину даної статті порушено підприємством позивач в акті перевірки не зазначено. Вказано лише, що ОСОБА_6 сплачено 100%, належало - 60%, на 04.07.2011р. стаж 1 рік, 10 місяців 22 дні. Згідно листа непрацездатності № 406403 за період з 04.07.2011р. по 11.07.2011р. сплачено за 16 годин 278,54 грн., переплата становить 111,50 грн.
Однак відповідно до статті 37 зазначеного Закону допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах, зокрема, 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років.
Таким чином, порушення стосовно листа непрацездатності № 406403, виданого працівнику ОСОБА_6 дійсно мали місце з боку позивача.
Щодо порушень частини 2 статті 35 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. щодо прийняття комісією з соціального страхування протокольного рішення про оплату дня встановленої групи інвалідності МСЕК щодо трьох працівників позивача - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 суд зазначає наступне.
Відповідно абзацу 1 частини 2 статті 35 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Працівникам позивача - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в останній день листа непрацездатності дійсно встановлено ОСОБА_7 - ІІ групу інвалідності, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - ІІІ групу інвалідності. Отже, кожному з вказаних працівників зайво переплачено по 8 годин за останній день непрацездатності, зокрема, ОСОБА_7 у сумі 138,76 гривень, ОСОБА_8 у сумі 118,43 гривні, ОСОБА_9 у сумі 128,38 гривень, а усього 385,57 гривень.
У відповідності до вимог частини 1 статті 21 Закону України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.
Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.
Районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.
У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.
Сторонами, позивачем - в позовній заяві (а.с.7), відповідачем - в рішенні № 1 про результати розгляду скарги від 22 січня 2012 року (а.с.21) не заперечується факт надання позивачем розрахунків до Фонду.
Зауваження позивача, що в періоді, який перевірявся відповідачем, суми отриманих позивачем коштів від Фонду не перевищували фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, суд не бере до уваги, оскільки Закон України № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. та Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року № 26 не ставить зазначене порушення підприємства в залежність перевищення страхувальниками фактичних витрат на надання матеріального забезпечення від сум отриманих позивачем коштів від Фонду.
Отже, відповідачем правомірно встановлено порушення статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» в частині невірно визначеного страхового стажу працівника позивача та порушення частини 2 статті 35 цього ж Закону щодо неправомірної оплати за рахунок Фонду дня встановленої групи інвалідності МСЕК щодо трьох працівників позивача, що призвело до порушення порядку використання страхових коштів у 2011 році у сумі 497,07 гривень, тому позовні вимоги в цій частині, а також штрафні санкції у сумі 248,54 гривень, застосовані за дане порушення не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у сумі 3594,30 гривень.
Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З огляду на зазначене та керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», та на підставі статей 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод» до виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення № 2 від 06 січня 2012 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - задовольнити частково у сумі 3594,30 гривень.
Визнати частково протиправним та скасувати рішення № 2 від 06 січня 2012 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у сумі 3594,30 гривень.
Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Харцизький трубний завод», код 00191135 судові витрати з судового збору у розмірі 88 (вісімдесят вісім) грн. 86 коп.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 03 травня 2012 року в присутності представників позивача та відповідача.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.