Судове рішення #22666778

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


21 лютого 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Кварталової А.М.,

суддів - Плавич Н.Д. , Гірняк Л.А.,

при секретарі - Ардаковської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Садівничого кооперативу «Южний», Шабівської сільської ради про визнання права власності на садовий будинок, виселення та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_2, представника ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 квітня 2011 року,-

встановила:


01.02.2007р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння і виселення.

Уточнивши позовні вимоги 08.12.2009р. ОСОБА_1 просила на підставі ст.ст.319,321,387,1166,1167 ЦК України визнати факт належності їй на праві приватної власності садового будинку, гаражу, вбиральні, сараю та інших господарчих споруд, на земельній ділянці за АДРЕСА_1. Виселити на підставі ст.116 ЖК України ОСОБА_2, ОСОБА_3 із садового будинку, розташованого за вищевказаною адресою. Стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 14 663 грн.57 коп. та моральну шкоду в сумі 5000 грн. (а.с.242-244 т.1)

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на те, що 15 жовтня 2006 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 була досягнута усна домовленість про купівлю - продаж належного позивачці садового будинку в садівничому кооперативі «Южний - 2» в АДРЕСА_1.

За умовами цієї домовленості ОСОБА_2 повинен сплатити ОСОБА_1 15000 доларів США, а ОСОБА_1 в свою чергу переоформляє на ОСОБА_2 всі правовстанавлюючі документи на земельну ділянку та садовий будинок в садівничому кооперативі «Южний-2» за вищевказаною адресою.


-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Головуючий в 1 інстанції - Гукаленко О.О. Справа № 22ц-1590\1017 /2012р Суддя - доповідач- Кварталова А.М. Категорія: ЦП-5




Для цього позивачка повинна була у Шабівській сільраді надати заяву про відмову від земельної ділянки, а відповідач повинен був надати заяву про виділення йому цієї земельної ділянки. Згідно усної домовленості вона мала оформити всі документи на земельну ділянку та садовий будинок на ім'я відповідача, а після оформлення всіх документів вона повинна була отримати решту суми вартості садового будинку та земельної ділянки.

Відповідачем ОСОБА_2 був переданий ОСОБА_1 задаток в рахунок купівлі - продажу садового будинку та земельної ділянки в розмірі 1500 доларів США, та за згодою позивачки відповідачі переїхали проживати в садовий будинок садівничого кооперативу «Южний-2»(далі СК«Южний-2») за вищевказаною адресою.

Для виконання умов досягнутої угоди позивачкою було надано до Шабівської сільської ради заяву про відміну рішення Шабівської сільської ради Н№3/Х-ХХІІ від 14.11.97 року на земельну ділянку АДРЕСА_1», яким їй надавалась земельна ділянка.

Згідно рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району за №91-У від 31.10.2006 року «Про відміну рішень сільської ради №163 від 02.09.93 року, №167-ХХІУ від 18.04.03 року, №65 від 07.04.94 року, №77 від 19.06.96 року, №3/Х-ХХІІ від 14.11.97 року, №6/УІІІ-ХХІІІ від 02.07.99 року, №3/ХІ-ХХІІІ від 23.12.99 року, №55-У від 29.09.06 року» скасовано рішення сільської ради «Про безоплатну передачу у власність земельних ділянок» №163 від 02.09.93 року, №167-ХХІУ від 18.04.03 року, №65 від 07.04.94 року, №77 від 19.06.96 року, №3/Х-ХХІІ від 14.11.97 року, №6/УІЇІ-ХХІІІ від 02.07.99 року, №3/ХІ-ХХІІІ від 23.12.99 року, №5-У від 29.09.06р. громадянам згідно додатку, в якому за п'ятим порядковим номером значиться ОСОБА_1

Відповідно до рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №90-У від 31.10.2006р. «Про надання погодження на розробку проекту відведення земельних ділянок, які розташовані на території Шабівської сільської ради за межами населених пунктів, для передачі громадянам безоплатно у власність згідно поданих заяв для ведення садівництва» вирішено надати погодження на розробку проекту відведення земельних ділянок, які розташовані на території Шабівської сільської ради за межами населених пунктів, для ведення садівництва та передачі безоплатно у власність громадянам згідно додатку, в якому десятим порядковим номером значиться ОСОБА_2 з місцем розташування земельної АДРЕСА_1, площею 0,12 га за цільовим призначенням земельної ділянки для ведення садівництва.

Після переоформлення документів на земельну ділянку та виготовлення проекту на садовий будинок за адресою АДРЕСА_1, позивачка звернулась до відповідача з проханням виконати умови їх домовленості та сплати решту суми вартості майна, оскільки з її боку виконані всі умови домовленості, однак ОСОБА_2 відмовився платити решту суми. Вона неодноразово зверталась до відповідачів з проханням сплатити решту суми або звільнити будинок, але відповідачі не надавали їй відповіді та уникали з нею зустрічі.

Згідно відповіді Білгород-Дністровського РВ УМВС України заява ОСОБА_1 була розглянута та було відмовлено в порушені кримінальної справи за ст.6 п.2 КПК України.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов ОСОБА_1 не визнали.

20.02.2007р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Шабівської сільської ради про визнання права власності на самочинне збудоване майно садовий будинок літ. «А», літня кухня літ. «Б», гараж літ. «В», сарай літ «Г», « Д», споруди АДРЕСА_1(а.с.143 т.1).

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 березня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволені в повному обсязі(а.с.166 т.1).

Ухвалою суду від 06 березня 2009р. за заявою ОСОБА_1 за нововиявленними обставинами рішення суду від 06 березня 2007 року скасовано(а.с.198т.1).

Ухвалою від 30 березня 2009р. позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 об'єднані в одне провадження для спільного розгляду вищевказаних справ(а.с.210 т.1).

Ухвалою суду від 29 березня 2011р. позовні вимоги ОСОБА_2 до Шабівської сільської ради про визнання права власності на самочинне збудоване майно садовий будинок залишено без розгляду (а.с.68 т.2).

Справа розглядалась судами неодноразово.

Остаточним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 квітня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволені частково.

Суд зобов'язав ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 садовий будинок, розташований на земельній ділянці АДРЕСА_1

Суд виселив ОСОБА_2, ОСОБА_3 із садового будинку, розташованого на земельній АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення , яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що висновки суду не відповідають обставинам справи. При цьому зазначає, що ОСОБА_1 були уточнені позовні вимоги, але суд не висловив думку відносно уточнених заявлених вимог, а тому просили вимоги позивача задовольнити, визнати факт належності на праві приватної власності садового будинку, гаражу, вбиральні, сараю та інших господарчих споруд на земельної ділянці за АДРЕСА_1 за вищевказаною адресою. Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3 із садового будинку, розташованого за вищевказаною адресою. Стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 14 663 грн.57 коп., моральну шкоду в сумі 5000 грн. та судові витрати.

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення , яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що висновки суду не відповідають обставинам справи. При цьому зазначає, що ОСОБА_1 не надано доказів відносно її позовних вимог, позивачем не було додано державного акту, який би посвідчував право власності на земельну ділянку за АДРЕСА_1 та не надано доказів щодо права власності на садовий будинок. Між тим, згідно рішення Шабівської сільскої ради №90- У від 31.10.2006р. йому надано погодження на розробку проекту відведення вищевказаних земельних ділянок (а.с. 82-104, 133-136 т.2 ).

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла колегії суддів зміст оскаржуваного рішення , мотиви і доводи апеляційних скарг, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 не виконані умови усної домовленості між сторонами щодо купівлі - продажу садового будинку та земельної ділянки, а тому ОСОБА_1, залишаючись власником садового будинку, має право володіти садовим будинком та вільно ним розпоряджатися, але відповідачі перешкоджають позивачці в цьому, порушуючи її права, в зв'язку з чим відповідно до ст.387 ЦК України ОСОБА_1, як власник садового будинку має право витребувати його від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним, тому вимоги позивача про зобов'язання відповідачів повернути садовий будинок у садівничому кооперативі «Южний -2» підлягають задоволенню, а відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 виселенню із садового будинку на підставі ст. 116 ЖК України.

Вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн. та витрати на правову допомогу не підлягають задоволенню, оскільки не підтверджені відповідними доказами. В інших вимогах відмовлено.

Колегія суддів, не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 35 ЗК України, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Згідно ч.3 ст. 35 ЗК України, земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

За ч.5 ст. 35 ЗК України, приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Судом встановлено, що згідно протоколу №2 від 26.02.1990 року садового товариства «Южний-2» було вирішено дати згоду на будівництво садового будинку №31 садоводу ОСОБА_6.(за шлюбом ОСОБА_1.) , відповідно до рішення виконкому від 15.02.1990р.(а.с.7 т.1).

Рішенням № 241 від 19.07.1990 року «Про будівництво садових будинків і госспоруд членами садівничих товариств» дозволено забудову садової ділянки садоводу масиву Товариства «Южний-2» ОСОБА_6, згідно з затвердженим проектом організації та забудови території масиву(а.с.5-10 т.1).

