Справа № 22-1708- 2006 р.                           Головуючий у 1 інстанції - Ковтун Л.М.

Категорія 2, 5                                                Доповідач Суровицька Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„19" вересня 2007 року

Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської

області в складі:        Головуючої судді - Авраменко Т.М.

Суддів -                      Гайсюка О.В., Суровицької Л.В.

При секретарі: Слюсаренко Н.Л. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1та Територіальної громади м. Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради на заочне рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2до Першої державної нотаріальної контори про визнання права на прийняття спадщини та зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину.

Заслухавши доповідача,  пояснення,   дослідивши матеріали справи, колегія судців, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2006 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Першої державної нотаріальної контори про визнання права на прийняття спадщини та зобов'язання видати свідоцтво про право на спадщину.

Посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1року померла її мати - ОСОБА_3і після її смерті відкрилась спадщина на 16/25 частин домоволодіння № АДРЕСА_1. Так, як її рідна сестра - ОСОБА_4 померла ще до відкриття спадщини, то вона є єдиною спадкоємицею за законом. До смерті її мати проживала разом з нею, тому відповідно до п.1 ст.549 ЦК України в редакції 1963 року, прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в володіння спадковим майном.

Просила суд визнати за нею право на прийняття спадщини та зобов'язати Першу державну нотаріальну контору видати на її ім'я свідоцтво про право на спадщину - 16/25 частин домоволодіння № АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Ленінського райсуду м. Кіровограда від 26 лютого 2007 року позов задоволено (а.с.17-18).

В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та Територіальна громада м. Кіровограда просять скасувати рішення суду і направити справу на новий судовий розгляду.

ОСОБА_1посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини по справі, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, а також на те, що вона не була притягнута судом до участі у справі, хоча рішенням суду зачіпаються її права та права її неповнолітніх дітей.

2

Зазначає, що після смерті ОСОБА_3 фактично спадщину прийняв ОСОБА_5, з яким апелянт перебувала у шлюбі і має від шлюбу двох неповнолітніх дітей. У зв'язку із скрутним матеріальним становищем чоловік до нотаріальної контори за свідоцтвом про право власності на спадщину не звертався.

ІНФОРМАЦІЯ_2року ОСОБА_5. помер і після його смерті вона та її діти фактично прийняли спадщину і володіли нею (а.с.28-30).

Представник Територіальної громади м. Кіровограда посилається в апеляційній скарзі на те, що у жовтні 2003 року 16/25 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 було визнано безхазяйним майном та оформлено право власності на нього за Територіальною громадою м. Кіровограда. 26 грудня 2003 року відповідно до договору купівлі-продажу спірне домоволодіння було продано ОСОБА_6. - власниці 9/25 частин даного домоволодіння.

Вважає, що рішенням суду вирішено питання про права та обов'язки Територіальної громади міста, оскільки воно дає підстави для визнання договору купівлі-продажу недійсним і стягнення з міської ради коштів, отриманих від продажу майна (а.с.48-50).

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.ЗП ЦГГК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Як вбачається з апеляційної скарги ОСОБА_1. , пояснень її представника, матеріалів справи, вона постійно з 1992 року проживає у спірному домоволодінні, раніше зверталась в суд з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, на даний час звернулась в суд з позовом про визнання недійсним рішення виконавчого комітету про визнання майна безхазяйним, визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на спірне домоволодіння.

З апеляційної скарги, пояснень представника Територіальної громади м. Кіровограда, матеріалів справи вбачається, що Територіальна громада була власником спірного майна і в 2003 році продала його ОСОБА_6.

На час ухвалення судом рішення про зобов'язання Першої державної нотаріальної контори видати ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину, власницею спірного домоволодіння є ОСОБА_6., яка також не була притягнута судом до участі у справі.

ОСОБА_1та Територіальна громада м. Кіровограда в особі її представника, участь у справі не брали, однак суд першої інстанції ухвалив рішення, яке стосується їх прав і обов'язків.

Розгляд справи за відсутності осіб, про права і обов'язки яких вирішується питання, є порушенням основних засад судочинства, встановлених ст.129 Конституції України, оскільки позбавляє таких осіб реальної можливості здійснювати право захисту своїх прав, а суд - можливості повного і всебічного дослідження обставин справи на засадах змагальності.

3

За таких обставин рішення суду підлягає безумовному скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Крім того, ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд не з'ясував коло осіб, що були живими на момент смерті спадкодавця і які могли бути спадкоємцями, не врахував положення ст.ст. 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року та не дав оцінки тому факту чи були вчинені дії, що свідчать про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Суд не дав оцінку тій обставині, яке правове значення має задоволення позову про визнання права на спадщину та чи є визнання права на спадщину підставою для покладення на державну нотаріальну контору обов'язку видати свідоцтво про право на спадщину.

За змістом ст.ст.548, 549 ЦК однією із умов для видачі свідоцтва про право на спадщину є встановлення факту прийняття спадщини, а не визнання права на спадщину.

Відповідно до ч.2 ст.311 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.5 ч.1 ст.307,  п.4 ч.1 ст.311, ст..ст.314, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1та Територіальної громади м. Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради задовольнити.

Заочне рішення Ленінського райсуду  м. Кіровограда від 26 лютого 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.