Категорія №8
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 травня 2012 року Справа № 2а/1270/1852/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Яковлева Д.О.,
при секретарі: Житній Ю.С.,
в присутності сторін: від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
від відповідача - Білаш Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про скасування рішення, зобов'язання видати свідоцтво, -
ВСТАНОВИВ:
29 лютого 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області, в якому з урахуванням уточнень від 19.04.2012, позивач просив:
- визнати протиправним рішення про відмову у видачі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 свідоцтва платника єдиного податку, оформлене у вигляді листа Державної податкової інспекції у м. Свердловську від 03.02.2012;
- скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Свердловську про відмову у видачі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 свідоцтва платника єдиного податку, оформлене у вигляді листа Державної податкової інспекції у м. Свердловську від 03.02.2012;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби видати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з підкласу КВЕД 47.77 «Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами».
Ухвалою суду від 27 березня 2012 року було задоволено заяву представника відповідача, замінено Державну податкову інспекцію в м. Свердловську Луганської області на Державну податкову інспекцію у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 25 січня 2012 року позивачем до Державної податкової інспекції в місті Свердловську Луганської області було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування. Відповідач своїми листами від 03.02.2012 № 141 відмовив позивачу у видачі свідоцтва платника єдиного податку. Із вказаної відповіді вбачається, що підставою для прийняття такого рішення стало здійснення позивачем роздрібної торгівлі ювелірними виробами, що на думку податкового органу не дозволяє позивачу бути платником єдиного податку згідно пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.
Крім того, відповідач посилається на терміни «дорогоцінні метали» та «дорогоцінне каміння», що наведені в Законі України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними». Інших підстав для відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку відповідачем у відповіді від 03.02.2012 № 141 не зазначено.
Позивач вважає відмову ДПІ в м. Свердловську у видачі свідоцтва платника єдиного податку протиправною, просить її скасувати та видати позивачу свідоцтва платника єдиного податку.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та уточненій позовній заяві, просили задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення уточнених позовних вимог заперечував, надав до суду заперечення на адміністративний позов в якому вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими, з огляду на наступне, що суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво та реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі ювелірних виробів, не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення заявленого позову з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця Виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 06.08.1996 за № 23910010001000115 (а.с.9).
25 січня 2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування із обранням ІІ групи та зазначенням у якості видів діяльності: 47.77 - роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах та 68.20- надання в оренду й експлуатацію власного не орендованого нерухомого майна (а.с.10).
До вказаної заяви позивачем доданий розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (а.с.11).
На зазначену заяву відповідачем надана відповідь від 03.02.2012 № 141, якою позивача повідомлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не має законних підстав для застосування спрощеної системи оподаткування з роздрібної торгівлі годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах. Таким чином, він має право здійснювати діяльність на загальній системі оподаткування (а.с.12).
Із вказаної відповіді вбачається, що підставою для прийняття такого рішення стало здійснення позивачем роздрібної торгівлі ювелірними виробами, що на думку податкового органу не дозволяє позивачу бути платником єдиного податку згідно ч. 4 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.
Крім того, відповідач посилається на терміни «дорогоцінні метали» та «дорогоцінне каміння», що наведені в Законі України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними».
Інших підстав для відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку відповідачем у відповіді від 03.02.2012 № 141 не зазначено.
Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно пп. 2 п. 291.4 зазначеної статті, друга група суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності це фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: - не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; - обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи.
За приписами підпунктів 298.1.1 та 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.
Згідно пунктів 299.1. та 299.5 ст. 299 Податкового кодексу України встановлено, що свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.
Пунктом 299.8 ст. 299 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.
У відповідності до пп. 1 п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України, підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави.
Підпунктом 4 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними регулює Закон України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними».
Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що
- дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо);
- дорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах);
- дорогоцінне каміння органогенного утворення - перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді;
- видобуток дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами;
- видобуток дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння - вилучення дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами;
- виробництво дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів;
- афінаж дорогоцінних металів - металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок.
Згідно із КВЕД ДК 009:2010 діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 7.29 «Добування руд інших кольорових металів», а діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння - до 8.99 «Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань».
Діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 24.4, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали. При цьому, цей підклас не включає:
- виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів;
- виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів.
Жоден із зазначених видів діяльності не містить робіт, які б включали або були б пов'язані з виготовленням ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням. Зазначені види діяльності не передбачають наявність як результату їх провадження кінцевого продукту (товару) у вигляді ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, що можуть бути реалізовані.
Таким чином, не можуть обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності юридичні особи і фізичні особи - підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, за сферою регулювання Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» та вищевказаними кодами КВЕД ДК.
Щодо сфери торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням у КВЕД ДК визначені:
- клас 47 «Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, н. в. і. г.». Цей клас включає:
- підклас 47.77 «Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами.
При цьому, Податковим кодексом України не встановлено обмежень на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з виготовлення та реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням.
Крім того, зі змісту ч. 2 ст. 4 та також ст. 22 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» вбачається, що законодавець розмежує операції дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням та операції з ювелірними виробами з них.
Таким чином, достатніми умовами для застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу України є здійснення виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами. При цьому, про такі види діяльності фізична особа - підприємець зазначає у заяві при обранні спрощеної системи оподаткування.
Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку, згідно якого в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
У відповідності до пп. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Враховуючи наведене, суд вважає, що суб'єкти господарювання при здійсненні ними оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами мають право обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та зареєструватися платниками єдиного податку відповідно до норм Податкового кодексу України.
На підставі наведеного, суд вважає, що відмова відповідача у видачі свідоцтва платника єдиного податку, викладена у наданій позивачу відповіді від 03.02.2012 № 141, є необґрунтованою, а позовні вимоги є такими, що мають достатні підстави для задоволення.
Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 03 травня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 08 травня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про скасування рішення, зобов'язання видати свідоцтво задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Свердловську про відмову у видачі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) свідоцтва платника єдиного податку, оформлене у вигляді листа Державної податкової інспекції у м. Свердловську від 03.02.2012.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби видати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з підкласу КВЕД 47.77 «Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову складено та підписано у повному обсязі 08 травня 2012 року.
СуддяД.О. Яковлев