Справа № 2-а-8923 2008 рік
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2008 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Дмитренко А.М. при секретарі судового засідання Стець Я.В. розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Білій Церкві залі суду № 1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м.Білій Церкві про зобов”язання відповідача провести перерахунок пенсії та доплати,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що він є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов”язаного з Чорнобильською катастрофою, і згідно законодавства розмір його пенсії відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не може бути нижчим ніж 8 мінімальних пенсій за віком, тоді як відповідачем виплачується йому пенсія у значно нижчому розмірі, крім того, він також має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, розмір якої згідно Закону становить 75 % від мінімальної пенсії за віком. За ст.39 вказаного вище Закону пенсія підвищується на розмір однієї мінімальної заробітної плати. Але відповідач відмовився провести йому перерахунок пенсії, додаткової пенсії та доплати, а тому позивач просив суд зобов”язати відповідача провести перерахунок його пенсії, встановивши її на рівні 8 мінімальних пенсій за віком, провести перерахунок додаткової пенсії і встановити її на рівні 75 % від мінімальної пенсії за віком з 01.10.2007 року, зобов”язати відповідача провести перерахунок доплати до пенсії, встановивши її на рівні однієї мінімальної заробітної плати 460 грн. з 01.10.2007 року.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги в частині перерахунку доплати до пенсії і просив суд зобов”язати відповідача провести перерахунок вказаної доплати за проживання на території радіактивного забруднення в розмірі мінімальної заробітної плати за період з 01.07.2007 року, в решті позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача до суду не з”явився, про час розгляду справи повідомлені належним чином, до суду надано письмові заперечення відповідача проти позову та клопотання щодо розгляду даної справи без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з слідуючих підстав.
Так, по справі встановлено, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов”язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що стверджується копією посвідчення, копією довідки МСЕК в матеріалах справи.
Позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ у м.Білій Церкві і одержує пенсію по інвалідності, яка призначена відповідно до ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” /далі Закон/ , станом на 01.04.2008 року розмір пенсії становить 1911 грн.42 коп.
Крім основної пенсії, позивачу згідно ст.50 Закону призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю в розмірі 75 % від розрахункової величини 19 грн.91 коп. відповідно до постанови КМ України від 03.01.2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”.
До пенсії позивача проводиться також доплата відповідно до ч.2 ст.39 вказаного Закону в розмірі, передбаченому постановою КМ України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Всі ці обставини не заперечуються позивачем по справі.
Обгрунтовуючи позовні вимоги щодо зобов”язання відповідача провести перерахунок пенсії і додаткової пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яка встановлена на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, позивач посилається на те, що Законом України від 05.10.2006 року за № 231-V були внесені зміни до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якими передбачено підвищення розмірів пенсій, визначених відповідно до ст.54 цього Закону, та додаткових пенсій у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Так, 05.10.2006 року був прийнятий Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який набув чинності з 31.10.2006 року.
Відповідно до ч.3 ст.67 вказаного вище Закону в новій редакції у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4.
Але Законом від 05.10.2006 року не визначений механізм перерахунку вказаних пенсій, і як вбачається з Прикінцевих положень до цього Закону, КМ України зобов”язаний був у тримісячний термін з дня опублікування Закону забезпечити прийняття нормативних актів, необхідних для реалізації положень цього Закону.
Але оскільки після ухвалення названого Закону величина прожиткового мінімуму змінилася з 1 січня, з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року, органи Пенсійного Фонду України на виконання ст. 67 Закону забезпечили проведення автоматизованим способом перерахунків пенсій на коефіцієнт росту прожиткового мінімуму.
Механізм обчислення вказаних пенсій, додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров”ю, передбачений постановами КМ України від 30.05.1997 року № 523 “Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв”язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи” та від 03.01.2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”.
