Справа №22-1811 2007 р. Головуючий у 1-й інстанції-Мельник В.В.
Категорія - 43 Доповідач - Авраменко Т.М.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі: головуючої судді: Авраменко Т.М. суддів : Гайсюка О.В.,Суровицької Л.В. при секретарі :Слюсаренко Н.Л.
за участю сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Водне господарство" на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 04 червня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1до ТОВ "Водне господарство",ДП Будмеблісервіс" про захист прав споживачів та відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін , дослідивши матеріали справи,колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2007 року ОСОБА_1звернувсь в суд з позовом до ТОВ "Водне господарство", ДП Будмеблісервіс" про захист прав споживачів та відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Зазначав, що він є споживачем послуг по холодному водопостачанню та водовідведенню, що надаються відповідачем. В першому кварталі 2004 року він за свій рахунок встановив водолічильник. В березні 2005 року він звернувся із заявою до відповідача про прийняття водолічильника на баланс, однак йому було відмовлено.
В першому кварталі 2007 року настав строк повірки лічильника, відповідач відмовився провести ці роботи за свій рахунок,хоч відповідно до закону повинен був це зробити, тому він змушений був оплатити за повірку лічильника 49 грн.92 коп.
Просив визнати дії ТОВ неправомірними, зобов*язати ТОВ прийняти водолічильник на баланс, стягнути на його користь понесені ним витрати на повірку лічильника в сумі 49 грн.92 коп,поштові витрати в сумі 3 грн.40 коп. та моральну шкоду в сумі 500 грн.
Рішенням Ленінського районного суду М.Кіровограда від 04 червня 2007 року позов задоволено частково. Зобов*язано ТОВ прийняти на баланс водолічильник, що встановлений у квартирі позивача,стягнуто з ТОВ на користь позивача матеріальну
2 шкоду в сумі 49 грн.92 коп., поштові витрати в сумі 3 грн.40 коп., на відшкодування моральної шкоди 100 грн.. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В- апеляційній скарзі ТОВ просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.
В засіданні апеляційного суду представник ТОВ підтримав доводи апеляційної скарги,а позивач просив її відхилити, оскільки рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону. Представник ДП просив вирішити справу на розсуд суду.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню в частині зобов*язання ТОВ "Водне господарство" прийняти на баланс лічильник та стягнення на користь позивача моральної шкоди і поштових витрат з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем ОСОБА_1. та ТОВ «Водне господарство» було укладено договір на постачання холодної води та скидання стоків, позивачу видано розрахункову книжку по оплаті за воду та скидання стоків, присвоєно особовий рахунок № 210086 (а.с.77,81 ).
В першому кварталі 2004 року в квартирі позивача було встановлено водолічильник холодної води,який було взято на абонентський облік.
В березні 2005 року позивач подав заяву комунальному підприємству «Кіровоградводоканал» про прийняття лічильника на баланс для подальшої експлуатації (а.с.7,10),проте йому було відмовлено (а.с.5,8).
В першому кварталі 2007 року настав строк повірки водолічильника, який був проведений не за рахунок коштів ТОВ,виконавця послуг з водопостачання та водовідведення, а за рахунок коштів позивача, ним було сплачено 49 грн.92 коп. в ДП «Будмеблісервіс» (а.с.4).
Відповідно до ч.3 ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» порядок подання фізичними особами, що не є суб*єктами підприємницької діяльності,- власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов*язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюється за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо-, і водопостачання.
Пунктом 1.13 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України,затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01 липня 1994 року №65,зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 липня 1994 року за №165/374, передбачено,що водопровідні вводи підприємств,відомчих жилих будинків і жилих будинків громадяни також прилади й пристрої на них,у тому числі колодязі,запірна арматура,водолічильники,витратоміри та інші прилади обліку (надалі-
3
водолічильники),стабілізатори тиску й обмежувачі витрат,належать абонентові та ним експлуатуються.
Періодична повірка,обслуговування та ремонт,у тому числі демонтаж,транспортування та монтаж водолічильників (що перебувають у власності фізичних осіб, які не є суб*єктами підприємницької діяльності), результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб воду,здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з водопостачання (пункт 1.13 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства №1 від 04 січня 2005 року).
Разом з тим,пункт 4.2 зазначених Правил користування визначає,що абонент
повинен придбати й встановити водолічильник,який буде перебувати у нього на балансі
й обслуговуванні. Встановлення водолічильника може бути виконано водоканалом за
рахунок абонента. Технічне обслуговування ,ремонт і заміну
водолічильників,встановлених в жилих будинках місцевих рад,ЖБК, котельних,що опалюють ці будинки,дошкільних та шкільних закладах,лікарнях, об*єктах соцкультпобуту, благодійних організаціях здійснюють спеціалізовані організації або водоканал за рахунок коштів абонентів. На ці види робіт складається договір між водоканалом та абонентами.
В період гарантійного строку ремонт і заміна водолічильників здійснюється за рахунок підприємства-виготовлювача.
Такий порядок поширюється і на інших абонентів (абзац третій пункту 4.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства №1 від 04 січня 2005 року).
Аналогічні норми права встановлені і в Правилах надання послуг з централізованого опалення,постачання холодної та гарячої води і водовідведення,затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.
Так,відповідно до п..9 зазначених Правил надання послуг, у квартирі роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії - квартирні засоби обліку проводяться спеціалізованою організацією,виконавцем,виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача,квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка,обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж,транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.
Споживач має право на установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік,а також на періодичну повірку,обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж,транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку (п.29 Правил), а виконавець зобов*язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали,проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку,їх обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) (п.31 Правил).
Наведені вище норми матеріального права свідчать про те, що виконавець не приймає на баланс прилад обліку, встановлений в квартирі споживача, а бере його на абонентський облік, а також виконавець зобов*язаний провести повірку приладу обліку за власний рахунок,а не за рахунок споживача.
4 Оскільки позивач сплатив кошти в сумі 49 грн.92 коп. за зняття,повірку та встановлення лічильника (а.с.4), то суд дійшов правильного висновку про те,що виконавець послуг з водопостачання та відведення води ТОВ «Водне господарство» зобов*язано відшкодувати позивачу ці витрати,вирішення цієї частини позовних вимог є правильним,відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Проте висновок суду про взяття приладу обліку на баланс ТОВ суперечить як зазначеним вище нормам матеріального права, так і умовам укладеного між сторонами договору, тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в позові стосовно зобов*язання ТОВ взяти водолічильник на баланс.
На абонентський облік цей лічильник ТОВ взятий ,про що свідчить оплата позивачам послуг з водопостачання та водовідведення відповідно до показників водолічильника, і це сторони не заперечують.
Не можна погодитись з рішенням суду в частині вирішення позову про відшкодування моральної шкоди. Суд правильно встановив,що права позивача були порушені ТОВ,яке не провело повірку лічильника за свій рахунок, та стягнув з ТОВ витрати понесені позивачем на оплату демонтажу,повірки та монтажу водолічильника.
Суд не врахував,що відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання,замовлення або використання продукції,яка реалізується на території України,для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків),завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди,заподіяної небезпечною для життя і здоров*я людей продукцією у випадках,передбачених законодавством.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право на відшкодування збитків,завданих його майну та/або приміщенню,шкоди,заподяної його життю і здоров*ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.
Не передбачено відшкодування моральної шкоди і договором, укладеним між сторонами (а.с.77).
Наведене свідчить,що моральна шкода відшкодовується споживачеві послуг з водопостачання та водовідведення лише у випадку її заподіяння небезпечними для життя і здоров*я людей послугами.
Зазначеного при порушенні прав позивача непроведениям повірки
водолічильника за рахунок ТОВ не встановлено.
Оскільки правовідносини,які виникли між сторонами,не передбачають відшкодування моральної шкоди ні по договору,ні по закону,то підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.
За таких обставин відповідно до п.4 ст.309 ЦПК України рішення суду в частині задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.
5 Відшкодування поштових витрат не передбачено ні законом,ні договором,тому поштові витрати судом стягнуто безпідставно.
Доводи апеляційної скарги про те,що ТОВ не є виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення і тому не повинно проводити повірку водолічильника за власний рахунок, оскільки орган місцевого самоврядування не визначив виконавця житлово-комунальних послуг, спростовуються укладеним між сторонами договором про водопостачання та водовідведення, статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,відповідно до якої виконавцем послуг є суб*єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання споживачу відповідно до умов договору житлово-комунальної послуги - результату господарської діяльності,спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні холодною водою,водовідведенням.
Пунктом 2.2.1 Статуту ТОВ "Водне господарство" підтверджується,що предметом діяльності товариства є централізоване водопостачання та водовідведення (а.с.84-101).
Доводи представника ТОВ,що ТОВ "Водне господарство" проводить повірку лічильників за свій рахунок лише для споживачів,які проживають у приватних будинках, та неповинні проводити таку повірку для споживачів- власників квартир,не грунтуються на законі.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у сфері житлово-комунальних послуг діє принцип забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального,майнового стану,віку,місцеперебування та форми власності юридичних осіб тошр;дотримання встановлених стандартів,нормативів,норму Порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг.Наведене свідчить,що всі споживачі - власники будинків,власники квартир,наймачі квартир,- мають рівні права,які ніким не можуть обмежуватись. Також на обсяг прав споживачів не може впливати та обставина,що органом місцевого самоврядування не прийнято рішення про визначення виконавця житлово-комунальних послуг.
На підставі викладеного та ч.3 ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», ст.ст. 1,2,20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.4 Закону України "Про захист прав споживачів", пунктів 1.13, 4.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України,затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01 липня 1994 року №65,зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 липня 1994 року за №165/374, пунктів 9,29,31 Правил надання послуг з централізованого опалення,постачання холодної та гарячої води і водовідведення,затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630,керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314,ст.316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ТОВ "Водне господарство" задовольнити частково. Скасувати рішення Ленінського районного суду М.Кіровограда від 04 червня 2007 року в частині зобов*язання ТОВ "Водне господарство" прийняти на баланс лічильник
6
та відшкодування на користь позивача моральної шкоди в сумі 100 грн, поштові витрати в сумі 3 грн.40 коп.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1до ТОВ "Водне" господарство" про зобов*язання взяття водолічильника на баланс, відшкодування моральної шкоди, та стягнення поштових витрат.
В решті рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.