Справа № 1413/644/2012

5/1413/120/2012

П о с т а н о в а

І м е н е м У к р а ї н и

14.05.2012 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Сябренко І.П.

при секретарі Поліщук С.П.

з участю: прокурора Сідорова О.М.

представника Казанківської ВК-93 Сороки А.М.

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у виїзному відкритому судовому засіданні в приміщенні Казанківської ВК №93 подання начальника Казанківської ВК №93 в Миколаївській області про приведення вироку Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10.04.2007 року та вироку Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 18.02.2010 року відносно засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідність до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності»від 05.11.2011 року,

В с т а н о в и в:

В поданні, орган, що відає відбуванням покарання посилаючись на вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності»від 05.11.2011 року, просив привести у відповідність вирок Дзержинського районного суду м. Кривого рогу від 10.04.2007 року та вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.02.2010 року відносно засудженого ОСОБА_2

Представник Казанківської ВК №93 підтримав подання, просив його задовольнити.

На думку прокурора подання є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Вислухав пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали подання, суд приходе до такого висновку.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 5 листопада 2011 року №4025 -VІ особам, що відбувають покарання у виді громадських чи виправних робіт, арешту, обмеження чи позбавлення волі за вчинення злочинів, за які цим Законом передбачається встановлення основного покарання лише у виді штрафу, невідбута частина покарання знижується до відповідного розміру штрафу. Розмір штрафу особам, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, визначається виходячи із строку невідбутого покарання шляхом його перерахунку за правилами, встановленими частиною п'ятою ст. 53 КК України

Згідно ч.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 5 листопада 2011 року №4025 - VІ, особам, що відбувають покарання у виді громадських чи виправних робіт, арешту, обмеження чи позбавлення волі, призначене за сукупністю злочинів, один або кілька з яких згідно з цим Законом карається основним покаранням лише у виді штрафу, невідбута частина покарання знижується до відповідного розміру штрафу тільки у випадку, якщо за такий злочин було призначене більш суворе покарання з числа покарань за злочини сукупності. Таке ж правило застосовується при вирішенні питання щодо зниження покарання до відповідного розміру штрафу особам, які відбувають покарання, призначене за сукупністю вироків.

Вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10.04.2007 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна, що є його особистою власністю та з позбавленням права займатися підприємницької діяльністю строком на один рік із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на три роки.

Ухвалою колегії суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 квітня 2007 року відносно ОСОБА_2 змінено та виключено із резолютивної частини вироку призначене покарання конфіскацію майна, що є його особистою власністю, в іншій частині вирок залишено без змін.

Вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.02.2010 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.309 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднано до призначеного покарання, покарання невідбуте за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.04.2007 року у виді 1 року позбавлення волі і остаточно призначено покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

Оскільки, за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України засудженому ОСОБА_2 було призначене покарання не суворіше за покарання призначене за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.309 КК України (сукупність вироків), тому невідбута частина покарання призначена за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України не може знижуватись до відповідного розміру штрафу, передбаченого Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності»від 05.11.2011 року.

За таких обставин, подання про приведення вироку Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10.04.2007 року та вироку Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.02.2010 року відносно засудженого ОСОБА_2 у відповідність до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності»від 05.11.2011 року, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 405-1, 409 КПК України, прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності»від 05.11.2011 року, суд

П о с т а н о в и в:

В задоволенні подання Казанківської ВК №93 про приведення вироку Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10.04.2007 року та вироку Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.02.2010 року відносно засудженого ОСОБА_2 у відповідність до положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності»від 05.11.2011 року відмовити.

На постанову протягом семи діб з дня її оголошення прокурор та засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду Миколаївської області.

Суддя