УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2012р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого - Комаровської Н.В.,
Суддів - Калараш А.А., Короткова В.Д.,
З участю секретаря - Стоянової Л.І.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3 про визнання права власності на частку майна в порядку спадкування та визнання недійсним договору дарування,зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання частково недійсним заповіту,визнання права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 21.09.2011р.,-
в с т а н о в и л а :
В березні 2011р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання права власності на частку майна в порядку спадкування.
Після уточнення позовних вимог посилався на те,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_5.
Після її смерті відкрилась спадщина на її майно,яке складалось з квартири АДРЕСА_2, та двох грошових вкладів в ВАТ «Державний ощадний банк України» на рахунках №№ НОМЕР_2 та НОМЕР_1.
24.03.2010р. мати залишила заповіт на його ім*я та ім*я його рідного брата - ОСОБА_2 ,яким заповідала все її майно дітям в рівних частках.
Він своєчасно звернувся до нотаріуса,де дізнався про звернення із заявами про прийняття спадщини ОСОБА_2 та чоловіком ОСОБА_5 - ОСОБА_4,в зв*язку з чим виник спір щодо спадкового майна.
Позивач стверджував,що матері належала на праві власності квартира АДРЕСА_2,яка не була сумісним майном подружжя,оскільки пай за квартиру мати як член ЖБК «Жовтневий-14» сплатила ще в 1982р., тобто до реєстрації в 1986 році шлюбу з ОСОБА_3
Виходячи з цього,він,позивач, та його брат ОСОБА_2мають право на спадкове майно в рівних частках кожний,тобто по Ѕ частині.
______________________________________________________________________
Головуючий 1 інстанції - Гранін В.Л. Справа № 22-ц/1590/631/2012
Доповідач - Комаровська Н.В. Категорія - 37
ОСОБА_1 просив визнати за ним та ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину спірної квартири та на Ѕ частину вкладів в ВАТ «Державний ощадний банк України».
Крім того, йому стало відомо про те,що 20.05.2003р. ОСОБА_3 без згоди ОСОБА_5 подарував належну подружжю квартиру АДРЕСА_1,тому просив визнати цей договір недійсним на підставі ст.48 ЦК України 1963 р. та визнати за ним і ОСОБА_2 право власності по ј частині вказаної квартири за кожним.
ОСОБА_3 звернувся з зустрічним позовом і після уточнення позовних вимог посилався на те,що з 28.06.1986р. він перебував в шлюбі із ОСОБА_5 по день її смерті.
В період шлюбу вони придбали двокімнатну квартируАДРЕСА_2,а також заощаджували гроші,які знаходяться на рахунках №№ НОМЕР_2 та НОМЕР_1 у ВАТ «Державний ощадний банк України»
Складаючи заповіт,ОСОБА_5 перевищила свої повноваження,оскільки розпорядилась також його часткою майна.
Враховуючи,що він на момент смерті ОСОБА_5 перебував з нею в зареєстрованому шлюбі , також мав право на обов*язкову частку як непрацездатна особа за віком,ОСОБА_6 просив визнати частково недійсним заповіт на ім*я ОСОБА_1 та ОСОБА_2,визнати за ним право власності на Ѕ частину спірної квартири як подружнє майно та на 1/6 частину як спадкове з врахуванням обов*язкової частки,а також на 1/6 частину банківських вкладів.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав,вважаючи,що право на спадщину мають тільки він та ОСОБА_3,оскільки ОСОБА_1 за матір*ю не доглядав,допомоги не надавав.
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 21.09.2011р. позови ОСОБА_1 та ОСОБА_3задоволені частково.
Визнано право власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 на 5/12 частин,за ОСОБА_2 на 5/12 частин,за ОСОБА_3 на 1/6 частину.
Визнано право власності на вклад по рахунку № НОМЕР_1 у ВАТ «Державний ощадний банк України» за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 5/12 часток,за ОСОБА_3 на 7/12 часток,по рахунку №№ НОМЕР_2 - за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 5/12 часток,за ОСОБА_3 на 1/6 частку.
Відмовлено ОСОБА_1 у визнанні недійсним договору дарування від 20.05.2003р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_7
Відмовлено у визнанні недійсним заповіту ОСОБА_5
Стягнуті судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить про скасування рішення та ухвалення нового рішення про задоволення його позову в повному обсязі та відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги та заперечення на неї,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Визнаючи право власності за ОСОБА_1 на 5/12 частин квартири АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 на 1/6 частину вказаної квартири,суд обґрунтовано виходив з того,що власником цієї квартири була ОСОБА_5,оскільки вона в 1982 р. до укладення шлюбу з ОСОБА_3 виплатила пай в ЖБК «Жовтневий-14».