У виконання зазначеного рішення позивачем був отриманий будівельний паспорт, який надавав їй право здійснювати будівництво садового будинку, в якому зазначено, що після закінчення будівництва об'єкта садового будинку його приймає в експлуатацію відповідна комісія зі складанням акту, який повинен бути затверджений у виконкомі місцевої ради. До паспорту надано проект садового будинку, погоджений з головним архітектором(а.с.8-10 т.1).

Доводи апелянта про те, що вказані документи засвідчують її право власності на садовий будинок та земельну ділянку є необґрунтованими, оскільки вони не є правовстановлюючими документами.

Як в суді першої, так і в апеляційній інстанції ОСОБА_1 посилалась на те, що 15 жовтня 2006 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 була досягнута усна домовленість про купівлю - продаж садового будинку в АДРЕСА_1 та земельної ділянки. За умовами цієї домовленості ОСОБА_2 повинен був сплатити ОСОБА_1 15000 доларів США, а ОСОБА_1 в свою чергу переоформляє на ОСОБА_2 всі правовстанавюючі документи на земельну ділянку та садовий будинок в СК «Южний-2» . Відповідачем ОСОБА_2 був переданий ОСОБА_1 задаток в рахунок купівлі - продажу садового будинку та земельної ділянки в розмірі 1500 доларів США, що підтверджено розпискою та за згодою позивачки відповідачі переїхали проживати в садовий будинок.

За п.1 ст.639 ЦК України , договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі - продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку(квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Між тим відповідно до вимог вищевказаних норм закону, доказів про укладання правочину щодо купівлі - продажу садового будинку та земельної ділянки в установленому законом порядку позивачем ОСОБА_1 не надано , як в суді першої, так і в апеляційній інстанції.

Посилання ОСОБА_1 на розписку про отримання задатку в сумі 1500 дол. США не є договором купівлі -продажу садового будинку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачкою було надано Шабівської сільської раді заяву від 16.10.2006р. про скасування рішення Шабівської сільської ради Н№3/Х-ХХІІ від 14.11.97 року, яким їй надавалась земельна ділянка АДРЕСА_1».

Згідно рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району за №91-У від 31.10.2006 року «Про відміну рішень сільської ради №163 від 02.09.93 року, №167-ХХІУ від 18.04.03 року, №65 від 07.04.94 року, №77 від 19.06.96 року, №3/Х-ХХІІ від 14.11.97 року, №6/УІІІ-ХХІІІ від 02.07.99 року, №3/ХІ-ХХІІІ від 23.12.99 року, №55-У від 29.09.06 року» скасоване рішення сільської ради «Про безоплатну передачу у власність земельних ділянок» №163 від 02.09.93 року, №167-ХХІУ від 18.04.03 року, №65 від 07.04.94 року, №77 від 19.06.96 року, №3/Х-ХХІІ від 14.11.97 року, №6/УІЇІ-ХХІІІ від 02.07.99 року, №3/ХІ-ХХІІІ від 23.12.99 року, №5-У від 29.09.06 року громадянам, згідно додатку, в якому за п'ятим порядковим номером значиться ОСОБА_1 (а.с.79-80 т.1).

Таким чином, відповідним рішенням від 31.10.2006р. було скасовано рішення, яким раніше було надано ОСОБА_1 земельна ділянка для садівництва . Відповідно до ч. 5 ст.35 ЗК України позивач ОСОБА_7 не приватизувала вищевказану земельну ділянку, відповідно до вимог чинного законодавства та не продала її в установленому законом порядку, а власноруч звернулася 16.10.2006р. з заявою до Шабівської сільської ради про скасування рішення від 14.11.1997р., яким їй надана була земельна ділянка АДРЕСА_1

На теперішній час позивач не оскаржує вищевказане рішення Шабівської сільської ради в установленому законом порядку.

За п.1ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена(створена) особою набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності на майно виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За п.3ст.331 ЦК України, до завершення будівництва(створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва(створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно - кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право здійснити на ній будівлі. Право власності на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил.

Згідно ч.3 ст.376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.


Здійснення будівельних робіт без дозволу на виконання будівельних робіт, виданого інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю згідно до ст. 29 ЗУ « Про планування і забудову територій», або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом.

Таким чином відповідно до вищевказаних норм закону, доводи ОСОБА_1 про те, що вона має права власності на новостворене нерухоме майно, а саме садовий будинок є необґрунтованими, оскільки право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, а з питаннями будівництва та прийняття садового будинку в експлуатацію позивач в органи місцевого самоврядування не зверталася і з відповідними органами таке не погоджувала, а тому немає підстав для визнання права власності за позивачем на садовий будинок.

