АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011р. м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді - Сидоренко І.П., суддів - Погорєлової С.О., Цюри Т.В., при секретарі - Пугачової Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2011року по цивільній справі

за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно за законом;

за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним заповіту, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на частину квартири, про визнання права власності на підставі спадкування за законом;

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до нотаріуса П'ятої Одеської державної нотаріальної контори про визнання дійсним заповіту, про визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що ухилялися від надання догляду за спадкодавцем, про визнання правомірним волевиявлення спадкодавця щодо запрошення до своєї квартири ОСОБА_1, про усунення ОСОБА_3, ОСОБА_4 від права на спадкування за законом, про зобов'язання П'ятої Одеської державної нотаріальної контори видати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину, про зобов'язання не перешкоджати у користуванні частиною квартири,-

встановила:

12 квітня 2007року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_6, в якому просила визнати за нею право власності на спадкове майно за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її брата ОСОБА_7, у вигляді 3\4 частин квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що спадкоємців першої черги немає, а вона є єдиним спадкоємцем другої черги за законом. Позивач вказала, що вона у встановленому законом порядку звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак, нотаріус відмовив їй у прийнятті заяви та не надав їй письмову відмову у здійсненні вказаних дій.

Ухвалою суду від 31 березня 2008р. до участі справі у якості співвідповідачів були залучені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (а.с.87).

03 червня 2009року до суду звернулася ОСОБА_6 з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та просила відповідно до вимог ст.ст.1247, 1257 ЦК України визнати недійсним заповіт від 28 липня 2006року, складеного від імені ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (а.с.134).

Позивач ОСОБА_6 неодноразово змінювала позовні вимоги та остаточно уточнивши позов, просила суд визнати за нею право власності на 3\4 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі спадкування за законом (а.с.290-292).

ОСОБА_6 просила раніше заявлені нею вимоги про визнання недійсним заповіту від 28 липня 2006року, складеного від імені ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності на 3\4 частини квартири АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - залишити без розгляду з тих підстав, що заповіт є нікчемним, а свідоцтво про право власності на спадкове майно на ім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не видавалося (а.с.259, 290).

В обґрунтування позову ОСОБА_6 вказала, що ОСОБА_8 дружина ОСОБА_7 є її рідною тіткою. Після смерті ОСОБА_8 вона отримала у якості спадкового майна за заповітом 1\4 частину квартири АДРЕСА_1, а 3\4 частини вказаної квартири належало ОСОБА_7

Наприкінці 2005року ОСОБА_7 без згоди ОСОБА_6 дозволив проживати в квартирі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 В той час ОСОБА_7 був хворою людиною, зловживав алкогольними напоями, тому без сторонньої допомоги не міг обходитися.

Згодом ОСОБА_6 стало відомо, що 28 липня 2006року ОСОБА_7 заповів в рівних частках все своє майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_6 вважає, що зазначений заповіт, відповідно до ст.1257 ЦК України є нікчемним, тому що був складений з порушенням вимог відносно його форми та посвідчення, передбачених ст.1247 ЦК України, що підтверджується листом П'ятої Одеської державної нотаріальної контори від 05 березня 2008р. за №603/2-07.

Так, нотаріус вказав, що в представленому заповіті, посвідченому 28 липня 2006р. за реєстром №4508 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріальної округу ОСОБА_5 від імені ОСОБА_7, є грубі порушення.

Згідно ст.157 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» у разі складення заповіту за допомогою загальноприйнятих технічних засобів, заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним, про що зазначається перед його підписом.

Відповідно ст.158 вказаної інструкції, якщо заповідач не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватись при свідках. Нотаріус вказав, що вищенаведене свідчить про невідповідність закону процедури оформлення заповіту, що давало підстави для сумніву щодо дійсності волевиявлення ОСОБА_7 по розпорядженню своїм майном.

Крім того, позивач вказала, що заповіт слід визнати недійсним з тих підстав, що ОСОБА_7 не мав ніякої освіти, тому читати та писати практично не міг, за станом свого здоров'я він не повністю розумів свої дії, тому потребував ретельного роз'яснення їх правових наслідків.

Ухвалою суду від 15 вересня 2009р. позовні вимоги ОСОБА_6 і ОСОБА_3 були об'єднанні в одне провадження (а.с.143-а).

10 липня 2007року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до нотаріуса п'ятої нотаріальної контори про визнання дійсним заповіту від 28 липня 2006р., складеного від імені ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зобов'язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на 3\4 частини квартири АДРЕСА_1, які належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 (а.с.155-156).

Рішенням суду від 07 серпня 2007р. позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був задоволений (а.с.181).

Ухвалою суду від 25 січня 2008р. за заявою ОСОБА_6 рішення суду від 07серпня 2007р. було скасовано у зв'язку з нововиявленими обставинами (а.с.226).

