ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
02.11.06р. |
|
Справа № А19/49-06 |
За позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Вільногірську
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Вільногірськ
про стягнення 149,98 грн.
Суддя Петренко І.В.
При секретарі: Зацарициній А. В.
Представники сторін:
Від позивача: Дмитрук Н. А. - доручення № 1908/03 від 23.10.06 р.
Бутенко Н. Г. -дор. № 1911/03 від 23.10.06 р.
Від відповідача: ОСОБА_1 - приватний підприємець, паспорт НОМЕР_1
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом до відповідача й просить стягнути 149 грн. 98 грн. заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному об'ємі, та просить задовольнити позовні вимоги, стягнути суму заборгованості 149,98 грн.
Відповідач проти позову заперечує, мотивуя це тим, що він не є приватним підприємцем, його патент знаходиться у податковій адміністрації з травня 2006 р.
Крім цього відповідач вважає, що не має підстав для нарахування йому внесків на підставі Закону України "Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - І кварталу 2005 року".
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що „статтею 45 Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” від грудня 2004 року № 2285 -ІV для фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на І квартал 2005 року було встановлено фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного Законом України № 1058. Суми сплачених зазначеними особами фіксованого та єдиного податків за цей період у повному обсязі належать до доходів загального фонду місцевих бюджетів. При застосуванні положень чинного законодавства та Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” в І кварталі 2005 року виникли суперечності та неоднозначне тлумачення норм законодавства із сплати страхових внесків.
З 14 квітня 2006 року набрав чинності Закон України від 16.03.06 р. № 3583 -ІV „Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - І кварталу 2005 року" (далі Закон № 3583).
Згідно преамбули та статті 1 цього Закону ним регулюються суперечності, які виникли при прийнятті Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004 р. № 2285 -ІV та Закону України „Про внесення змін та доповнень до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 25.03.2005 р. № 2550 -ІV у суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сплати внесків зокрема до Пенсійного фонду України, які були сплачені ними у складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 -І кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки у зв'язку із застосуванням Державним казначейством України діючого на той час Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004 р. № 2285 -ІV.
Із норм Закону випливає, що для підприємців, які працювали у І кварталі 2005 року на спрощеній системі оподаткування, частка внесків, яка була сплачена ними протягом І кварталу 2005 року в складі податків і не надійшла до Пенсійного фонду від казначейства, не вважається недоїмкою. У розмірі цієї частки внески не донараховуються і вона може бути стягнена в примусовому порядку.
Таким чином фізичні особи - суб'єктів підприємницької діяльності, які у І кварталі 2005 року працювали за спрощеною системою оподаткування, зобов'язані сплатити до Пенсійного фонду фіксований розмір страхового внеску, розрахований як різниця між встановленою ставкою внеску (83,84 грн.) та частиною єдиного або фіксованого податків.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Вільногірську як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на спрощеній системі оподаткування (фіксований податок) за № НОМЕР_2 з 25.05.2000 року. Наймані працівники у відповідача протягом 2005 року не працювали”.
Суд приходить до висновку, що в позовних вимогах позивачеві слід відмовити виходячи з наступного: Відповідно до Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування та звітності суб'єктів підприємницької діяльності” відповідач є платником єдиного податку.
16.03.2006 року був прийнятий Закон України "Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - І кварталу 2005 року" (далі Закон).
Цей Закон регулює суперечності, які виникли при прийнятті Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004 р. № 2285 -ІV та Закону України „Про внесення змін та доповнень до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 25.03.2005 р. № 2550 -ІV у суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сплати внесків зокрема до Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст. 1 суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними у складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 -І кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки у зв'язку із застосуванням Державним казначейством України діючого на той час Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004 р. № 2285 -ІV.
Відповідно до ст. 2 Закону донарахування та фінансові (штрафні) санкції до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, щодо сум фактично сплачених внесків у 2004 році -1 кварталі 2005 року, не застосовуються.
Статтею 4 Закону передбачено, що Пенсійному фонду України, у разі, якщо ним були застосовані фінансові санкції до суб'єктів господарювання та стягнуті, провести зарахування цих сум на особисті рахунки страхувальників у рахунок майбутніх платежів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Стаття 124 Конституції України передбачає, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідач не представив належні докази ліквідації його як підприємця, в установленому Законом порядку.
Виходячи з наведеного суд вважає, що позовні вимоги позивача не відповідають вимогам Закону України „Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - І кварталу 2005 року", а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки донарахування та санкції до відповідача не застосовуються.
Керуючись Законом України „Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - І кварталу 2005 року" від 16.03.2006 р. № 3583 - ІV ст. ст. 87, 94, 98,158,160, 161, 162, 163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову Позивачеві - відмовити.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу Адміністративного судочинства України та оскаржується в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу Адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Петренко