АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2011 рік м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Ступакова О.А.
суддів: Варикаші О.Д., Станкевича В.А.
при секретарі - Тухтарян О.А.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» за участю третьої особи - страхове товариство «Іллічівське» про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за апеляційною скаргою ОСОБА_3 представника Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК «ОРАНТА» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 7 липня 2011 року,
встановила:
В травні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи - Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та Страхове товариство «Іллічівське» про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки внаслідок ДТП, яке трапилось сталось 25 грудня 2009 року о 15 год. 00 хв., на 428 км автодороги Київ - Одеса.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 25 грудня 2009 року на 418 км. автодороги Київ - Одеса, відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем MAN д/н НОМЕР_1 порушив вимоги п. 12.1 «Правил дорожнього руху України», тобто не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Mitsubishi Pagero д/н НОМЕР_2 BMW д/н НОМЕР_3, Honda д/н НОМЕР_4, які стояли на розділювальній смузі.
Після зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Київським районним судом м. Одеси було підтверджено вказані обставини та винесено постанову по справі №3-322 від 09 лютого 2010р., якою ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Оскільки автомобіль позивача був застрахованим, позивачем було залучено до справи у якості третьої особи Національну акціонерну страхову компанію «Оранта» та Страхове товариство «Іллічівське».
У ході судового провадження позивач ОСОБА_1, уточнив позовні вимоги (а.с. 101-105, 169-170) та просив стягнути солідарно з ОСОБА_2, та HACK «Орнанта» вартість ремонту автомобіля, вартість проведеної експертизи 600 грн., вартості прийому телеграм 50 грн. 68 коп. в загальному розмірі 56 193 грн. 67 коп., вказуючи, що пошкодженням належного позивачу автомобіля Mitsubishi Pajero д/н НОМЕР_2 була заподіяна матеріальна шкода у розмірі 132567 грн. 99 коп. однак HACK «Оранта» сплатила лише частину належної суми, а саме 77 025 грн. 00 коп. Стягнути з ОСОБА_2 10 000 грн. моральної шкоди, а також стягнути солідарно з ОСОБА_2, та HACK «Орнанта» судові витрати на загальну суму 6177 грн. 94 коп.
Відповідачі позов не визнали.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 7 липня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 56 193 грн. 67 коп. матеріальної шкоди, що складається з: 55 542 грн. 99 коп. - вартість, шкоди завданої автомобілю Mitsubishi Pajero д/н НОМЕР_2, 600 грн. - вартість проведення експертизи, 50 грн. 68 коп. вартість прийому телеграми. Стягнуто з НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 6 177 грн. 94 коп.: що складається з державного мита 661 (шістсот шістдесят одна) грн. коп., ІТЗ судового процесу - 120 (сто двадцять) грн., витрат на правову допомогу - 5000 грн. та витрат, пов'язаних з викликом сторін по справі до суду у розмірі 396 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду скаргою ОСОБА_3 представник Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК «ОРАНТА» подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, сторони, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов суд першої інстанції посилався на те, що 25.12.2009 року о 15 год. 00 хв., на 428 км автодороги Київ - Одеса, ОСОБА_2, керуючи автомобілем MAN д/н НОМЕР_1, порушив вимоги п. 12.1 «Правил дорожнього руху України», не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілями Mitsubishi Pajero д/н НОМЕР_2 BMW д/н НОМЕР_3, Honda д/н НОМЕР_4, які стояли на розділювальній смузі.
В результаті ДТП вказаним автомобілям було завдано механічні пошкодження.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 та ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, збитки, які завдані особі внаслідок порушення її цивільного права, та шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Київським районним судом м. Одеси винесено постанову по справі №3-322 від «09» лютого 2010р., якою ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Відповідачем було надано до суду постанову Апеляційного суду Одеської області від 19.04.2010р.; якою постанову Київського районного суду м. Одеси від 09.01.2010р. було скасовано та провадження по адміністративній справі було закрито.