Застосування управлінням ПФУ у м.Білій Церкві положень зазначених постанов КМ України при обчисленні вказаних вище пенсій є правомірним, оскільки згідно ч.5 ст.54 Закону порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв”язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається КМ України.
Крім того, згідно зі ст.67 Закону у новій редакції розмір пенсії підвищується в порядку, встановленому частиною другою статті 42 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.
Необхідно зазначити, що відповідно до ч.2 ст.42 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” розмір та порядок такого підвищення пенсії визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням КМ України.
Тобто, Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” саме КМ України делеговані повноваження визначати порядок обчислення пенсій по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Як зазначено вище в постанові, відповідач при розрахунку пенсії позивачу керувався положеннями вказаних вище постанов КМ України, оскільки жодних інших нормативних актів з цих питань до цього часу не було прийнято.
Що стосується посилань позивача на те, що розмір пенсії по інвалідності та розмір додаткової пенсії необхідно розраховувати відповідно до мінімальної пенсії за віком, яка встановлена на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то необхідно зазначити наступне: мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.
Але згідно ч.3 вказаної статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Згідно Постанови Верховної Ради України від 20.02.1996 року № 49/96-ВР «Про порядок введення в дію статей 10,33,34 Закону України «Про оплату праці» та встановлення мінімального розміру пенсії за віком» , постанов Кабінету Міністрів України від 19.03.1996 року № 342 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 березня 1996 р., та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 березня 1996 року», від 26.07.1996 року № 831 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 серпня 1996 р., та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 серпня 1996 року», від 03.01.2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, від 27.08.2003 року № 1350 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» мінімальну пенсію за віком було встановлено в розмірі 1 500000 крб., з 1 серпня цей розмір збільшений в 1,108 раза і склав 16,62 грн. після заміни карбованців на гривні , з 1 жовтня 2003 року розрахунок пенсій, виплачуваних відповідно до ч.4 ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і додаткових пенсій, передбачених цим Законом, здійснюється виходячи з розміру 19 грн.91 коп., що не суперечить вимогам постанови КМ України від 30.05.1997 року № 523 “Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв”язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Отже, аналіз зазначених вище правових норм дає підстави стверджувати, що положення ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” щодо розміру мінімальної пенсії за віком не можна застосовувати під час визначення надбавок та підвищень до пенсії, а також під час призначення пенсій за іншими законами, не поширюються вони і при визначенні розмірів пенсійних виплат, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а застосовуються виключно під час призначення страхових /трудових/ пенсій.
Крім того, КМ України в межах його повноважень, передбачених ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, було прийнято 27.12.2005 року постанову за № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності з 01.01.2006 року і якою передбачено підвищення пенсій по інвалідності потерпілим від Чорнобильської катастрофи і установлено тверді розміри пенсій в залежності від групи та причини інвалідності потерпілих, нижче яких не може бути мінімальний розмір пенсії, передбачений ч.4 ст.54 вказаного Закону.
А саме в розмірах, які були передбачені вказаними вище нормативними актами, виплачується пенсія позивачу і проводилися перерахунки його пенсії відповідачем.
Верховна Рада України неодноразово розглядала законопроекти, де передбачалося розраховувати розмір пенсії, що призначається відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте позитивного рішення з цього питання не було ухвалено.
Отже, проаналізувавши всі зазначені правові норми суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що при нарахуванні пенсій згідно Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” і Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” мають використовуватися однакові вихідні величини.
Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий прожиткового мінімуму, встановленого законом.
А як було встановлено в судовому засіданні, розмір пенсії, яку отримує позивач, є вищим від прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, з врахуванням всього наведеного, суд приходить до висновку, що управління ПФУ у м.Білій Церкві при призначенні та виплаті пенсії позивачу, додаткової пенсії діяло відповідно до положень існуючих законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, і підстав для задоволення позову в цій частині суд не вбачає.
Але, як зазначено вище в постанові, позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м.Білій Церкві як непрацюючий пенсіонер, що відповідачем не оспорюється.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований і постійно проживає в м.Білій Церкві, яке згідно постанови КМ України від за № 106 віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» /в редакції до 01.01.2008 року/ пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення , підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
А згідно ч.1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
-у зоні посиленого радіоекологічного контролю-одна мінімальна заробітна плата.
Отже, позивач, як непрацюючий пенсіонер, відповідно до Закону мав право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Судом також встановлено, що вказана доплата до пенсії проводиться відповідачем у розмірі 5 грн. 20 коп., передбаченому постановою КМ України від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що вказано вище в постанові.
При вирішенні даного спору судом не можуть прийматися до уваги посилання відповідача в письмових запереченнях з приводу того, що неможливо при виплаті зазначеної доплати застосовувати мінімальну заробітну плату як розрахункову величину.
Так, незважаючи на те, що розмір мінімальної заробітної плати за період з 1996 року неодноразово змінювався, вказана доплата залишалася незмінною протягом всього цього часу.
Розмір мінімальної заробітної плати визначався в Законах України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати» на відповідний рік та в Законах України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки, і в жодному з цих законів не було обмежень щодо застосування розміру мінімальної заробітної плати як розрахункової величини при визначенні компенсаційних виплат відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію ст.39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Але за рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в т.ч. п.30 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішення Конституційного Суду є обов»язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Крім того, в п.5 зазначеного рішення вказано на те, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, суд вважає, що позивач має право на доплату до пенсії на рівні однієї мінімальної заробітної плати з 09.07.2007 року, тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом вказаного вище рішення, оскільки за ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Про це також вказано і в п.3 зазначеного рішення Конституційного Суду від 09.07.2007 року.
Згідно Закону України від 15.03.2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визначено розмір мінімальної заробітної плати з 1 липня 2007 року-440 гривень, з 1 жовтня 2007 року-460 грн.
Але вказане рішення Конституційного Суду України стосувалося положень Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік», який діяв протягом бюджетного 2007 року.
Відповідно до п.9 ст.28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» у Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесені наступні зміни, а саме: частини першу та другу статті 39 замінено однією частиною такого змісту: громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено в Прикінцевих положеннях до вказаного Закону, зазначені зміни діють з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, тобто, на 2008 бюджетний рік.
І тільки відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 вказані вище положення Закону “Про Державний бюджет України на 2008 рік” в частині визначення розміру вказаної доплати були визнані неконституційними, але дане рішення є чинним з 22.05.2008 року.
Позивач же жодних уточнень щодо розміру доплати за проживання на території радіоактивного забруднення та періоду її виплати в суді не надає.
Отже, з врахуванням всього наведеного суд приходить до висновку, що позивач має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі мінімальної заробітної плати 440 грн. щомісячно за період з 9 липня 2007 року по 30 вересня 2007 року та в розмірі 460 грн. за період з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
На підставі ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати держмита /судового збору/ на користь держави.
Керуючись ст. 46 Конституції України, ст.ст. 39,50,54,67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст.28,42 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, Постановою Верховної Ради України від 20.02.1996 року № 49/96-ВР «Про порядок введення в дію статей 10,33,34 Закону України «Про оплату праці» та встановлення мінімального розміру пенсії за віком» , постановами Кабінету Міністрів України від 19.03.1996 року № 342 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 березня 1996 р., та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 березня 1996 року», від 26.07.1996 року № 831 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 серпня 1996 р., та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 серпня 1996 року», від 30.05.1997 року № 523 “Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв”язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи”, від 03.01.2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, від 27.08.2003 року № 1350 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», від 27.12.2005 року за № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.6,17,158-163,167,185,186 КАС України, суд-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Зобов»язати управління Пенсійного Фонду України в м.Білій Церкві провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. щомісячно за період з 9 липня 2007 року по 30 вересня 2007 року та з розрахунку 460 грн. щомісячно за період з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В решті позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Дмитренко А.М.