Справа № 22ц-512/08 Головуючий у 1 інстанції - Крупінська С.С.
Категорія - 34 Доповідач - Стрільчук В.А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
12 червня 2008 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Стрільчука В.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,
при секретарі - Савчук О.В.,
з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 14 квітня 2008 року,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 14 квітня 2008 року позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9813 грн. заподіяних матеріальних збитків, 500 грн. моральної шкоди, судові витрати в сумі 70 грн. 47 коп. по сплаті судового збору та витрат на ІТЗ, витрати на правову допомогу в сумі 210 грн. та на користь держави - судовий збір в сумі 47 грн. 13 коп.
Додатковим рішенням того ж суду від 12 травня 2008 року постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи в сумі 348 грн., додатково стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 55 грн.
Виправити описку в резолютивній частині рішення від 14 квітня 2008 року по стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі 51 грн., а не 70,47 грн., та витрат на ІТЗ в сумі 30 грн., а не 47,13 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення від 14 квітня 2008 року та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду цим обставинам.
В запереченні позивач ОСОБА_1 зазначаючи про необгрунтованість апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10 червня 1997 року належить на праві власності ОСОБА_1 6 грудня 2007 року дана квартира була затоплена з розташованої поверхом вище квартири № 139, належній на праві власності ОСОБА_2 Внаслідок цього в квартирі ОСОБА_1 було залито стелю і стіни, в коридорі - підлогу, вхідні двері, в житловій кімнаті приблизно - стелю, стіни, двері, а також - стелю у ванній кімнаті, частково на кухні, пошкоджено електропроводку по всій квартирі. Такими діями відповідача позивачу заподіяна матеріальна шкода в розмірі 9813 грн. Крім того, ОСОБА_1 завдана і моральна шкода в розмірі 500 грн., пов'язана з необхідністю вживати додаткові заходи для відновлення первісного стану майна та погіршенням стану здоров'я.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичних осіб або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтями 23 і 1168 цього Кодексу передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав винними діями іншої особи.
Встановлені судом першої інстанції та наведені вище обставини, крім пояснень сторін, підтверджуються всією сукупністю наявних у справі доказів, зокрема, актом комісії житлово-комунального підприємства №3 від 6 грудня 2007 року про затоплення квартири позивача (а. с. 7), висновком судової будівельно-технічної експертизи № 0-54 від 3 березня 2008 року, за яким в АДРЕСА_1наявні пошкодження оздоблення стін і стелі, а також підлоги, які виникли внаслідок її затоплення, ринкова вартість поточного ремонту цієї квартири через затоплення становить 9813 грн. (а. с. 16-26).
Крім того, сама відповідач ОСОБА_2 підтвердила в судовому засіданні факти неодноразового затоплення нею квартири позивача.
Виходячи з викладеного, давши вірну оцінку обставинам справи та наданим сторонами доказам, суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позов частково.
Доводи апеляційної скарги про завищення розміру відшкодування не заслуговують на увагу.
Згідно зі ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Всупереч наведеним правовим нормам відповідач не надала суду будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів і не заявила обґрунтованих клопотань про їх витребування судом. ОСОБА_2 була присутня в судовому засіданні 14 квітня 2008 року, в якому судом були роз'яснені її права, в тому числі права на представництво. При цьому в неї не виникло питань щодо змісту і обсягу цих прав. Недостатні знання стороною вимог законодавства не звільняє її від виконання покладених на неї процесуальних обов'язків, для виконання яких вона вправі скористатися правовою допомогою. ОСОБА_2 не навела поважних причин, що перешкодили їй зробити це при розгляді справи Луцьким міськрайонним судом.
Додані до апеляційної скарги довідки про вартість окремих будівельних матеріалів і будівельних робіт, а також нічим не обґрунтовані міркування апелянта про її оцінку розміру збитків не спростовують наявного в справі висновку будівельно-технічної експертизи, проведеної у встановленому законом порядку кваліфікованим спеціалістом з детальним дослідженням на місці усіх пошкоджень затопленої квартири та з врахуванням ринкової вартості їх відновлення, що в повній мірі відповідає передбаченому ЦК України принципу повного відшкодування заподіяної шкоди.
Безпідставними є і доводи апелянта про відсутність її вини у заподіянні шкоди позивачу. В даному випадку вина ОСОБА_2 полягає в неналежному всупереч вимогам ст. ст. 319, 322 ЦК України утриманні та обслуговуванні свого майна - прального автомата, - що призвело до його пошкодження і затоплення внаслідок цього квартири ОСОБА_1
Розмір моральної шкоди вірно визначено судом з врахуванням характеру та обсягу душевних страждань, яких зазнала позивач внаслідок неправомірних дій відповідача. При цьому суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Заперечень щодо вирішення судом першої інстанції питання про розмір і розподіл судових витрат апелянтом не наведено.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 14 квітня 2008 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді :