АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 січня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Станкевича В.А.
суддів - Варикаші О.Д.
- Бабія А.П
при секретарі - Сенчук Н.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 (діючої в інтересах ОСОБА_3)на заочне рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 14 червня 2011 року, -
встановила:
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовними вимогами в яких посилаючись на ст.75,76 СК України, просила стягнути з відповідача на її утримання аліменти в розмірі 1000 гривень. Позов мотивувала тим, що вона під час їх сумісного проживання стала інвалідом II групи, а згодом їй була присвоєна III група інвалідності. Після розірвання шлюбу на її вихованні залишився їх малолітній син. Позивач на даний час має мінливий заробіток. На її думку ОСОБА_3 постійно перебуває в рейсах та отримує заробітну плату в розмірі 15000 гривень, що вказує на його можливість сплачувати їй 1000 гривень. Дані обставини стали підставою для звернення до суду.
В судове засідання позивачка не з'явилась. Від її представника - ОСОБА_6 до суду надійшла заява з проханням розглядати справу за їх відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився без поважних на те причин. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
З письмової згоди представника позивача справа повторно розглянута в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів, згідно ст.224 ЦПК України.
Заочним рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 14 червня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволений частково.
________________________________
Головуючий у першій інстанції - Малиновський О.М. Справа №22-ц/1590/726/2012
Доповідач - Станкевич В.А. . Категорія: ЦП 48
Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, аліменти на утримання ОСОБА_2, в розмірі 500 гривень щомісячно, починаючи з 25.09.2009 року по 21.06.2012року.
Стягнуто з ОСОБА_3 державне мито на користь держави в розмірі 51 гривні.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.
В частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити негайне виконання рішення суду.
В апеляційній скарзі, поданій представником ОСОБА_4 (діючої в інтересах ОСОБА_3) ставиться питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі з 10.09.2004р. по 22.01.2008р. перебували в зареєстрованому шлюбі. Відповідно до довідок ОСОБА_2 внаслідок ДТП стала з 01.04.2005року інвалідом II групи.
Згідно довідки МСЕК № 049785 від 21.06.2010р. ОСОБА_2 строком до 21.06.2012р. була встановлена III група інвалідності. На даний час на утриманні ОСОБА_2 перебуває малолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження. На утримання малолітнього сина ОСОБА_7, відповідач ОСОБА_7 за рішенням суду сплачує щомісячно аліменти в розмірі 524 гривень.
Встановлені факти в судовому засіданні, вказують на те, що ОСОБА_2 у період шлюбу отримала інвалідність, внаслідок чого на даний час вона вважається непрацездатною особою, а як наслідок має право на утримання від її колишнього чоловіка.
Відповідно до ч. 2 ст.76 СК України, після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, може надавати матеріальну допомогу.
Частиною 3 ст.75 СК України, визначено, що інвалід III групи вважається непрацездатною особою.
Згідно ч. І ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Частина 3 цієї же статті встановлює, що розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2011р.» для осіб, які втратили працездатність з 01.04.2011р. встановлений прожитковий мінімум у розмірі 764 гривень.
Між тим суд першої інстанції задовольняючи позов та стягуючи з відповідача на користь позивачки аліментів в розмірі 500 гривень послався на те, що відповідач, як здорова, дієздатна особа, яка не має будь-яких обмежень у працевлаштуванні має можливість забезпечувати встановлений судом розмір аліментів на утримання дружини, а наявні документи про знаходження на утриманні у відповідача його батьків суд першої інстанції вважав безпідставними, тому що вони є пенсіонерами, отримують пенсію та в змозі самостійно себе доглядати.
Однак суд першої інстанції зазначивши, що відповідач не має постійного місця роботи, тобто у нього відсутнє постійне джерело доходів, що він сплачує аліменти на малолітнього сина ОСОБА_7 в розмірі 524 грн. стягнув з відповідача на користь позивачки аліментів в розмірі 500 гривень.
Суд першої інстанції в рішенні зазначив, що відповідно до ч. 2 ст.76 СК України, після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, може надавати матеріальну допомогу.
Між тим суд з'ясував, що платник не працює, данні про те, що платник має будь-який постійний дохід, чи якісь інші джерела для життя в матеріалах справи на період розгляду справи були відсутні, сам платник зазначив, що сплачувати щомісячно аліменти на дружину не має можливості, тобто у нього не має можливості надавати матеріальну допомогу дружині, яка отримує пенсію по інвалідності.
Таким чином, судова колегія вважає, що необхідним заочне рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 14 червня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини відмовити, що не позбавляє позивачку повторно звернутися до суду про стягнення аліментів на свою користь з наданням доказів, що її колишній чоловік, може надавати матеріальну допомогу.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, ч. 2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
вирішила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 (діючої в інтересах ОСОБА_3)- задовольнити.
Заочне рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 14 червня 2011 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.А. Станкевич
Судді О.Д. Варикаша
А.П. Бабій