ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
19.10.06р. | Справа № А17/287-06 |
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
до Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю “Укренергомашсервіс”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 1051 грн. 34 коп.
Суддя —Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання — Хохлові Т. Г.
Представники:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: представник не з’явився;
Суть спору:
Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з вимогою стягнути з Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю “Укренергомашсервіс” (у подальшому —відповідач) заборгованість зі страхових внесків по загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню у розмірі 1051,34 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем по сплаті страхових внесків з загальнообов’язкового державного пенсійного страхування у розмірі 1051,34 грн., що виникла протягом лютого –червня 2006р. внаслідок несвоєчасності сплати страхових внесків.
Відповідач правом на надання заперечень на позовну заяву не скористався, явку свого представника у судове засідання не забезпечив.
Суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, тому що позовна заява з доданими до неї документами і ухвала суду направлялися за юридичною адресою, яка значаться у Довідці про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
У судовому засіданні 19.10.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши докази, подані позивачем, господарський суд, —
В с т а н о в и в :
Відповідач був зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 19.05.2000р. за ідентифікаційним кодом юридичної особи 30838237.
Відповідач є платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і зареєстрований позивачем за реєстраційним номером 0406067205.
Протягом лютого-червня 2006р. у відповідача виник борг перед позивачем у розмірі 1051,34 грн., що складається з наступного:
– страхові внески за лютий 2006р. у розмірі 532,35 грн. згідно Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий місяць 2006 року;
– страхові внески за березень 2006р. у розмірі 358,28 грн. згідно Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за березень місяць 2006 року;
– страхові внески за квітень 2006р. у розмірі 126,75 грн. згідно Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за квітень місяць 2006 року;
– страхові внески за травень 2006р. у розмірі 67,60 грн. згідно Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за травень місяць 2006 року;
– страхові внески за червень 2006р. у розмірі 67,60 грн. згідно Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень місяць 2006 року;
– відповідачем частково були сплачені страхові внески, а саме 69,74 грн. 20.03.2006р. і 31,50 21.07.2006р.
Вказані розрахунки підтверджуються картками особового рахунку страхувальника (відповідача).
Відповідач не надав у матеріали справи доказів погашення решти заборгованості зі сплати страхових внесків на державне загальнообов’язкове пенсійне страхування.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю з наступних підстав.
Відповідно до ст. 14 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058 (у подальшому –Закон „Про пенсійне страхування”) страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.
Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону „Про пенсійне страхування” страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
Згідно зі ст. 58 Закону „Про пенсійне страхування” Пенсійний фонд є органом, який провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Статтею 64 Закону „Про пенсійне страхування” передбачено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
Відповідно до ст. 106 Закону „Про пенсійне страхування” суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи, що відповідачем не доведено сплату заборгованості перед позивачем у розмірі 1051,34 грн., а також не надано суду доказів оскарження вимог позивача або узгодження суми недоїмки, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі і стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 1051,34 грн.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —
П о с т а н о в и в :
Задовольнити позов Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська повністю.
Стягнути з Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю “Укренергомашсервіс” (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Горького, буд. 2, кв. 6, код ЗКПО 30838237, р/р 26000106984001 в КБ “Приватбанк”, МФО 305299) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 17/731, код ЗКПО 21910597, р/р 25608303123180 в Обласному управлінні Ощадного банку України, МФО 305482) суму 1051,34 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
30.10.2006р.