Донецький апеляційний АДМІНІСТРАТИВНИЙ суд
П О С Т А Н О В А
Іменем України
« 30 » травня 2008 року справа № 22а-2906/08
м. Донецьк, бул.Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Малашкевича С.А., Міронової Г.М.
при секретарі судового засідання Літвіновій Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явились
від відповідача - ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька
на постанову Київського районного суду м. Донецька
від 23.10.2007 року
у справі № 2а-2906/08
за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька
до відповідача ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу в сумі 681грн. 77 коп.
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька звернулась до Київського районного суду м. Донецька з позовною заявою до ОСОБА_1про стягнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб за 2005 рік в сумі 681 грн. 77 коп.
Постановою Київського районного суду м. Донецька від 23.10.2007 року у справі № 2а-121/07 (суддя Коваленко В.В.) в задоволенні позовної заяви відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.
Зазначає, що у відповідача виник обов'язок щодо сплати податку з доходів фізичних осіб відповідно до ст. 13 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, у добровільному порядку суму податку він не сплатив, тому податкова інспекція звернулась до суду з позовом про стягнення таких сум.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповідальним розпорядженням ОСОБА_1 стала спадкоємцем грошових внесків з усіма нарахованими відсотками та компенсаційними виплатами, що зберігаються у відділеннях ощадбанку, успадкованим після смерті її матері ОСОБА_2 (а.с. 8).
ОСОБА_1. надала до ДПІ декларацію про доходи, одержані у 2005 році, в який відобразила суму доходів в розмірі 13635 грн. 33 коп. (а.с.2).
На підставі даних, відображених в декларації позивача про доходи, податкова інспекція нарахувала їй податок з доходів фізичних осіб, в сумі 681 грн. 77 коп. та направила на її адресу податкові повідомлення (а.с. 3, 4 - 5).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального права.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження податкових органів визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 10 визначені функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.
Правила оподаткування доходів фізичних осіб встановлені Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”, який набрав чинності з 1 січня 2004 року.
Відповідно до п.1.2 ст. 1 цього Закону дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
До складу загального місячного оподатковуваного доходу в розумінні п.п. 4.2.14 п.4.2 ст.4 Закону, включається дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 цього Закону.
Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується статтею 13 Закону.
Згідно п.13.4 зазначеної норми особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).
Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.
Нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину податковому органу у строки, встановлені для податкового кварталу.
Згідно підпункту 1.20.4 пункту 1.20 статті 1 Закону для цілей цього Закону членами сім'ї фізичної особи є її дружина або чоловік, діти як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом. Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Як свідчать матеріали справи, відповідач надав до податкового органу декларацію про доходи, в якій визначив суму доходів, одержаних в результаті отримання спадщини першого ступеню споріднення.
Відповідно до абз. “д” п.13.1 ст.13 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” Об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.
Зі свідоцтва про право на спадщину та витягу вбачається, що відповідач отримав у спадщину грошові кошти по вкладах в установах ощадбанку.
Згідно абз. 4 п. “б” п.п. 13.2.1 п. 13.2 ст. 13 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” б) за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону - 5%, оподатковуються суми коштів, яка не перевищує суму, що дорівнює стократному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на початок року, в якому така спадщина успадковується членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, що не є членом його подружжя.
Таким чином, податкова інспекція дійшла правомірного висновку, що доход, який отримав відповідач у 2005 році внаслідок одержання спадщини, оподатковується за ставкою 5%.
Відповідно до п. 18.1, п.18.3 ст. 18 Закону річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі - декларація) подається платником податку, який зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів.
Податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів від дня отримання такої декларації визначити податкове зобов'язання та надіслати податкове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довідку про таку сплату або про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, яка здається органам митного контролю під час перетину митного кордону та є підставою для проведення митних процедур.
Таким чином, на позивача у справі покладені обов'язки щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів з фізичних осіб, у зв'язку з чим податковою інспекцією на підставі наданій позивачем декларації про доходи визначена така сума.
Як зазначалось раніше, позивачем визначена сума податку з доходів фізичних осіб та направлені на адресу відповідача податкові повідомлення.
Відповідач зазначені суми до бюджету не сплатив.
Згідно п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Оскільки ОСОБА_1. суму боргу до відповідного бюджету не сплатила, ДПІ у Київському районі згідно з п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” звернулась до суду з позовною заявою про стягнення таких сум.
За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при невірному застосуванні норм процесуального та матеріального права, та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування”, Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”, ст. 2, ст. 9, ст. 70, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.3 ст. 198, п. 3, 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Київського районного суду м. Донецька від 23.10.2007 року у справі № 2а-121/07 - задовольнити.
Постанову Київського районного суду м. Донецька від 23.10.2007 року у справі № 2а-121/07 за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька до ОСОБА_1про стягнення суми податкового боргу в розмірі 681 грн. 77 коп. - скасувати.
Позовну заяву Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька до ОСОБА_1про стягнення суми податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб в сумі 681 грн. 77 коп. - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1на користь місцевого бюджету суму податку з доходів фізичних осіб в розмірі 681 грн. 77 коп.
Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 30.05.2008 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 04.06.2008 року.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді С.А.Малашкевич
Г.М.Міронова
З оригіналом згідно
головуючий суддя І.В.Геращенко