Справа № 22-ц-1096/2012 Головуючий у I інстанції - Мороз К.В.
Категорія - цивільна Доповідач - Ішутко В. М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіІшутко В.М.
суддів: Зінченко С.П., Шарапової О.Л.,
при секретарі: Бивалькевич Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 березня 2012 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду у справі за позовом ПАТ «Альфа - Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
Ухвалою Новозаводського районного суду від 15 березня 2012 року у задоволенні заяви ПАТ «Альфа - Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду за позовом ПАТ «Альфа - Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «Альфа - Банк» ставить питання про скасування ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова, посилаючись на те, що її ухвалено з порушенням норм матеріального права, що висновок суду першої інстанції щодо непідвідомчості даної справи третейському суду є помилковим, ухваленим без належного з'ясування характеру спірних правовідносин, у зв'язку з чим ухвалене судове рішення є незаконним. Апелянт стверджує про те, що предметом даного спору є стягнення заборгованості кредитодавцем з позичальника у зв'язку з невиконанням останнім умов кредитного договору і в жодному разі - не захист порушених прав споживача банківських послуг. Згідно з доводами апеляційної скарги позивачем у справі про захист прав споживача може бути лише фізична особа-споживач, а не юридична особа, як помилково зазначено в ухвалі суду першої інстанції.
Вислухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.17 ЦПК України підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом.
Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду.
З метою забезпечення реалізації зазначених положень ЦПК України та аналогічних положень, що містяться в ГПК України та стосуються сфери господарських правовідносин, Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про третейські суди», яким врегульовані питання про порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні. Функціювання третейських судів в Україні базується не лише на засадах національного, а й міжнародного права Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що звернення фізичних або юридичних осіб до третейського суду є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулась за вільним волевиявленням сторін спору (Рішення у справі «Девір проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року).
Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, окрім випадків, що передбачені законом.
В пункті 11 кредитного договору № 490080666, укладеного 02 липня 2008 року між ЗАТ «Альфа - Банк» та ОСОБА_5 зазначено, що сторони досягли угоди про те, що захист прав та законних інтересів, які мають сторони у зв'язку з цим договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз».
З матеріалів третейської справи встановлено, що третейська угода, викладена сторонами в договорі у вигляді третейського застереження, підписана сторонами, за формою та змістом відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про третейські суди»
Відповідно до зазначеної третейської угоди, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_5 умов кредитного договору, ПАТ «Альфа - Банк» звернулось за захистом порушеного права до зазначеного третейського суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором і рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 06 грудня 2011 року позовні вимоги банку було задоволено.
Постановлення судом першої інстанції ухвали про відмову в задоволенні заяви банку про видачу виконавчого документа на виконання рішення третейського суду в даній справі обґрунтовано непідвідомчістю даного спору третейському суду виходячи з положень ст.6 Закону України «Про третейські суди» в редакції Закону України № 2983 - YI від 03.02.2011 року про те, що третейським судам не підвідомчі справи у спорах щодо захисту прав споживачів.
Проте, зазначений висновок суду суперечить нормам матеріального та процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову ПАТ «Альфа-Банк» є стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором на підставі ст.ст.526, 1047, 1049, 11050, 1054 ЦК України, а не захист права споживача, який за визначенням ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» є фізичною, а не юридичною особою, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язку найманого працівника. В преамбулі Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що вказаний закон регулює відносини між споживачами товарів і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Виходячи з наведеного, сфера дії указаного закону - захист прав споживача.
Звернення банку з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором не є спором щодо захисту права споживача, оскільки є спором, що виник з приводу неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором і положення чинного законодавства не містять застережень щодо розгляду зазначеного спору третейським судом за визначенням сторін третейської угоди.
В пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» з послідуючими змінами було звернуто увагу судів на те, що споживачем, права якого захищаються Законом України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари для власних побутових потреб.
Рішенням Конституційного суду України від 10 листопада 2011 року констатовано поширення сфери дії Закону України «Про захист прав споживачів» на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, які виникають під час укладення та виконання такого договору, проте в зазначеному рішенні Конституційного суду відсутні жодні посилання на підвідомчість справ за позовами банків до позичальників що стосуються порушення останніми зобов'язань за кредитними договорами, в тому числі за договорами про надання споживчого кредиту.
Відтак вирішення питання про підвідомчість зазначених спорів належить вирішувати на підставі положень Конституції України, вимог нормативно-правових актів законодавства, волевиявлення учасників договору.
За таких обставин, відмова суду першої інстанції в задоволенні заяви банку про видачу виконавчого листа суперечить положенням ст.56 Закону України «Про третейські суди» та ст.389-10 ЦПК України.
Враховуючи, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з порушенням норм матеріального і процесуального права, вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк" задовольнити, ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 березня 2012 року скасувати, вирішення питання передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: