Справа № 2-1934
2008р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2008р. Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Дарійчук Є.О.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини, що не досягла повноліття, за межі України, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини, що не досягла повноліття, за межі України. Посилається на те, з 1991 року вона з відповідачем перебувала у шлюбі, який був розірваний за рішенням суду. Під час перебування у шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_3. Донька проживає з нею та знаходиться на повному її утриманні. З метою виконання обов'язку батьків щодо виховання дитини, забезпечення піклування про її здоров'я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, позивачка бажає забезпечувати доньку, крім забезпечення інших прав і свобод, відповідним відпочинком, лікуванням, навчанням та інше, які можуть бути пов'язані з виїздом за межі України. Вказує на те, що дитина, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. Відповідно до п.22 ч.1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого Постановою КМУ від 27 січня 1995 р. N 57 „Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України”, встановлено, що виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон. Однак відповідач відмовляється від надання нотаріально посвідченої згоди на виїзд їхньої доньки на відпочинок, лікування та інше за межі України. Позивач вважає, що таким чином відповідач перешкоджає забезпеченню реалізації охоронюваних законом прав та інтересів дитини. При цьому права та інтереси відповідача, як батька, не порушуються. Пунктом 2 ст.4 ЗУ „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” та частиною 3 пункту 22 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого Постановою КМУ від 27 січня 1995 р. N 57 „Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України”, передбачено, що за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Позивачка просить надати дозвіл на тимчасовий виїзд дитини ОСОБА_3, що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Чернівці, за межі України, на відпочинок, лікування та навчання, до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала і дала аналогічні пояснення, зазначені в позовній заяві, просила надати дозвіл на тимчасовий виїзд дитини ОСОБА_3, що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Чернівці, за межі України, на відпочинок, лікування та навчання, до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.
До початку судового розгляду від відповідача надійшла заява, в якій він вказує, що позовні вимоги визнає повністю та не заперечує щодо їх задоволення, просив розглянути справу за його відсутністю, а тому суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши заяву відповідача та письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному об'ємі.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 1991 року, якій був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим управління РАГС Чернівецької міської ради м.Чернівці Чернівецької області, Україна 01.03.2000 року.
Від шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтвом про її народження, виданим міськвідділом РАГС м.Чернівці 25.02.1994 року, серія НОМЕР_1.
Згідно п.7 ст.7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Крім цього, відповідно до п.8 ст.7 Сімейного кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до ч.3 ст.313 ЦК України, фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними. Пунктом 2 статті 3 ЗУ „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” встановлено, що правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
У частині 1 пункту 22 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого Постановою КМУ від 27 січня 1995 р. N 57 „Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України”, встановлено, що виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон.
Пунктом 2 ст.4 ЗУ „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” та частиною 3 пункту 22 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого Постановою КМУ від 27 січня 1995 р. N 57 „Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України”, передбачено, що за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Оскільки відповідач відмовлявся від надання нотаріально посвідченої згоди на виїзд доньки на відпочинок, лікування та інше за межі України, то таким чином перешкоджав забезпеченню реалізації охоронюваних законом прав та інтересів дитини, передбачених Сімейним Кодексом та Конституції України, а саме прав та інтересів дитини у сфері охорони здоров'я, духовного і морального розвитку, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому права та інтереси відповідача, як батька, не порушуються.
На підставі викладеного позовні вимоги позивачки - ОСОБА_1 - слід задоволити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.16, 313 Цивільного Кодексу України, ст.7, 150 Сімейного Кодексу України, ст.ст.23,49 Конституції України, ст.ст.3,4 ЗУ „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України”, п.22 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого Постановою КМУ від 27 січня 1995 р. N 57 „Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України”, ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини, що не досягла повноліття, за межі України - задоволити.
Надати дозвіл на тимчасовий виїзд дитини ОСОБА_3, що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Чернівці, в супроводі матері - ОСОБА_1 за межі України, на відпочинок, лікування та навчання, до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.
СУДДЯ : підпис.
З оригіналом вірно.
Рішення набрало законної сили 01.06.2008 року.
Оригінал рішення знаходиться в Шевченківському районному суді м. Чернівці.
СУДДЯ:
СЕКРЕТАР: