ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2012 р. Справа № 51546/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Сапіги В.П., Яворського І.О.,

з участю секретаря судового засідання Дембіцької Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укр-Петроль» на ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24 лютого 2012 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом Приватного підприємства «Укр-Петроль» до Соколівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення №2 від 23 липня 2010 року, рішення №2/1 від 24 лютого 2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2012 року Приватне підприємство «Укр-Петроль» звернулось до суду з позовом до Соколівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області про визнання протиправним та скасування Рішення від 23.07.2010 року №2 п»ятого скликання тридцять шостої сесії Соколівської сільської ради Ярмолинецького району «Про внесення змін до договору оренди землі». Просить також визнати протиправним та скасувати Рішення від 24.02.2011 року №2/1 шостого скликання четвертої сесії Соколівської сільської ради Ярмолинецького району «Про затвердження ставок орендної плати за оренду земель комерційного призначення».

Ухвалою судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24 лютого 2012 року відмовлено у відкритті провадження у справі. Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Не погодившись з вищенаведеною ухвалою судді, її в апеляційному порядку оскаржив позивач – Приватне підприємство «Укр-Петроль», яке просить ухвалу cуду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вважає таку ухвалу необґрунтованою, незаконною і такою, що підлягає скасуванню з тих підстав, що вказану справу слід розглядати за правилами КАС України, оскільки спір виник із суб»єктом владних повноважень – Соколівською сільською радою Ярмолинецького району Хмельницької області. Покликається на статті 12, 116 Земельного кодексу України, п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення Конституційного суду України від 01.04.2010 року, положення ч.1 ст.143 Конституції України, статті 2-4, 17, 18 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції – скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем прийнято Рішення від 23.07.2010 року №2 «Про внесення змін до договору оренди землі» та Рішення від 24.02.2011 року №2/1 «Про затвердження ставок орендної плати за оренду земель комерційного призначення».

Згідно п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно – правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно – правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Для вирішення питання за правилами якого судочинства слід розглядати певний спір, і чи володіє він ознаками справи адміністративної юрисдикції, яка повинна розглядатися за правилами передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України, слід виходити із суб’єктного складу та предмету заявленого позову.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем у справі є Соколівська сільська рада Ярмолинецького району Хмельницької області. Колегія суддів приходить до переконання, що відповідачем у даній справі є орган місцевого самоврядування, а тому в силу п.1 ч.1 ст.18 КАС України, дана справа за правилами предметної підсудності підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним судом.

Колегія суддів зазначає, що предметом позову у даній справі є публічно – правова вимога позивача до відповідача викладена у позовній заяві. Вимога адміністративного позову ґрунтується на публічно – правових відносинах, які виникають у зв’язку із здійсненням відповідачем владних управлінських функцій на основі законодавства.

Так, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ч.3 ст.140, ч.1 ст.144 Конституції України). Акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ч.1 ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Конституції України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Перелік таких питань визначено у Конституції України та Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними діялнками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У рішенні Конституціного суду України № 10-рп/2010 від 01.04.2010 року зазначено, що системний аналіз положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (ч.1 ст.10, ст.ст.16, 17, 18, 25, 26 та інших) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб’єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. За Конституцією і законами України публічно – правові спори в Україні розглядають і вирішують Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції в порядку кримінального та адміністративного судочинства (ст.ст. 13, 15 Закону України “Про Конституційний Суд України”, ст. 17 КАС України).

Конституційний Суд України прийшов до висновку, що вирішення спорів фізичних та юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно – правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності належить до юрисдикції адміністративних судів, крім публічно – правових спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (ч.2 ст.4, ч.3 ст.17 КАС України).

Аналізуючи зміст оскаржуваних рішень Соколівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, колегія суддів приходить до висновку, що такі прийнято відповідачем згідно положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, про що відповідно зазначено у самих рішеннях /а.с.25, 26/.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 104 КАС України встановлено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно – правових відносин.

Таким чином, колегія суддів переконана, що судом першої інстанції, при вирішенні питання щодо належності даного спору до юрисдикції адміністративних судів, допущено хибне трактування положень Конституції України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та ст. 2, п. 1, 7 ч. 1 ст. 3, ст. 17, ст. 104 КАС України, що в свою чергу призвело до невірного висновку про приватно – правовий характер спірних правовідносин, а відтак неможливості розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, колегія суддів вважає, що в даному випадку мова йде про оскарження позивачем рішень органу місцевого самоврядування, що випливає з наданих йому владних управлінських функцій, а не про спір пов’язаний із орендою земельної ділянки, в частині орендної плати за її користування, а тому його належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому оскаржувана ухвала судді підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Зважаючи на викладене та керуючись ст. 28, ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 199, ст. 202, ст. 205, ст.ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Укр-Петроль» задовольнити.

Ухвалу Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24 лютого 2012 року про відмову у відкритті провадження у справі №0301/755/2012 – скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

суддя В.П. Сапіга

суддя І.О. Яворський

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 08.05.2012 року.