АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2011р. м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі: головуючого судді Сидоренко І.П., суддів Сєвєрової Є.С., Цюри Т.В., при секретарі Колосової Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2009р. по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1\2 частину квартири та припинення права спільної сумісної власності, -

встановила:

20 березня 2009р. ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1\2 частину квартири та припинення права спільної сумісної власності.

В обґрунтування позову ОСОБА_5 вказала, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1, вони придбали квартиру АДРЕСА_1. Позивач просила визнати за нею право особистої власності на 1\2 частину вказаної квартири та припинити право спільної сумісної власності подружжя на цю квартиру.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав.

Рішенням суду від 13 серпня 2009р. позов ОСОБА_5 задоволено. Суд визнав за ОСОБА_5 право особистої власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1, припинивши право спільної сумісної власності подружжя на вказану квартиру (а.с.43).

Ухвалою апеляційного суду від 15 квітня 2011р. апелянтам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (ОСОБА_3), ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду (а.с.187-188).

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_5, посилаючись на те, що спірна квартира була придбана за кредитні гроші, кредит до цього часу не сплачено, а його дружина позивачка ОСОБА_5 також повинна нести відповідальність за сплату кредиту (а.с.115-117)

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (ОСОБА_3) посилаються на те, що вказаним рішенням суду зачеплені їх інтереси, а саме те, що позивач і відповідач навмисно скрили існування договору кредитування та іпотечного договору по вказаній квартирі, також факт, що спірна квартира не є спільною сумісною власністю позивача ОСОБА_5 та відповідача ОСОБА_1, що при залученні їх до участі у справі вони мали би змогу виступати як треті особи, які заявляють самостійні вимоги, та звернутися із зустрічним позовом до позивача ОСОБА_5 про солідарну відповідальність за договором кредиту та іпотеки (а.с.68-71).

_______

Справа №22ц-3114\2011 Категорія 5

Головуючий по першій інстанції - Пепеляшков О.С.

Доповідач суддя Сидоренко І.П..

Апелянт ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», посилаючись на незаконність рішення суду, вказав, що рішенням суду зачеплені інтереси банку, оскільки 05 грудня 2006р. між банком та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит для придбання спірної квартири. Крім того, право власності ОСОБА_1 на спірну квартиру було набуто на підставі правових угод, що стосуються інвестування новоствореного будівництва та між сторонами були укладені відповідні угоди інвестування, уступки права вимоги та інші. На сьогодні існує борг за кредитним договором (а.с.111-113).

В апеляційній інстанції справа розглянута у відсутності позивачки ОСОБА_5 і її представника, які належним чином були сповіщені про слухання справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися в судове засіданні апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд 1 інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд виходив з того, що сторони придбали спірну квартину в період шлюбу та ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.60, ч.1 ст.69, ч.1 ст.70 СК України має право на 1\2 частину квартири.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи, зібраним доказам, яким суд дав належну оцінку та нормам діючого законодавства України.

Доводи апеляційних скарг ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального або матеріального права. Наведені в апеляційних скаргах доводи висновків суду не спростовують.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за договором №69-01-563 від 05грудня 2006р. ОСОБА_1 отримав від ПАТ «Акціонерний комерційний інвестиційний банк» в кредит гроші в сумі 47000доларів США строком до 04 грудня 2026р.

У якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 05 грудня 2006р. був укладений договір іпотеки між банком і ОСОБА_1, відповідно до якого в іпотеку банку було передано чотирьох кімнатну квартиру АДРЕСА_2.

В порушенні вимог договору позичальник ОСОБА_1 не повернув суму позики та за рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 31 січня 2011р. з ОСОБА_1 стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором від 05 грудня 2006р.

Вказане рішення суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 жовтня 2011р.

Наявність у позичальника ОСОБА_1 боргу за кредитним договором, не може бути підставою для скасування рішення суду про поділ спірної квартири між подружжям ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_5 не була стороною по кредитному договору.

В процесі розгляду справи відповідач ОСОБА_1 в порушені вимог ч.1 ст.123 ЦПК України подавав до ОСОБА_5 зустрічний позов про стягнення з неї рівний частки солідарно виконаного зобов'язання за договором кредиту в розмірі 10936грн.53коп. (а.с.35-38). Але в подальшому ОСОБА_1 ніяких позовних вимог до ОСОБА_5 не заявляв. Тому ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом та наданням доказів до ОСОБА_5 про стягнення з неї коштів, які як він стверджує були отримані ним в кредит на придбання спірної квартири.

Всі викладені апелянтами доводи пов'язані лише з виплатою ОСОБА_1 боргу за кредитним договором, а також стягнення частини вказаного боргу з колишньої дружини ОСОБА_5, які на думку судової колегії, необхідно вирішувати іншим правовим шляхом.

Враховуючи, що апелянти ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» не надали ніяких доказів відносно того, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2009р. порушені їх права та інтереси, а також враховуючі те, що правові підстави для участі усіх апелянтів при вирішенні вищевказаної справи між подружжям ОСОБА_3, відсутні, слід вказані апеляційні скарги відхилити.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а доводи апеляційних скарг суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2009р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий І.П.Сидоренко

Судді Є.С.Сєвєрова

Т.В. Цюра