Оскільки вказана квартира не є спільним майном подружжя,а також враховуючи право ОСОБА_3 відповідно до ст.1241 ЦК України на обов*язкову частку як непрацездатного за віком спадкоємця (вдовець),суд правильно визначив частки у спадковому майні як ОСОБА_1,так і ОСОБА_3
Визнаючи право власності на вклад по рахунку № НОМЕР_1 у ВАТ «Державний ощадний банк України» за ОСОБА_1 на 5/12 часток,за ОСОБА_3 на 7/12 часток ,суд правильно встановив,що вказаний вклад є спільним подружнім майном ОСОБА_8 та ОСОБА_3,оскільки покладений в банк в період шлюбу.
Разом з тим, суд помилково визначив частку в праві власності за ОСОБА_1 як 5/12 частин,в той час як із врахуванням права на обов*язкову частку ОСОБА_3 та наявність двох синів померлої - ОСОБА_1 та ОСОБА_2,які своєчасно звернулись до нотаріальної контори з питання прийняття спадщини,частка ОСОБА_1 складає 5/24,а не 5/12 частин.
Визнаючи право власності на вклад по рахунку № НОМЕР_2 у ВАТ «Державний ощадний банк України» за ОСОБА_1 на 5/12 часток та за ОСОБА_3 на 1/6 частку,суд обгунтовано виходив з того,що вказаний вклад покладений ОСОБА_8 не в період шлюбу,не є спільним майном подружжя.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності за ОСОБА_2 на 5/12 частин квартири АДРЕСА_2 ,5/12 частин на рахунках №№ № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у ВАТ «Державний ощадний банк України» ,суд не дотримався вимог ст.11 ЦПК України,яка регламентує принцип диспозитивності цивільного судочинства, згідно якої суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,які беруть участь у справі.
ОСОБА_2 з позовом про визнання за ним права власності в порядку спадкування після смерті своєї матері ОСОБА_5 не звертався,не просив суд визнати за ним право власності на ті частки спадкового майна,на які суд визнав за ним таке право.
Виходячи з наведеного,в позові ОСОБА_1 про визнання права власності за ОСОБА_2Г на частку квартири АДРЕСА_2 та частки вкладів НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 в ВАТ «Державний ощадний банк України» необхідно відмовити.
Судова колегія вважає правильним висновок суду щодо відмови в позові ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від 24.03.2010р. ,оскільки матеріалами справи підтверджена письмова згода ОСОБА_5 на дарування ОСОБА_3 ОСОБА_7 квартири АДРЕСА_1.
Судом першої інстанції оглядався перший примірник договору,який зберігається в нотаріальній конторі, і який містить письмову згоду ОСОБА_5,а в примірнику договору,який видається стороні,така письмова згода не зазначається.
Докази,надані сторонами та досліджені судом першої інстанції свідчать про правильність висновків суду щодо задоволення позову ОСОБА_3 про визнання права власності за ОСОБА_3 на 1/6 частину квартири АДРЕСА_2, на 7/12 частин вкладу № НОМЕР_1 на ім*я ОСОБА_5 в ВАТ «Державний ощадний банк України», на 1/6 частину вкладу на рахунку № НОМЕР_2 на ім*я ОСОБА_5 в ВАТ «Державний ощадний банк України», а також в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання частково недійсним заповіту .
Враховуючи наведене,судова колегія дійшла висновку про часткове скасування рішення в частині задоволення позову ОСОБА_1 з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову,оскільки висновки суду в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи,а також судом порушені норми цивільно-процесуального законодавства,які призвели до ухвалення неправильного рішення в цій частині.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1.п.2,309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України,колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 21.09.2011р. скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 і в цій частині ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовільнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/12 часток квартири АДРЕСА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/12 частин вкладу на рахунку № НОМЕР_2 на ім*я ОСОБА_5 в ВАТ «Державний ощадний банк України».
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/24 частин вкладу на рахунку № НОМЕР_1 на ім*я ОСОБА_5 в ВАТ «Державний ощадний банк України».
В позові ОСОБА_1 про визнання права власності за ОСОБА_2 на частку квартири АДРЕСА_2 та частки вкладів НОМЕР_2 та № НОМЕР_1
в ВАТ «Державний ощадний банк України» - відмовити.
Рішення в частині визнання права власності за ОСОБА_3 на 1/6 частину квартири АДРЕСА_2, на 7/12 частин вкладу № НОМЕР_1 на ім*я ОСОБА_5 в ВАТ «Державний ощадний банк України», на 1/6 частину вкладу на рахунку № НОМЕР_2 на ім*я ОСОБА_5 в ВАТ «Державний ощадний банк України», а також в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання частково недійсним заповіту та відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 від 24.03.2010р. - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий ( підпис) Н.В.Комаровська
Судді: ( підпис) А.А.Калараш
( підпис) В.Д.Коротков
Копія вірна : суддя