Господарський суд міста Севастополя
РІШЕННЯ
іменем України
"29" червня 2006 р. | справа № 20-11/338-1/012 |
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Алсуф’єва В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу
за позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону (99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 27) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (м. Київ, вул. Кутузова, 18/9) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної установи „Держгідрографія” (04176, м. Київ, вул. Електриків,26) |
до відповідачів: Міністерства оборони Російської Федерації (99011, м. Севастополь, вул. Радянська, 4) Закритого акціонерного товариства “Київстар GSM” (95000, м. Сімферополь, вул. Самокіша, 4) |
про визнання недійсним договору оренди (суборенди) №124 від 01.01.2005 |
За участю представників:
Прокурора – Бучко Р.В., помічника прокурора, довіреність б/н від 12.12.2005;
Позивача –Савонюк Ю.М., спеціаліста І категорії відділу юридичного забезпечення, кадрової та адміністративної роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Севастополю, довіреність №04/02-15 від 16.01.2006 в порядку передоручення за довіреністю №653 від 09.12.2005;
Третьої особи –Єлістратова В.І., головного юрисконсульта Севастопольської філії Держгідрографії ім. Мітіна” Державної установи „Держгідрографія”, довіреність №45 від 22.12.2005;
Міністерства оборони Російської Федерації –Щербакова Л.М., юрисконсульта 1997 ВМІС, за довіреністю №896 від 15.05.2006;
Закритого акціонерного товариства “Київстар GSM” –не з’явився.
Суть спору:
30.11.2005 Військовий прокурор Севастопольського гарнізону (далі –Прокурор) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі –Позивач) до 1997 відділення морської інженерної служби Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації (далі –1997 ВМІС ЧФ МО РФ), Закритого акціонерного товариства “Київстар GSM” про визнання недійсним договору оренди (суборенди) №124 від 01.01.2005 (далі –Договір).
В позовній заяві Прокурор просить суд визнати Договір недійсним відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 з наступних підстав:
1. при укладенні Договору у порушення Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 №2269-ХІІ 1997 ВМІС ЧФ МО РФ не отримав дозвіл на передачу в оренду державного майна від органу уповноваженого управляти майном –Фонду державного майна України;
2. в Договорі відсутня умова щодо відрахування 70 відсотків орендної плати до державного бюджету України у порушення положень постанови Кабінету Міністрів України “Про Методику розрахунку й порядок використання плати за оренду державного майна” від 04.10.1995 №786, а орендна плата по Договору зараховується на спеціальні рахунки та використовується на утримання казармено-житлового фонду Чорноморського флоту Російської Федерації (далі –ЧФ РФ).
25.01.2006 представник Прокурора надав суду уточнення позовних вимог /т. 1 а.с. 72/, відповідно до якого додатковою підставою визнання Договору недійсним вважає те, що ЧФ РФ не є орендарем Переднього Інкерманського маяка та використовує його незаконно, тому що зазначений маяк невключений до об’єктів, переданих в оренду ЧФ РФ, які визначені Угодою між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту (додаток №2).
У судовому засіданні 08.02.2006 представник Прокурора ще раз уточнив позовні вимоги. Останню підставу також обґрунтовує рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.12.2002 у справі №20-2/258 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства транспорту України, Державної установи „Держгідрографія” до Міністерства оборони Російської Федерації, військової частини 49385 ЧФ РФ про вилучення гідрографічного майна з незаконного володіння.
Крім того, додатковою підставою визнання Договору недійсним вважає порушення сторонами Договору вимог частини третьої статті 22 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 №2269-ХІІ, а саме, плата за суборенду перевищує орендну плату орендаря. Представник Прокурора дійшов такого висновку, самостійно визначивши вартість оренди ЧФ РФ 1 м2 землі шляхом ділення загальної суми плати за оренду, визначеної Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов’язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, на загальну площу земельних ділянок, переданих ЧФ РФ в користування.
