АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Артеменка І.А.,

суддів Суворова В.О.,

Черевка П.М.,

при секретарі Журіло Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Котовського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах малолітнього ОСОБА_2 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 08 вересня 2011 року по справі з позовом Котовського міжрайонного прокурора в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третіх осіб - ОСОБА_4 та органу опіку та піклування Котовської міської ради Одеської області про стягнення аліментів на утримання дитини, -

встановила:

У липні 2011 року Котовський міжрайонний прокурор (уточнюючи свої позовні вимоги) звернувся до суду в інтересах малолітнього ОСОБА_2 з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_3 позбавлена батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_2 та участі у його вихованні не приймає, тому прокурор просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини щомісячно з усіх її доходів до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 08 вересня 2011 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Котовський міжрайонний прокурор Одеської області подав до суду апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги Котовського міжрайонного прокурора Одеської області задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4, який має право на отримання аліментів на утримання дитини, не є позивачем по справі та до суду з такими позовним вимогами не звертався, а Котовський міжрайонний прокурор не надав доказів неспроможності ОСОБА_4 самостійно звернутися до суду за захистом прав малолітнього ОСОБА_2, законним представником якого є його батько ОСОБА_4.

Однак колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми процесуального та матеріального права.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 05 жовтня 2010 року відповідачка ОСОБА_5 позбавлена батьківських прав щодо свого малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 16 грудня 2010 року ОСОБА_4 визнаний батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та зобов'язано РАЦС по м. Котовську Котовського міськрайонного управління юстиції Одеської області внести зміни в актовий запис про народження дитини, вказавши прізвище дитини «ОСОБА_2» замість «ОСОБА_2», а в графі «батько» - «ОСОБА_4», ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, зареєстрований за місцем проживання в АДРЕСА_1.

Малолітній ОСОБА_2 проживає разом з батьком, а мати ОСОБА_3 матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Відповідно до ст. 180, 183 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 2 ст. 166 СК України особа, що позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 179 СК України передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків на ім'я якого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення помилково дійшов висновку, що за захистом законних прав та інтересів малолітнього ОСОБА_2 повинен був звернутися лише його законний представник - ОСОБА_4, а не прокуратура, оскільки відповідно до ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 ЗУ «Про прокуратуру» прокуратура є тим органом, який має право та повинен захищати права, свободи та інтереси малолітніх. Захист прав, свобод та інтересів неповнолітніх є пріоритетним напрямком діяльності органів прокуратури.

Відповідно до ст. 45 ЦПК України прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави у суді в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу.

Разом з тим, суд при ухваленні рішення посилається на ст. 39 ЦПК України, відповідно до якої, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їх батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

При цьому, не зрозуміло, чому суд, дійшовши помилкового висновку, що прокуратура не мала повноважень подавити заяву в інтересах малолітнього ОСОБА_2, відмовив у позові, а не залишив позовну заяву без руху, а потім повернув її або залишив її без розгляду, як це передбачено п. 3 ч. 3 ст. 121 та п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Таким чином, колегія суддів знаходить обґрунтованим довід апеляційної скарги, що відповідачка ОСОБА_3, яка позбавлена батьківських прав, зобов'язана утримувати свою дитину, тому суд першої інстанції при ухваленні зазначеного рішення порушив права та законні інтереси малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

При таких обставинах, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення та апеляційної скарги та позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір у сумі 107 грн. 30 коп..

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, ст. 309 ч. 1 п.п. 3, 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Котовського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах малолітнього ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 08 вересня 2011 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги Котовського міжрайонного прокурора в інтересах малолітнього ОСОБА_2 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі ј частини від усіх видів її доходу з 21 липня 2011 рок до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп..

Рішення колегії судів набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області

/підпис/ І.А. Артеменко

/підпис/ П.М. Черевко

/підпис/ В.О. Суворов