Справа № 22-1798- 2007 р. Головуючий у 1 інстанції - Крімченко С А.
Категорія 19,23 Доповідач Суровицька Л.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„19" вересня 2007 року
Колегія судців Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду
Кіровоградської області в складі: Головуючої судді - Авраменко Т.М.
Суддів - Гайсюка О.В.
Суровицької Л.В.
При секретарі: Слюсаренко НЛ.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною
скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського
міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 червня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Зазначав, що 18 січня 2005 року о 15 годині ОСОБА_3, керуючи без законних підстав автомобілем ВАЗ-2101, державний номер НОМЕР_1, рухаючись по пр-ту Леніна зі сторони вул. Першотравнева в м. Олександрії в напрямку площі Кірова, на перехресті проспекту Леніна і вулиці Червоностудентська порушив Правила дорожнього руху і допустив зіткнення з належним йому на праві власності автомобілем РЕНО, державний номер НОМЕР_2, внаслідок чого його автомобіль було пошкоджено.
Просив суд стягнути з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди 31 652 грн.65 коп.
Ухвалою суду від 10 травня 2005 року відповідача ОСОБА_1замінено на відповідача ОСОБА_2та притягнуто до участі у справі в якості третьої особи - ОСОБА_3.
В судовому засіданні позивач доповнив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 19 червня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
2
Колегія суддів перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково із наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову , суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивачем не доведені.
З таким висновком суду колегія суддів погодитись не може.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.5 ет.1187).
За змістом зазначеної норми матеріальний обов'язок по відшкодуванню шкоди покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки.
Згідно роз'яснень ч.2 п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 9 під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не з'ясував питання про те, на якій підставі ОСОБА_4. керував автомобілем в момент дорожньо-транспортної пригоди і не дав належної оцінки даному факту.
З пояснення ОСОБА_3. на ім'я начальника Олександрійського MB УМВС України в Кіровоградській області, прийнятого старшим державтоінспектором ВДАІ Яцковим А.І., вбачається, що автомобілем, належним на праві власності його братові ОСОБА_2. він керував з дозволу брата та в його присутності (матеріал про відмову в порушенні кримінальної справи №139).
Відповідно до п.2.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, власник транспортного засобу, а також особа, яка має тимчасовий реєстраційний талон, можуть передавати у своїй присутності керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також особі, яка навчається водінню транспортним засобом відповідно до вимог цих Правил.
Як пояснив у судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2., його брат -ОСОБА_4. керував належним йому автомобілем 18 січня 2005 року в його присутності. Перед тим, як сталась дорожньо-транспортна пригода, він вийшов з автомобіля.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що в момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2. не був володільцем джерела підвищеної небезпеки, а тому саме з цих підстав він не може нести цивільно-правову відповідальність за наслідки ДТП.
Позов ОСОБА_1. до ОСОБА_2. є безпідставним, тому він задоволенню не
підлягає.
3
Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та допустив порушення норм матеріального права, що відповідно до п.1 та п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі ст.ст.1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, керуючись ст.ст.303. 304, п.2 ч.1 ст.307, п.1, п.4 ч.1 ст.309, ст.ст.313,314,316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.
Скасувати рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 червня 2007 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним
законної сили.