Позивач у письмових поясненнях від 29.12.2005 за вих. №10-25-21263 за підписом заступника голови Фонду державного майна України Потімкова О. /т. 1 а.с. 54-56/ позов підтримав, зазначаючи, що повноваження Фонду державного майна України в частині надання дозволу на укладення Договору були передбачені пунктом 3 Протоколу п’ятого засідання Підкомісії з питань функціонування ЧФ РФ та його перебування на території України Змішаної Українсько-Російської комісії зі співробітництва від 02-03.07.2003. Крім того, вважає, що зазначеним Договором порушені вимоги пункту 2 статті 2 Угоди між Російською Федерацією та Україною про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України та статті 8 цієї Угоди, якими визначені цілі використання майна, що передано в оренду, тобто підставою для визнання Договору недійсним вважає порушення укладенням договору суборенди режиму використання майна для потреб ЧФ РФ, який передбачений пунктом 2 статі 2 Угоди між Російською Федерацією та Україною про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.
Представник Позивача підтримав позовні вимоги повністю з урахуванням всіх уточнень представника Прокурора.
Державна установа „Держгідрографія” також вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими, оскільки об’єкт договору перебуває у незаконному володінні Міністерства оборони Російської Федерації, що підтверджується рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.12.2002 та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.02.2003 у справі №20-2/258, які набрали законної сили /т. 2 а.с. 46-47/.
Ухвалою суду від 25.01.2006 в порядку частини першої статті 24 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі в якості відповідача залучено Міністерство оборони Російської Федерації (далі –МО РФ), повноважним представником якого по всіх питаннях, віднесених до компетенції командування Чорноморського флоту, є командуючий Чорноморського флоту Російської Федерації (довіреність №205/1625 від 29.03.2005) /т. 1 а.с. 99/.
Представник МО РФ у відзиві на позовну заяву /т. 1 а.с. 137-141/ та уточненні до відзиву /т. 1 а.с. 142-145/ проти позову заперечує, посилаючись на відсутність підстав для визнання Договору недійсним, відповідність його законодавству України та міжнародним угодам. Проте, у судовому засіданні 29.06.2006 представник МО РФ (Щербаков Л.М.) визнав, що за наявності рішення господарського суду міста Севастополя від 19.12.2002 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.02.2003, які набрали у 2003 законної сили, підстави для укладення спірного договору були відсутні.
Ухвалою суду від 29.06.2006 провадження у справі №20-11/338-1/012 припинено відносно 1997 ВМІС ЧФ МО РФ в порядку пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю статусу юридичної особи.
Закрите акціонерне товариство “Київстар GSM” позов не визнало, вказуючи на відповідність умов Договору вимогам законодавства, безпідставність відповідних тверджень Прокурора та Позивача /т. 1 а.с. 63-64/.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора та третьої особи, суд
ВСТАНОВИВ:
01.01.2005 1997 ВМІС ЧФ МО РФ (орендодавець) в особі Мігая Сергія Володимировича, діючого на підставі довіреності командуючого ЧФ РФ, наділеного відповідними повноваженнями Міністром оборони РФ, та Закрите акціонерне товариство “Київстар GSM” (орендар) уклали договір суборенди №124 /т. 1 а.с. 25-27/, за яким орендодавець зобов’язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування індивідуально визначене майно –нежитлове приміщення, площею 10 м2, та майданчик, площею 10 м2, які розташовані у службовій будівлі №7 Переднього Інкерманського маяка в м. Севастополі /план-схема т. 2 а.с. 27/.
Відповідно до акту приймання-передачі від 01.03.2005 орендодавець передав, а орендар прийняв в суборенду зазначене нерухоме майно /т. 1 а.с. 85/.
Відповідно до пункту 10.1 Договору строк його дії визначений з 01.01.2005 по 30.12.2005. На момент прийняття рішення Договір припинений у зв’язку з закінченням строку його дії.
