АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2011 року м. Одеси

Колегія суддів апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді - Гірняк Л.А.,

суддів - Плавич Н.Д., Кварталова А.М.,

при секретарі - Граненко А.А.,

в порядку письмового провадження, розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновсьму районі м. Одеси на Малиновського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2009р. за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання відмови в нарахуванні безпідставною та стягнення недоплаченої надбавки до пенсії, як дитині війни, -

встановила:

07.07. 2009р. позивач звернулась до суду з позовом і просила суд: поновити строк звернення до суду, визнати відмову у виплаті соціальної допомоги безпідставною, зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з січня 2006 року по грудень2008 року в сумі 3900 грн.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позов є необґрунтованим.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2009 року позов задоволено - частково.

Визнав відмову Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги,як дитині війні, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в період з липня по грудень 2007 року; з травня по грудень 2008 року неправомірними.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги ОСОБА_1, як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з липня по грудень 2007 року та з травня по грудень 2008 року.

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Справу розглянуто на підставі положень Закону України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 02 грудня 2010 року № 2748-VІ у порядку адміністративного судочинства.

============================================================

Справа № 22а- 1973-2011р.

Головуючий в 1 інстанції -Вербицька Н.В. Суддя - доповідач -Гірняк Л.А. Категорія: 10.3

До суду апеляційної інстанції не надходило клопотань про розгляд справи за їх участю, тому, зважаючи на вимоги п.1 ч. 1 ст. 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила доводи апелянта, матеріали справи, заслухала суддю-доповідача і дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Малиновському районі м. Одеси та відноситься до категорії громадян , має право на пільги , яким встановлено статус дитини війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV(із змінами) позивач має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Суд правильно прийшов до висновку про відмову у позові позивачу відносно підвищення пенсії за 2006р.

На період 2006 року підвищення до пенсії дітям війни могло бути впроваджено за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", в редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року.

Проте, такі умови для виплати не настали, а відтак, в цій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Стосовно підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.

Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, в період з 01.01. 2007 року до 09.07.2007 року, позивач не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена, а тому дії відповідача були правомірними.

Враховуючи рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), від 09 липня 2007 року, позивач має право на підвищення пенсії саме з цієї дати.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову за 2008 рік, районний суд вірно виходив з того, що період нарахування виплат за цей рік має обчислюватись з 22.05.2008 року - з дня ухвалення Конституційним Судом рішення щодо неконституційності п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Суд задовольнив позов частково, і зобов'язав відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з проведенням відповідних виплат за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Колегія суддів, погоджується з таким висновком суду, оскільки право позивача підлягає захисту в межах річного строку та з дня ухвалення Конституційним Судом рішення - 22 травня 2008р.

Оскільки заявлені вимоги з 07.07.2009 року, захисту підлягають вимоги в межах річного строку з дня звернення до суду.

Таким чином, є підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 07.07.2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням фактично здійснених виплат.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, починаючи з 2006 року лише 07.07.2009 року.

Враховуючи положення ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач наполягав на відмові в заявлених вимогах посилаючись на пропуск звернення до суду.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в межах строку звернення до суду.

Доводи позивача, щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд повинен був врахувати, що річний строк звернення до суду слід застосовувати у кожному випадку порушення права позивача, тобто відносно кожного місяця, в якому порушувалось право позивача на отримання підвищення до пенсії.

У розумінні ст. 87 Закону України " Про пенсійне забезпечення", лише нараховані і не виплачені суми пенсії виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Зважаючи на те, що щомісячна соціальна допомога як "дитині війни", позивачу у 2007-2008 роках не нараховувалась, відсутні правові підстави для ствердження про те, що позивач має право на судовий захист без обмеження будь-яким строком.

Доказів поважності пропуску строку позовної давності позивачем до суду не надано.

Доводи відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується "дітей війни" відповідно до ст. 6 Закону, колегія суддів визнала безпідставними. Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Доводи апелянта про те, що обчислення пенсій або підвищень до них, передбачених законодавством, залишаються неврегульованим, виплата " дітям війни" підвищення до пенсій у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком не передбачена законодавством, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.

Доводи у скарзі про посилання на відсутність фінансових можливостей держави не можуть бути прийняті до уваги.

Європейський Суд з прав людини у справі „Кечко проти України" (заява №63134/00), зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може сама вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення Суду). У зв'язку з цим, Суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26 рішення „Кечко проти України"; див. mutatis mutandis рішення у справі „Бурдов проти Росії" (№59498/00)).

З огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

За таких обставин, та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, однак помилково не застосував норми процесуального права стосовно строків звернення до адміністративного суду, колегія суддів апеляційну скаргу задовольняє частково, постанову суду - змінює, з викладенням резолютивної частини постанови у новій редакції.

Інші доводи скарги не спростовують цих висновків колегії суддів, тому мають бути відхилені.

Керуючись ст. ст.195, 197, 198 ч.1 п.2, 201 ч.1 п.1, 205 ч.2, 207 КАС України, колегія суддів ,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси - задовольнити частково.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2009р. - змінити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково:

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 07.07. 2008 року по 31 грудня 2008р., з урахуванням фактично здійсненних виплат.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.А.Гірняк

А.М.Кварталова

Н.Д.Плавич