АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Доценко Л.І.,
суддів - Громіка Р.Д, Оверіної О.В.,
за участю секретаря - Стоянової Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 04 лютого 2011 року,
ВСТАНОВИЛА :
20.07.2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами, які в процесі розгляду справи уточнив, та просить суд стягнути з ОСОБА_3 завдану ним в результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоду, а саме суму в розмірі 10350 грн. в рахунок упущеної вигоди, яку б він мав би отримати за час, коли його автомобіль знаходився в аварійному стані після скоєння ДТП з вини відповідача, моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та витрати на юридичну допомогу в розмірі 2500 грн., мотивуючи тим, що в результаті ДТП, винним в якої визнано відповідача ОСОБА_3 йому завдано вищезазначену шкоду, яку останній відмовляється відшкодувати в добровільному порядку.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що розмір упущеної вигоди визначався із розміру отримання позивачем, як особою яка займалась перевезенням пасажирів на своєму автомобілі, прибутку за 2 квартал 2010 року, тобто отримання доходу позивачем перед ДТП і він складав 18350грн. Оскільки ОСОБА_3 в добровільному порядку відшкодував 8000грн., то залишок в сумі 10350грн. повинен відшкодувати в судовому порядку.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав та пояснив, що вважає, що відремонтування ним автомобіля позивача та виплата ним ОСОБА_2 після ДТП суми в розмірі 8000 грн. є достатнім відшкодуванням ним шкоди завданої ДТП.
Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 04 лютого 2011 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволений частково. Суд стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму в розмірі 6250 грн. в рахунок упущеної вигоди. Суд стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на юридичну допомогу в розмірі 1814 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповним з;ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши суддю-доповідача , доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 частково , суд першої інстанції виходив з того, що упущена вигода з 30.05.2010р. по 15.08.2010р. складає 6250грн., а моральна шкода була ОСОБА_3 добровільно відшкодована в розмірі 8000грн.
Однак погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального закону.
Колегія суддів вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині стягнення упущеної вигоди в розмірі 6250грн. та відмові у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди скасовує , ухвалює в цій частині нове рішення з наступних підстав.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.05.2010року білля 23.30 годин по вул. Ямбольській в м. Болграді Одеської області ОСОБА_3, керуючи автомобілем “CHERY” дн НОМЕР_2, в стані алкогольного сп;яніння , рухаючись по другорядній дорозі , не надав переваги автомобілю марки "AUDI" дн НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 скоїв зіткнення з останнім, в результаті чого автомобілі зазнали технічні пошкодження.
Постановою Болградського районного суду Одеської області від 04.06.2010р. ОСОБА_3 визнано винним в ДТП.
Позивач ОСОБА_2 згідно ліцензії серії НОМЕР_4 від 10.12.2009року працює СПД на належному йому автомобілі в сфері надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Відповідно до звіту СПД ОСОБА_2 за 2 квартал 2010року , обсяг його виручки складає 14700грн. Оскільки ДТП сталася 30.05.2010р., то виручка 14700грн. складає за два місяці квітень та травень 2010р. ( 14700 : 2 =7350грн. в місяць).
Сторонами не заперечується, що відповідач ОСОБА_3 в добровільному порядку відремонтував пошкоджений автомобіль, який належить ОСОБА_2 і передав йому автомобіль 15.08.2010року. Крім того, ОСОБА_3 в добровільному порядку передав ОСОБА_2 на відшкодування шкоди 8000гривень, що також сторонами не заперечується.
Таким чином, ОСОБА_2 не працював 2,5 місяця , тобто червень, липень та 15 днів серпня, у зв;язку з чим втратив заробіток, який би складав 7350грн. х 2,5 місяця =18375грн. - 8000грн.( які ОСОБА_3 відшкодував в добровільному порядку) = 10375грн.
На підставі наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що ОСОБА_3 повинен відшкодувати на користь ОСОБА_2 суму неотриманого заробітку в розмірі 10375грн.
Також в результаті протиправної поведінки ОСОБА_3 ОСОБА_2 була заподіяна моральна шкода, яка виразилась в тому, що ОСОБА_2 в результаті ДТП переніс стрес, порушенням його права власності, оскільки після ДТП позивач не міг користуватися своєю власністю.
Виходячи з роз;яснень, вказаних в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995року " Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди" колегія суддів вважає, що з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, розмір моральної шкоди який підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 становить 2000 грн.
Що стосується рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на юридичну допомогу в розмірі 1814грн., то колегія суддів вважає, що в цій частині рішення суду є законним і обгрунтованим, оскільки суд першої інстанції зробив розрахунки на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006року.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції , не передаючи справи на новий розгляд , змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При розгляді справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 поніс судові витрати на проїзд до суду , що підтверджено документально в сумі 870грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 1000грн., які підлягають відшкодуванню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.2, 309 ч.1п.п.3,4, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Р ішення Болградського районного суду Одеської області від 04 лютого 2011 року в частині стягнення 6250 гривень упущеної вигоди та в частині відмови у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 10375гривень та моральну шкоду в розмірі 2000 гривні, а всього 12375 гривень.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов;язані з розглядом апеляційної скарги в сумі 1870гривень.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним
законної сили.
Головуючий Л.І. Доценко
Судді Р.Д. Громік
О.В. Оверіна