Дана. постанова була прийнята за відсутності потерпілих, зокрема без позивача ОСОБА_1 У апеляційному провадженні ОСОБА_2 не було надано жодних доказів щодо своєї невинності.
Суд закрий адміністративну справу лише з огляду на те, що строки розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися, керуючись лише положеннями процесуального права. Таким чином, судом апеляційної інстанції не спростовано обставини, що були підтверджені судом першої інстанціях у постанові від 09.01.2010 року та які реально відбулися 25 грудня 2009 року о 15 год. 00 хв., на 428 км автодороги Київ -Одеса.
На думку суду першої інстанції, позивачем не надано належних доказів підтвердження вини ОСОБА_2 у скоєнні ДТП.
Позивач звернувся до HACK «Орнанта» з вимогою відшкодувати кошти на ремонт автомобіля Mitsubishi Pajero д/н НОМЕР_2 у розмірі 132567 грн. 99 коп. Однак, НАСК «Оранта» сплатила лише частину належної суми, а саме 77025 грн. 00 коп.
Враховуючи положення ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Крім того, позивач був змушений звернутися за правовою допомогою, що підтверджується договором №24/04-10 від 01.04.2010р. Вартість правової допомоги договором становить 5000 (п'ять тисяч) грн. Згідно ст. 79 ЦПК України, витрати на правову допомогу є частиною су до витрат.
На підставі наведеного суд першої інстанції частково задовольнив позов.
З зазначеними висновками суду першої інстанції колегія не погоджується.
Підставами для задоволення позовних вимог на які посилався суд першої інстанції були ст. 16 ч.1 п.8 ЦК України (відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди) ст. 1187 ЦК України (відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки), ст. 1194 ЦК України (відшкодування шкоди особою, яка застрахувала слою цивільну відповідальність). Проте відповідач HACK «Орнанта» з якого на користь позивача були стягнуті кошти за пошкодження транспортного засобу належного відповідачу, не заподіював позивачу збитки, шкоду, не є особою яка застрахувала свою цивільну відповідальність.
Правовідносини між позивачем та HACK «Орнанта» регулюються договором про добровільне страхування транспортного засобу копія якого була приєднана до матеріалів справи при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
В мотивувальній частині рішення суду першої інстанції відсутні будь які посилання на те, які положення договору добровільного страхування транспортного засобу були порушені HACK «Орнанта».
В позовних вимогах ОСОБА_1 посилався на те, що Згідно п. 2.12.11 Договору добровільного страхування транспортного засобу №2009/20/43 від 24.11.2009р., якщо страхова сума, встановлена цим Договором для транспортного засобу, відповідає його дійсній вартості на момент укладення цього Договору, а вартість відновлення (ремонту) цього пошкодженого транспортного засобу перевищує 75 відсотків страхової суми, то Страховик має право провести розрахунок та виплату страхового відшкодування в межах страхової суми за одним з наступних визначених Страховиком варіантів:
2.12.11.1 страхове відшкодування обчислюється як різниця між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу і розміром франшизи та сумою інших відрахувань відповідно до умов цього Договору;
2.12.11.2 страхове відшкодування обчислюється як різниця між дійсною вартістю транспортного засобу до пошкодження (на дату настання страхового випадку) і дійсною вартістю пошкодженого внаслідок настання страхового випадку транспортного засобу розміром безумовної франшизи та сумою інших відрахувань відповідно до умов цього Договору. Дійсна вартість транспортного засобу до пошкодження (на дату настання страхового випадку) визначається на підставі висновків аварійного комісара Страховика або спеціаліста узгодженої зі Страховиком експертної організації, виконаних відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.
Дійсна вартість пошкодженого транспортного засобу визначається Страховиком шляхом проведення маркетингового дослідження з визначення вартості такого транспортного засобу. У цьому випадку Страховик зобов'язаний забезпечити Страхувальнику можливість реалізації пошкодженого транспортного засобу за невизначеною в результаті проведення маркетингового дослідження ціною.
Страховик, HACK «Оранта», обрав спосіб страхового відшкодування, що вказаний п. 2.12.11.2 вказаного Договору. Але у порушення зазначеного пункту, страховик не забезпечив можливість реалізації пошкодженого транспортного засобу та невірно провів розрахунки.
Позивач не був сповіщений та запрошений на заходи щодо оцінки автомобіля, також не сповіщалось останньому і щодо можливості реалізації пошкодженого автомобіля.
Згідно звіту про авто-товарознавче дослідження №9/3754 від 25.01.2010 року складено аварійним комісаром Центру врегулювання збитків ООД HACK «Оранта» ОСОБА_5, вартість матеріального збитку складає 151 722 грн. 05 коп.
Страховий комісар ОСОБА_5 є працівником та залежною від відповідача, ООД HACK «Оранта», особою. Відповідно дослідження є необ'єктивним та вартість матеріального збитку є завищеною для того щоб зменшити витрати на страхове відшкодування, які повинно здійснити ООД HACK «Оранта».
Однак позивачем було замовлено дослідження у незалежного експерта - фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, що є суб'єктом оціночної діяльності, що підтверджується сертифікатом №НОМЕР_5 від 15.10.2008р., виданий Фондом державного майна України. ОСОБА_6, внесений до Державного реєстру оцінювачів, згідно свідоцтва №НОМЕР_6 від 20.06.2006р., видане Фондом державного майна України. Також його кваліфікація підтверджується посвідченням про підвищення кваліфікації оцінювача серії МФ НОМЕР_7 від 01.04,2008р., видане Фондом державного майна України та Т «Інститут експертизи та управління власністю».
Згідно звіту №33/10 (аркуш 9 звіту), ринкова вартість автомобіля на момент ДТП становить 186 300 грн. 00 коп. та вартість матеріальних збитків 132 567 грн. 99 коп. відповідно вартість матеріальних збитків не перевищує 75 відсотків страхової суми, яка становить 195 000 грн. 00 коп. Таким чином, на думку позивача, відповідачем повинно бути відшкодовано повну вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автотранспортного засобу, а саме 132 567 грн. 99 коп.
Колегія вважає, що підстави зазначені в позовних вимогах не є підставою для задоволення позову про стягнення з HACK «Оранта» майнової шкоди заподіяної позивачу.
Позивач знаходячись в договірних відносинах з HACK «Оранта» в позовних вимогах не просив визнати недійсним п. 2.12.11.2, п. 2.12.4.1 договору страхування укладеного між ним та HACK «Оранта» в частині того, що дійсна вартість пошкодженого транспортного засобу визначається Страховиком на підставі висновку аварійного комісара страховика.
Позивач не оспорював висновок аварійного комісару, а просив стягнути з відповідачів вартість ремонту автомобіля визначеного висновком експерта який не входить в перелік осіб зазначених в договорі які мають право визначати вартість пошкодженого транспортного засобу.
Також обґрунтовуючи позовні вимоги позивач не вказував які положення договору добровільного страхування транспортного засобу були порушені HACK «Орнанта», а посилався на норми ЦК України, що регулюють правовідносини про стягнення майнової шкоди.
На підставі наведеного колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до НАСК «Оранта» про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В зв'язку з відмовою в задоволенні зазначених позовних вимог відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з НАСК «Оранта» судових витрат.
Позивачем рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 не оскаржено, що свідчить про те, що позивач погоджується з висновком суду першої інстанції в зазначеній частині.
Враховуючи вищевикладене колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до НАСК «Оранта» за участю третьої особи - страхове товариство «Іллічівське» про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, судова колегія,
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 представника Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК «ОРАНТА» задовольнити. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 7 липня 2011 року скасувати.
Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» за участю третьої особи - страхове товариство «Іллічівське» про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Головуючий Підпис: О.А. Ступаков
Судді Підпис: О.Д. Варикаша
Підпис: В.А. Станкевич