Ухвалою суду від 30 вересня 2009р. позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_6 і ОСОБА_1, ОСОБА_2 були об'єднанні в одне провадження - а.с.148.

12 квітня 2010року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали уточнення до позову і остаточно просили суд:

- визнати ОСОБА_3 і ОСОБА_6 такими, що ухилялися від надання догляду за спадкодавцем ОСОБА_7;

- визнати правомірним волевиявлення спадкодавця ОСОБА_7 щодо запрошення до своєї квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_1;

- усунути ОСОБА_3 і ОСОБА_6 від права на спадкування за законом на 3\4 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_7;

- визнати дійсним заповіт від 28 липня 2006р., складений від імені ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_2;

- зобов'язати П'яту Одеську нотаріальну контору видати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину на 3\4 частини квартири АДРЕСА_1, які належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7;

- зобов'язати ОСОБА_3 і ОСОБА_6 не перешкоджати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у користуванні 3\4 частинами квартири АДРЕСА_1

- провести примусовий обмін квартири АДРЕСА_1 шляхом її продажу та розподілу отриманих грошей між ОСОБА_6 на 1\4 частину та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на 3\4 частини для придбання іншого житла. (а.с.239-243).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вказали, що подружжя ОСОБА_7 і ОСОБА_8 були хрещеними батьками ОСОБА_2 Смерть дружини дуже негативно вплинула на стан здоров'я ОСОБА_7, який потребував особистого догляду. ОСОБА_3, ОСОБА_6 та її дочка ОСОБА_9 вирішили привласнити квартиру ОСОБА_7 проти його волі, в зв'язку з чим створювали свари та бійки в квартирі, майже щоденно викликали наряди міліції, вимагали відвести ОСОБА_7 до психіатричної установи, складали фіктивні колективні листи щодо психічного стану останнього, тощо.

ОСОБА_1 вказала, що доглядала ОСОБА_7 близько двох років, тому він з власної ініціативи склав на їх ім'я заповіт, який власноручно підписав в присутності нотаріуса і свідків. В зазначеному заповіті була допущена технічна помилка відносно того, що ОСОБА_7 вголос прочитав цей заповіт, але помилково власноручно не написав це на заповіті, що на думку позивачів, не впливає на зміст заповіту та волевиявлення ОСОБА_7 передати своє майно саме ОСОБА_1 і ОСОБА_2

10 грудня 2010року ОСОБА_3 подала заяву про залишення її позову без розгляду (а.с.279).

ОСОБА_6 просила позовну заяву ОСОБА_3 залишити без розгляду згідно поданої нею заяви, а у задоволені позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовити (а.с.280-282, 290-292).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеса від 09 лютого 2011р. позовна заява ОСОБА_6 задоволена частково. Суд визнав за ОСОБА_6 право власності на 3\4 частини квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом.

У задоволенні позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі (а.с.303, 304-306).

Вказаним рішенням суду позовна заява ОСОБА_3 до Одеської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно за законом залишена без розгляду.

Позовну заяву ОСОБА_6 в частині визнання недійсним заповіту ОСОБА_7 від 28 липня 2006р. та визнання недійсним свідоцтва про право власності на 3\4частини квартири АДРЕСА_1, виданого П'ятою Одеською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі апелянти ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення суду про задоволення їх позову в повному обсязі, посилаючись на те, що суд з формальних підстав відмовив у задоволені позову, безпідставно не визнав дійсним заповіт від імені ОСОБА_7, рішення суду є несправедливим, а ОСОБА_6 і ОСОБА_3 не надали суду відповіді та доказів відносно того, чому вони відмовилися доглядати ОСОБА_7, а після смерті поховати його (а.с.314-318).

Справа розглянута у відсутності ОСОБА_3 і ОСОБА_6 які належним чином були сповіщені про слухання справи в апеляційній інстанції.

Колегія суддів, заслухав суддю доповідача, апелянта ОСОБА_1, яка діє і в інтересах ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовивши ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що заповіт, складений 28 липня 2006року від імені ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є нікчемним, оскільки має грубі порушення вимог ч.2 ст.1248 ЦК України, так як у заповіті відсутні підписи свідків, які обов'язково повинні були бути присутні при підписанні заповіту, а також заповіт, посвідчений нотаріусом з порушенням вимог ст.157, ст.158 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».

Проте, з такими висновками суду першої інстанції судова колегія повністю погодитися не може, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та відповідним документам.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22 листопада 1993р. подружжю ОСОБА_8 і ОСОБА_7 належала на праві спільної сумісної власності в рівних частках квартира АДРЕСА_1 (а.с.12).