На час укладення Договору, спірні правовідносини були врегульовані нормами Цивільного Кодексу України №435-ІV від 16.01.2003 та Господарського Кодексу України №436-ІV від 16.01.2003, що набрали чинність з 01.01.2004. Оскільки Договір укладений після набрання чинності Цивільним Кодексом України №435-ІV від 16.01.2003 (далі –ЦК України) та Господарським Кодексом України №436-ІV від 16.01.2003 (далі –ГК України), відповідність його законодавству має перевірятись з урахуванням діючих на момент його укладення норм.
При вирішенні спору суд керується також положеннями Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту, Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов’язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, Угоди між Російською Федерацією та Україною про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, які вчинені 28 травня 1997 року (ратифіковані Законом України від 24.03.1999 №547-ХІV), Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 №2269-ХІІ (далі –Закон про оренду) та інших відповідних нормативних актів національного законодавства.
Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
За Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов’язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, Уряд України передав Уряду Російської Федерації в оренду земельні ділянки і розміщені на них об’єкти берегової інфраструктури, зазначені в додатках № 2 і №3 та картах № 1 і №2 до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту (далі –Угода про параметри поділу), за умовами та на строк дії Угоди між Російською Федерацією та Україною про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України (далі –Угода про статус та умови перебування).
Відповідно до статті 1, 2 Угоди про параметри поділу ЧФ РФ використовує об’єкти ЧФ в м. Севастополі, зазначенні у додатках №2, №3. В Перелік об’єктів ЧФ РФ в місті Севастополі (розділ 15 додатку № 2 до зазначеної Угоди /т. 1 а.с. 110/) включено військове містечко №295, яке розташовано за адресою: м. Севастополь, Передній Інкерманський маяк /т. 2 а.с. 57-59/, в тому числі об’єкт Договору.
Згідно з приміткою до розділу 15 додатку №2 до Угоди про параметри поділу перелік засобів навігаційного обладнання, об’єктів і інфраструктури Гідрографічної служби Чорноморського флоту, які знаходяться на території України, має бути остаточно узгодженим в рамках Угоди між Російською Федерацією і Україною про навігаційно-гідрографічне гідрометеорологічне забезпечення безпеки мореплавства в Чорному та Азовському морях.
Крім того, пунктом 5 статті 8 Угоди про статус та умови перебування встановлено, що порядок використання сторонами системи навігаційно-гідрографічного забезпечення безпеки мореплавства в Чорному та Азовському морях визначається окремою угодою.
На час вирішення спору окремі угоди, як щодо визначення остаточного переліку засобів навігаційного обладнання, об’єктів і інфраструктури Гідрографічної служби Чорноморського флоту, так і щодо порядку використання сторонами системи навігаційно-гідрографічного забезпечення безпеки мореплавства в Чорному та Азовському морях, не укладені; інші угоди щодо користування засобами навігаційного обладнання, об’єктами і інфраструктурою гідрографічної служби не укладались.
Поряд з цим, рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.12.2002 у справі №20-2/258 позов Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства транспорту України, Державної установи „Держгідрографія” до Міністерства оборони Російської Федерації, військової частини 49385 ЧФ РФ задоволений частково, постановлено витребувати з незаконного володіння Міністерства оборони Російської Федерації гідрографічне майно, в тому числі Інкерманський передній маяк (м. Інкерман) /т. 2 а.с. 16-20/.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.02.2003 рішення господарського суду міста Севастополя від 19.12.2002 змінено, але в частині витребування з незаконного володіння Інкерманського переднього маяка (м. Інкерман), залишено без змін /т. 2 а.с. 60-66/.
Цією ж постановою встановлено, що Передній Інкерманський маяк є власністю держави України, та договірні відношення в частині використання гідрографічного майна, в тому числі Переднього Інкерманського маяка, між сторонами спору відсутні.
Зазначені вище судові рішення на час вирішення даного спору набрали законної сили, та відповідно до частини п’ятої статті 124 Конституції України і частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, наведені факти не вимагають доказування.
Відповідно до статей 761, 774 ЦК України, статей 287, 288 ГК України, статей 5, 6, 22 Закону про оренду право передавання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимоги частини першої статті 203 ЦК України, якою встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Таким чином, Договір №124, укладений 1 січня 2005 року 1997 ВМІС ЧФ МО РФ та Закритим акціонерним товариством “Київстар GSM” про суборенду нерухомого майна –нежитлового приміщення, площею 10 м2, та майданчика, площею 10 м2, які розташовані у службовій будівлі №7 Переднього Інкерманського маяка в м. Севастополі, підлягає визнанню недійсним.
Враховуючи викладене, доводи Прокурора щодо надання Фондом державного майна України або його територіальними підрозділами дозволу на укладення Договору, відсутності у ньому умови про відрахування 70 відсотків орендної плати до державного бюджету України у порушення положень постанови Кабінету Міністрів України “Про Методику розрахунку й порядок використання плати за оренду державного майна” від 04.10.1995 №786, порушення його сторонами вимог частини третьої статті 22 Закону про оренду, а також доводи Позивача щодо порушення укладенням Договору вимоги пункту 2 статті 2 Угоди між Російською Федерацією та Україною про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України та статті 8 цієї Угоди, підлягають відхиленню.
Відповідно до статей 44, 471, частини третьої статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, від сплати яких позивач у встановленому порядку звільнений (пункт 30 частини першої статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 №7-93), стягується з відповідачів в доход бюджету та на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний центр” пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Керуючись частиною п’ятою статті 124 Конституції України, статтями 203, 215, 321, 386, 761, 774 ЦК України, статями 287, 288 ГК України, статтями 5, 6, 22 Закону про оренду, статтями 35, 44, 471, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір №124, укладений 1 січня 2005 року 1997 ВМІС ЧФ МО РФ та Закритим акціонерним товариством “Київстар GSM” про суборенду нерухомого майна –нежитлового приміщення, площею 10 м2, та майданчика, площею 10 м2, які розташовані у службовій будівлі №7 Переднього Інкерманського маяка в м. Севастополі.
3. Стягнути з Міністерства оборони Російської Федерації (119160, Росія, м. Москва, вул. Знаменка, 19, Управління справами Міністерства оборони РФ) в доход державного бюджету України (р/р 31116095600007 в Управлінні державного казначейства в м. Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598) державне мито в розмірі 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.).
4. Стягнути з Міністерства оборони Російської Федерації (119160, Росія, м. Москва, вул. Знаменка, 19, Управління справами Міністерства оборони РФ) на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний центр” (р/р 26002014180001 в ВАТ «Банк Універсальний», м. Львів, МФО 325707, код в ЄДРПОУ 30045370) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59 грн. 00 коп. (п’ятдесят дев’ять грн. 00 коп.).
5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Київстар GSM” (03110, м. Київ, Червонозоряний проспект, 51, р/р 26008164716001 в СФ КБ „Приватбанк”, МФО 321842, код в ЄДРПОУ 21673832) в доход державного бюджету України (р/р 31116095600007 в Управлінні державного казначейства в м. Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598) державне мито в розмірі 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.).
6. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Київстар GSM” (03110, м. Київ, Червонозоряний проспект, 51, р/р 26008164716001 в СФ КБ „Приватбанк”, МФО 321842, код в ЄДРПОУ 21673832) на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний центр” (р/р 26002014180001 в ВАТ «Банк Універсальний», м. Львів, МФО 325707, код в ЄДРПОУ 30045370) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59 грн. 00 коп. (п’ятдесят дев’ять грн. 00 коп.).
Після набрання законної сили рішенням видати накази.
Суддя В.В. Алсуф`єв
Рішення оформлено відповідно до вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 03.07.2006.