АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/2390/407/12 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст.185 ч.3, 75, 104 КК України Мішін М.І. Доповідач в апеляційній інстанції Суходольський М.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Суходольського М.І.

суддів Швидкого Д.М., Соломки І.А.

з участю прокурора Свищ Л.А.

адвокатів ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

закон. представника ОСОБА_5

розглянувши кримінальну справу за апеляцією законного представника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Шполянського районного суду від 05 березня 2012 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та

житель с.Сигнаївка, Шполянського району Черкаської області, учень

Васильківського професійного ліцею, раніше не судимий

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України і йому призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст.ст. 75,104 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном на 2 роки.

Згідно ст. 76 КК України ОСОБА_4 зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_4 та його законного представника - матері ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_6 1000 грн. матеріальної та 500 грн. моральної шкоди солідарно.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно вироку суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що 01.08.2011 року близько 22 год. 15 хв. за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, умисно, з метою викрасти чуже майно, прийшли до домоволодіння жителя АДРЕСА_1 ОСОБА_6, проникли в приміщення гаража звідки таємно викрали мопед «Хонда-Леад» вартістю 2960 грн., чим завдали майнової шкоди потерпілому ОСОБА_6 на вказану суму.

На вирок суду засуджений разом із законним його представником подали апеляцію, в якій просили вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, посилаючись на те, що висновки суду про винність неповнолітнього ОСОБА_4 не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування свої вимог спираються на те, що відсутні докази про вчинення злочину групою осіб. Із обвинувачення та матеріалів справи невідомо, що ж саме викрали - мопед чи скутер. Апелянти вважають, що свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дали неправдиві покази щодо причетності ОСОБА_4 до вчиненого злочину.

Також неправдиві покази дав свідок ОСОБА_9 з метою ухилення від відповідальності, оскільки саме він вчинив крадіжку мопеда у ОСОБА_6, а потім під тиском і залякуванням змусив ОСОБА_4 збути викрадений мопед.

Крім цього слідча Мотрич А.В., провівши огляд місця пригоди додатково, не приєднала даний протокол до матеріалів справи. Будучи допитаною в судовому засіданні по даному факту так і не змогла пояснити куди подівалися ці документи.

Як органами досудового слідства так і судом не було проведено експертизу ОСОБА_4 в галузі дитячої та юнацької психології.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, його матері-законного представника, захисника в інтересах засудженого в підтримку апеляції, думку прокурора про залишення апеляції засудженого і його законного представника без задоволення, перевіривши та обговоривши матеріали кримінальної справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого і його законного представника підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Висновок суду щодо винності ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочині ґрунтується на зібраних в справі доказах, які досліджені в судовому засіданні і їм дана вірна юридична оцінка.

Кваліфікація дій засудженого є правильною.

Заперечення апелянтів та їх захисника про непричетність ОСОБА_4 до вчиненого злочину спростовується як показаннями та діями самого ОСОБА_4 так і показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Так, засуджений ОСОБА_4 не заперечував, що саме він привів викрадений мопед до двору жительки с. Сигнаївка ОСОБА_11 де залишив його на подвір'ї. Свідок ОСОБА_11 підтвердила, що бачила лише ОСОБА_4 і він розмовляв з ОСОБА_7, сказав, що мопед належить його бабушці. Інших осіб при цьому вона не бачила.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що в ніч з 1 на 2 серпня 2011 року він знаходився в будинку ОСОБА_11 і до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4 Останній запропонував йому купити мопед, який він привів, пояснивши, що мопед йому подарувала баб ушка. Він погодився, сказавши, що може придбати його для свого батька. На слідуючий день, коли він оглядав із знайомими хлопцями мопед то присутній ОСОБА_8 сказав, що даний мопед належить ОСОБА_6, так як він у нього його бачив, допомогав ремонтувати ОСОБА_6 даний мопед. ОСОБА_7 зразу ж зателефонував ОСОБА_4 Коли приїхав ОСОБА_4, то спочатку стверджував, що мопед подарувала йому баб ушка, а коли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сказали, що викличуть ОСОБА_6 то ОСОБА_4 зізнався, що викрав даний мопед у ОСОБА_12 разом із смілянським хлопцем.

Свідок ОСОБА_8 підтвердив, що саме така розмова відбулася з ОСОБА_4 де він зізнався у викраденні мопеда.

Колегія суддів вважає, що показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є правдивими і сумнівів у їх істинності не має, тому що вони є сторонніми незацікавленими особами і підстав для оговору ОСОБА_4 в них немає.

Що стосується тверджень апелянтів про «неправдивість» показань свідка ОСОБА_9 та його причетності до вчиненого злочину, то колегія суддів не може взяти їх до уваги, оскільки як в ході досудового слідства, так і в суді будь-яких даних з цього приводу не добуто.

Місцевий суд обґрунтовано дав оцінку плутаним показанням ОСОБА_4 і зазначив, що такі показання є його намаганням уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Не може бути підставою для скасування вироку відсутність протоколу додаткового огляду місця пригоди та відсутність елементів предмету кримінального посягання, оскільки предмет злочинного посягання встановлений - викрадений мопед «Хонда-Леад» є в наявності, а відсутність на ньому вітрового скла, металевого кошика-багажника, тощо не впливає на наявність ознак злочину та доведеність вини особи яка незаконно заволоділа чужим майном.

Необґрунтованими є вимоги апелянтів про те, що ні органами досудового слідства, ні судом не було проведено експертизу ОСОБА_4 в галузі дитячої та юнацької психології і психіатрії.

Відповідно до ч.3 ст. 433 КПК України у необхідних випадках для встановлення стану загального розвитку неповнолітнього, рівня його розумової відсталості та з'ясування питання, чи міг він повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі міг керувати ними, повинна бути проведена експертиза спеціалістами в галузі дитячої та юнацької психології ( психолог, педагог) або зазначені питання можуть бути поставлені на вирішення експерта-психіатра.

Питання про призначення такого виду експертизи вирішується за наявності до цього підстав, що неповнолітній має поганий загальний стан розвитку, має розумову відсталість або хворіє психічною хворобою, тощо.

Встановлено, що будь-яких даних про поганий стан загального розвитку ОСОБА_4, його розумову відсталість або психічне захворювання немає.

Він виховується у повноцінній сім'ї, батьки характеризуються позитивно, він навчається у професійному ліцеї загальноосвітнього рівня, тому підстав для призначення такого виду експертизи немає.

Призначаючи покарання суд врахував тяжкість вчиненого злочину, особу засудженого, його неповнолітній вік, обставини, що пом'якшують і обтяжують показання і вірно дійшов висновку про можливість перевиховання його без реального відбування покарання з випробуванням.

Призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і знаходиться в межах санкції статті Особливої частини Кодексу та є достатнім для його перевиховання.

Разом з тим, вирішуючи питання розв'язання цивільного позову в кримінальній справі, суд припустився помилки, оскільки стягнення матеріальної шкоди провів без підтверджуючих на це документів, сума заявленого позову потерпілим одна, суд стягнув іншу суму не мотивувавши своє рішення і крім цього, стягнення як матеріальної, так і моральної шкоди провів солідарно як з винного, так і з його законного представника, що законом заборонено.

Стягнення солідарно заподіяної матеріальної шкоди проводиться лише з винних осіб, а мати ОСОБА_4, як законний його представник, винною у вчиненні злочину не визнана.

Батьки неповнолітньої особи, яка вчинила злочин, можуть нести матеріальну відповідальність лише у випадках, визначених законом.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне, вирок місцевого суду в частині розв'язання цивільного позову скасувати, а матеріали кримінальної справи направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок суду слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362,366, 369 КПК України, колегія суддів

У х в а л и л а:

Апеляцію засудженого ОСОБА_4 та його законного представника - матері ОСОБА_5 задоволити частково.

Вирок Шполянського районного суду від 05 березня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_4 в частині розв'язання цивільного позову скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок суду залишити без змін.

Головуючий

Судді