ОСОБА_8 померла ОСОБА_1 Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина у вигляді 1\2 частини вищевказаної квартири, яку ОСОБА_8 при житті заповіла племінниці ОСОБА_7 - ОСОБА_4 (а.с.195). В матеріалах справи відсутні дані про отримання ОСОБА_6 свідоцтва про право на спадщину на майно, після померлої ОСОБА_8 Судом апеляційної інстанції вказані обставини не були з'ясовані, у зв'язку з не явкою в судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_6

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2005року за ОСОБА_7 було визнано право власності на обов'язкову долю у спадщині, яка відкрилися після смерті його дружини - ОСОБА_8, померлої ОСОБА_1 у вигляді 1\4 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с.17-19).

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.29 ) Після його смерті відкрилася спадщина на 3\4 частини спірної квартири. За життя ОСОБА_7 склав 28 липня 2006року заповіт, згідно якого заповів все своє майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.33 ).

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 своєчасно звернулися до П'ятої Одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадкового майна після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 (а.с.26).

Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину з заповітом на майно ОСОБА_7 було відмовлено, як вказано в листі державного нотаріуса від 03 липня 2007р. у зв'язку з грубими порушеннями, які були допущені при посвідчені заповіту та рекомендовано звернутися до суду для вирішення цього питання по суті (а.с.36).

Відповідно до вимог ч.1 ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1247 ЦК України передбачено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Тобто якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа.

Згідно статті 1248 ЦК України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбутися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

На підставі ч.1 ст.1253 ЦК України на бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках.

Статтями 157 і 158 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» також передбачено, що заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця та часу складення заповіту, підписаний особисто заповідачем. Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним, про що зазначається ним перед його підписом. На бажання заповідача, а також у випадках, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбутись при свідках.

Оглянув текст заповіту від імені ОСОБА_7, який був складений 28 липня 2006р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, за допомогою загальноприйнятих технічних засобів, вивчивши усі наявні у справі документи, проаналізував вимоги закону відносно форми та посвідчення заповіту, судова колегія дійшла до висновку, що при складенні та посвідченні вказаного заповіту ніяких порушень не допущено та немає підстав для визнання заповіту нікчемним або недійсним.

Судова колегія критично ставиться до твердження позивачки ОСОБА_6 відносно того, що ОСОБА_7 не мав ніякої освіти, не міг практично читати та писати, що він за станом свого здоров'я не повністю розумів свої дії, тому потребував ретельного роз'яснення їх правових наслідків.

Судова колегія прийшла до вказаного висновку з тих підстав, що ОСОБА_6 і ОСОБА_3 за життя ОСОБА_7 знаходилися з ним в неприязнених стосунках, а ОСОБА_6 бажала отримати у власність всю спірну квартиру.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами цивільної справи №2-7744\2005р. за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання права власності на обов'язкову долю в спадковому майні після померлої ОСОБА_1 дружини ОСОБА_8

ОСОБА_6 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_7 про усунення від спадкування обов'язкової частки в спадковому майні на підставі ч.5 ст.1224 ЦК України, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_7 не ніс витрати на поховання спадкодавця ОСОБА_8, придбання для неї ліків, утримання спадкодавця (справа №2-7744\2005р. - а.с.23-24).

ОСОБА_6 просила зупинити провадження у справі до набрання законної сили судового рішення по цивільній справі за заявою ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_7 обмежено дієздатним (справа №207744\2005р. - а.с.25).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2005року за ОСОБА_7 було визнано право власності на обов'язкову долю у спадщині, яка відкрилися після смерті його дружини - ОСОБА_8, померлої ОСОБА_1 у вигляді 1\4 частини квартири АДРЕСА_1. У задоволені позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення від спадкування обов'язкової частки в спадковому майні - відмовлено (а.с.17-19).

Ухвалою апеляційного суду від 04 травня 2006р. апеляційна скарга ОСОБА_6 була відхилена, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2005року залишено без змін (справа №2-7744\2005р. - а.с.92-93).

Судом апеляційної інстанції було витребувано справу за позовом ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_7 обмежено дієздатним, але вказана справа не була направлена до суду апеляційної інстанції, однак, судом апеляційної інстанції були оглянуті матеріали наявній справи.

Так, на аркуші 250 знаходиться копія заяви ОСОБА_7 від 26 квітня 2006р., в якій він вказує, що заява ОСОБА_3 про визнання його обмежено дієздатним є неправомірною, дії ОСОБА_3, яка є його рідною сестрою наносять йому моральні страждання, а психічний тиск на нього родичів впливає на його стан здоров'я та відношення з оточуючими людьми.