Відповідно до ст. 30-1 ЗУ «Про планування і забудову територій» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями в порядку, встановленому КМУ.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, як визначено у п.1 ч.2 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» затвердженого постановою КМУ № 1243 від 22.09.2004 року полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд їх інженерно - технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

З огляду на те, що позивачка здійснила забудову за відсутністю, висновку відповідних установ про додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, без прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів відповідно до встановленого КМУ порядку, колегія суддів не може погодитися з доводами ОСОБА_1 про те, що вона набула право власності на садовий будинок і вважає його помилковим.

Відповідно до рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №90-У від 31.10.2006 року «Про надання погодження на розробку проекту відведення земельних ділянок, які розташовані на території Шабівської сільської ради за межами населених пунктів, для передачі громадянам безоплатно у власність згідно поданих заяв для ведення садівництва» вирішено надати погодження на розробку проекту відведення земельних ділянок, які розташовані на території Шабівської сільської ради за межами населених пунктів, для ведення садівництва та передачі безоплатно у власність громадянам згідно додатку, в якому десятим порядковим номером значиться ОСОБА_2 та де зазначено місце розташування земельної ділянки с/к «Южний-2» за №39,40, площею 0,12 га за цільовим призначенням земельної ділянки для ведення садівництва.

Матеріалами справи підтверджено, що за особистою заявою ОСОБА_1 відмовилась від земельної ділянки, не прийняла в експлуатацію садовий будинок в установленням законом порядку, користувачем спірної земельної ділянки відповідно до зазначеного рішення Шабівської сільської ради №90-У від 31.10.2006 року став ОСОБА_2

Таким чином, суд, встановивши, що між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2

була досягнута усна домовленість про відчуження садового будинку в садівничому кооперативі, не з'ясував чи набула ОСОБА_1 право власності на спірний будинок і відповідне право на його відчуження; чи були виконані всі істотні умови договору купівлі-продажу садового будинку (сплачено решту ціни будинку, крім авансу) та чи дотримана форма цього договору в установленому законом порядку.

Доказів про те, що будівництво садового будинку на вказаній земельній ділянці проводилось за належно погодженим проектом та з врахуванням норм, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, не надано, його не введено в експлуатацію та не проведено державну реєстрацію, як це вимагалось ст. 105-1 ЦК України 1963 року, а на даний час ст. 331 ЦК України 2003 року.

Оскільки, садовий будинок не прийнятий в експлуатацію і не зареєстрований як об'єкт права власності, то позивач може вважатись лише власником матеріалів в разі доведення, які були використані в процесі його будівництва, а відповідно має право на відшкодування їх вартості(ст. 331 ЦК України 2003 року).

Однак, таких вимог позивачем ОСОБА_1 заявлено до суду не було.

Саме по собі рішення від 19.07.1990р. про надання згоди на будівництво садового будинку правового значення при вирішенні спору не має.

До прийняття в експлуатацію садового будинку ОСОБА_1 не мала правових підстав розпоряджатися цим майном, укладати будь - які договори, об'єктом яких було б це майно, у тому числі продавати чи брати кошти за майбутній його продаж.

Статтями 181, 182, 331 ЦК України 2003 року визначено, що право власності на нерухоме майно виникає не з моменту прийняття рішення про оформлення права власності на нього, а з моменту проведення його державної реєстрації.

Доводи ОСОБА_1 про те, що після переоформлення документів на земельну ділянку та виготовлення проекту на садовий будинок за адресою АДРЕСА_1 нею виконані всі умови усної домовленості, однак ОСОБА_2 відмовився платити решту суми - є необґрунтованим, оскільки не підтверджено відповідними доказами та спростовуються вищевказаними нормами закону.

Крім того, суд правильно прийшов до висновку про відмову у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди на підставі ст.1167 ЦК України за безпідставністю цих вимог.

Вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 14 663 грн.57 коп. не підлягають задоволенню, оскільки не підтверджені відповідними доказами.

Не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про виселення відповідачів із садового будинку, оскільки у ОСОБА_1 не виникло право власності на садовий будинок.

Не відповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, а саме, ст. ст. 181, 182, 331, 376, 391 ЦК України, у відповідності до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.209, 307 ч.1 п.2, 314 ч.2, 316,317,319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги представника ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 квітня 2011 року скасувати. В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Садівничого кооперативу «Южний», Шабівської сільської ради про визнання права власності на садовий будинок, виселення та відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області А.М.Кварталова

Н.Д.Плавич

Л.А.Гірняк

Вірність копії засвідчую:

суддя Апеляційного суду Одеської області Кварталова А.М.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація