АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Доценко Л.І.,

суддів - Журавльова О.Г., Оверіної О.В.,

за участю секретаря - Стоянової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог об`єднання співвласників гуртожитку «Заболотного-26А» про визнання права користування жилим приміщенням, за апеляційною скаргою об`єднання співвласників гуртожитку «Заболотного-26А» на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 23 березня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

17 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог об`єднання співвласників гуртожитку «Заболотного-26А» про визнання права користування жилим приміщенням, а саме кімнатами №126 (новий номер за даними технічного паспорту №540 площею 10,6 кв.м.; №541 площею 6,2 кв.м.) загальною площею 16,8 кв.м., та житлову АДРЕСА_1, зобов'язавши відповідача укласти договір найму на вказані приміщення з позивачкою, відкривши окремий особовий рахунок, визнавши її основним наймачем кімнат. В обгрунтування своїх вимог позивачка посилалась на те, що вона з 1988 року постійно проживає у зазначених вище кімнатах, отримала ордер та уклала договір оренди житлового приміщення. На думку позивачки, оскільки вона постійно проживає в даних кімнатах, займається їх впорядкуванням, постійно оплачує комунальні послуги та послуги за користування електричною енергією, вона набула право користування на вказані житлові кімнати в гуртожиткув порядку ст.ст.61,63-65 ЖК України.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з;явилися. Відповідач надав до суду письмові заперечення , в яких позов не визнав.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 23 березня 2011 року позов ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - об'єднання співвласників гуртожитку "Заболотного-26А", про визнання права користування жилим приміщенням - задоволено повністю.

Визнано за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право користування житловими кімнатами №126 (новий номер за даними технічного паспорту №540 площею 10,6 кв.м.; №541 площею 6,2 кв.м.) загальною площею 16,8 кв.м., та №127 площею 11,6 кв.м. (новий номер за даними технічного паспорту №544) в будинку АДРЕСА_1.

Зобов'язано Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради укласти з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, договір найму на житлові кімнати №126 (новий номер за даними "т п-ннного паспорту №540 площею 10,6 кв.м.; №541 площею 6,2 кв.м.) загальною площею 16,8 кв.м., та №127 площею 11,6 кв.м. (новий номер за даними технічного паспорту №544) в будинку АДРЕСА_1, визнавши її основним наймачем та відкривши на її ім'я окремий особовий рахунок.

В апеляційній скарзі об`єднання співвласників гуртожитку «Заболотного-26А» просить рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 23 березня 2011 року скасувати та постановити нове про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, так як судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка правомірно набула право на користування кімнатами у гуртожитку і відповідач- Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради повинна укласти з нею договір найму і визнати її основним наймачем та відкрити на її ім;я особовий рахунок.

Однако погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального закону.

Колегія суддів вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Одеської міської ради від 25.12.2008р. та рішення виконкому Одеської міської ради № 521 від 26.05.2009р. гуртожиток , розташований за адресою : АДРЕСА_1 переданий до комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

05.10.2009р. КП " ОМБТІ та РОН" виготовило власнику - територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради- технічний паспорт.

Рішенням № 479 від 24.09.2010р. виконавчого комітету Одеської міської ради гуртожиток по АДРЕСА_1 передано на баланс об;єднання співвласників АДРЕСА_1.

Таким чином, будинок по АДРЕСА_1 є гуртожитком і правовідносини по користуванню кімнатами у гуртожитку та вселенню до нього врегульовані Главою 4 ЖК України.

Суд першої інстанції , розглядаючи спір, даних вимог закону не застосував та фактично визнав кімнати у гуртожитку окремою жилою квартирою та керувався ст.ст.61,63,65 ЖК України, які правовідносини сторін не регулюють.

Згідно ст.ст.128,129 ЖК України жила площа у гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи , організації або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету. Громадянину видається спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на видану жилу площу.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ТОВ " Мрія-2" видало ордер на право зайняття приміщення АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про визнання за ОСОБА_1 право користування житловими кімнатами № 126 ( новий номер № 540 та № 541) та № 127 ( новий номер № 544) не взяв до уваги, що ордер на зайняття кімнат під № 540, № 544, № 127 ОСОБА_1 не видавався. Крім того, кімната під № 541 є не кімнатою, а є коридором. Вказаний коридор ніколи особисто ОСОБА_1 не видавався.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо передачі ОСОБА_1 жилих та нежилих приміщень у гуртожитку, не взяв до уваги, що такі питання вирішуються відповідними органами місцевої влади . Суд же, привласнивши функції органів влади, у порушення ст.26 п.30 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" вирішив питання, які до його компетенції не відносяться і у своєму рішенні не зазначив правові норми , які дозволяли суду замість визначених законом органів вирішити питання щодо надання жилих і нежилих приміщень для наступної їх приватизації.

Оскільки суд юридичну сутність правовідносин сторін не з;ясував, норми закону, які їх регулюють не встановив, вирішив питання, які не відносяться до його компетенції, рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.2, 309 ч.1п.п.3, 4, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу об`єднання співвласників гуртожитку «Заболотного-26А» задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 23 березня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог- об;єднання співвласників АДРЕСА_1 про визнання права користування жилим приміщенням та зобов;язання укласти договір найму на житлові приміщення- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Л.І.Доценко

Судді О.Г.Журавльов

О.В.Оверіна