У справі за заявою ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_7 обмежено дієздатним, ОСОБА_7 подавав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 про усунення перешкод у праві власності на спірну квартиру та відшкодування моральної шкоди (а.с.253). З вказаної зустрічної позовної заяви вбачається, що ОСОБА_3 при зверненні із заявою про визнання ОСОБА_7 обмежено дієздатним посилалася на антисоціальну поведінку ОСОБА_7, про зловживання ним алкогольними напоями (а.с.253).

Твердження ОСОБА_3 і ОСОБА_6 про зловживання ОСОБА_7 алкогольними напоями, спростовуються виключно позитивною характеристикою даною ОСОБА_7 за містом мешкання директором ДП «ЖЄК» ОАО «Нептун» та іншими доказами (а.с.252, 250, 251).

На підставі вищенаведеного висновки суду першої інстанції про те, що доводи ОСОБА_1 про погане ставлення ОСОБА_3 і ОСОБА_6 до ОСОБА_7, не знайшли свого підтвердження, не відповідають встановленим обставинам та дослідженим доказам, які знаходяться в матеріалах справи.

Також відсутні будь-які докази відносно того, що ОСОБА_7 за рівнем своєї освіти та станом здоров'я не міг самостійно прочитати та усвідомити заповіт, а заповіт при таких умовах повинно був відбуватися обов'язково при свідках.

Вказані висновки суду зроблені на підставі лише твердження зацікавлених осіб ОСОБА_3 і ОСОБА_6, а також фактично на припущеннях про обов'язкове посвідчення заповіту за участю свідків, оскільки згідно ч.1 ст.1253 ЦК України лише на бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках.

Судова колегія прийшла до висновку, що волевиявлення ОСОБА_7 було добровільним та спрямовано на отримання його майна після смерті саме ОСОБА_1 і ОСОБА_2, та бажання усунути від спадкування його майна інших осіб. Вказані обставини також були підтверджені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Судова колегія вважає, що вимога написати у заповіті перед своїм підписом власноручно, що заповіт вголос прочитаний, зі слів заповідача записаний вірно, яка вказана в ст.157 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженою Наказом Міністерства юстиції за № 20\5 від 03.03.2004р., є формальною, і не може тягнути за собою визнання заповіту нікчемним або недійсним. Вказана вимога не передбачена статтями 1247, 1257 ЦК України про загальні вимоги до форми та посвідчення заповіту.

Статтею 8 Конституції України закріплено верховенство Закону по відношенню до інших підзаконних актів, якими є Накази Мінюста, тому в даному випадку вимоги ЦК України має вищу силу ніж «Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затверджена Наказом Міністерства юстиції за № 20\5 від 03.03.2004р.

Статтею 1 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням вказаних вимог закону та усіх встановлених судом обставин по справі, судова колегія, вважає, що буде справедливим задоволення позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про визнання дійсним заповіту, складеному 28 липня 2006року від імені ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_2

У зв'язку з задоволенням позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про визнання заповіту дійсним, судова колегія вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_10 про визнання ОСОБА_3 і ОСОБА_6 такими, що ухилялися від надання догляду за спадкодавцем ОСОБА_7, про визнання правомірним волевиявлення спадкодавця ОСОБА_7 щодо запрошення до своєї квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_1, про усунення ОСОБА_3 і ОСОБА_6 від права на спадкування за законом на 3\4 частини квартири АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_7, про зобов'язання П'яту Одеську нотаріальну контору видати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину на 3\4 частини квартири АДРЕСА_1, які належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7, про зобов'язання ОСОБА_3 і ОСОБА_6 не перешкоджати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у користуванні 3\4 частинами квартири АДРЕСА_1, про проведення примусового обміну квартири АДРЕСА_1 шляхом її продажу та розподілу отриманих грошей між ОСОБА_6 на 1\4 частину та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на 3\4 частини для придбання іншого житла задоволенню не підлягають, оскільки вони є зайвими, такими, що не ґрунтуються на правовій підставі.

Відносно зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину, законом передбачено, що вказане свідоцтво повинно бути видано саме нотаріальною конторою. Тому позивачам ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які своєчасно звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_7, необхідно надати до нотаріальної контори рішення апеляційного суду про визнання заповіту від імені ОСОБА_7 дійсним, і отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після померлого ОСОБА_7

Ураховуючи те, що судове рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, відповідно до ч.1 п. 2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Частиною 1 п.3 і п.4 ст.309 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції ї ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судова колегія вважає, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09лютого 2011року необхідно скасувати, ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2, і відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно за законом після померлого ОСОБА_7, оскільки вони не знайшли свого підтвердження, і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2011року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати дійсним заповіт, складений 28 липня 2006року від імені ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 28 липня 2006року за реєстром №4508.

У задоволені інших позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - відмовити.

У задоволені позову ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно за законом - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: І.П.Сидоренко

Судді: С.О. Погорєлова

Т.В.Цюра