Справа № 2610/1912/2012
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26 квітня 2012 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Грищенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Нова Інформація»про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, просив зобов?язати ТОВ «Видавнича група «Нова Інформація»опублікувати спростування у найближчому номері друкованого засобу масової інформації –газеті «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ»на сторінці №5 в рубриці «ІНФОРМАЦІЯ_2», тим же шрифтом та на тому ж місці шпальти, де містилася стаття «ІНФОРМАЦІЯ_3», в тому ж обсязі під заголовком «СПРОСТУВАННЯ»із зазначенням того, що друкованим засобом масової інформації «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ»(видавник ТОВ «Видавнича група «Нова Інформація», автор статті ОСОБА_2) було поширено недостовірну інформацію про причетність ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ»в цілому та зокрема генерального директора ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ»до дачі хабара начальнику головного управління агропромислового розвитку Донецької облдержадміністрації ОСОБА_3. Також спростування має містити вибачення редакції газети за поширення недостовірної інформації перед ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ»в цілому та зокрема генеральним директором ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ». А також просив стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 1500000 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що у номері НОМЕР_1 газети «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ»від ІНФОРМАЦІЯ_1 року на п?ятій сторінці в рубриці «ІНФОРМАЦІЯ_2»було опубліковано статтю автора ОСОБА_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», в якій подано матеріал щодо арешту начальника головного управління агропромислового розвитку Донецької облдержадміністрації ОСОБА_3 за отримання хабара.
Зокрема, у статті вказано, що «Увечері 6 січня у Донецьку затримали 53-річного ОСОБА_3, начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації. Щойно він під?їхав своїм «хюндаєм»до адмінприміщення на вул. Артема, 74, його оточили працівники управління боротьби з економічними злочинами. Кажуть, взяли на гарячому, щойно той отримав 1,5 млн. грн. хабара від керівника агропромислової фірми…
… Кажуть, ОСОБА_3 затримали за отримання хабара від директора агро товариства «АПК-Інвест». Це підприємство –один із найбільших виробників свинини у країні, обробляє 12,5 тис. га у Донецькій області. Власник підприємства –віце-прем?єр-міністр ОСОБА_4. Його статки оцінюють у 230 млн.».
Викладені матеріали поширені через друкований засіб масової інформації «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ»(НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року), що вийшла накладом 71300 екземплярів, видавцем якої є Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Нова Інформація»(Реєстраційне свідоцтво КВ №10028 від 4 липня 2005 року).
Інформація, викладена в даній газеті, містить недостовірні відомості про те, що він, як керівник (генеральний директор) ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ»6 січня 2012 року дав хабара пану Пащенку. Вказані відомості не відповідають дійсності та є недостовірними, в зв?язку з тим, що 6 січня 2012 року він не знаходився за адресою, вказаною у статті, а саме: вул. Артема, 74, оскільки в цей час перебував в місті Відень (Австрія). Таким чином, він не має жодного відношення до арешту пана ОСОБА_3 правоохоронними органами.
Манера викладення відомостей у статті, а саме –застосування автором вислову «Кажуть», свідчить про те, що автор статті, розміщеної та поширеної друкованим засобом масової інформації «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ»ОСОБА_2, на момент публікації статті, не мала жодного підтвердження того, що ним, як посадовою особою ПрАТ «АПК ІНВЕСТ», було здійснено дії, що мають ознаки кримінального злочину, таким чином, зроблені нею висновки ґрунтуються виключно на фантазії ОСОБА_2 та її власних припущеннях. Тобто суб?єктивна думка (творче припущення) автора висловлена в принизливій для керівника одного з найбільших в Україні підприємств-сільгоспвиробників ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ»формі, що принижує його гідність, честь та ділову репутацію була розповсюджена видавником без жодної перевірки фактів накладом 71300 екземплярів.
Вищевикладене переконливо свідчить про порушення його особистих немайнових прав: на повагу до гідності та честі, на недоторканість ділової репутації.
Вважає, що у відповідності до вимог чинного законодавства недостовірна інформація про нього має бути спростована друкованим засобом масової інформації «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ», а видавник –відповідач в даній справі –має опублікувати спростування в найближчому номері. Спростування повинно бути набрано відповідачем тим же штрифтом і поміщено під заголовком «Спростування»на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується. Обсяг спростування має бути розміщено в обсязі, в якому було розміщено статтю «ІНФОРМАЦІЯ_3».
Внаслідок дій відповідача йому завдано моральної шкоди, яка оцінюється ним в розмірі 1500000 грн. Спричинена йому шкода виявляється в приниженні його честі, гідності та ділової репутації
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість, оскільки відповідачем не було порушено жодної норми чинного законодавства. Друкований засіб масової інформації, а саме: газета «Газета по-українськи»має абсолютне право друкувати відомості, які тим чи іншим чином стосуються правопорядку, правопорушень та взагалі будь-яких правовідносин в Україні. Після виходу даної статті було проведено ряд певних заходів щодо збирання матеріалу для подальших публікацій стосовно того як далі розвивалися події, обумовлені в статті. Оскільки, припущення, яке було надруковано в оскаржуваній статті не підтвердилося, відповідач в своїх уточненнях повідомив про те, що директор ПАТ «АПК-ІНВЕСТ»до подій, описаних в статті, не має жодного відношення та офіційно вибачився перед позивачем. Відповідач. За таких обставин взагалі відсутній предмет позову. Також інформація, яку позивач вважає за необхідне спростувати, була викладена не як стверджувальний факт, а лише як припущення з додаванням слова «кажуть». Крім того, у відповідності до положень діючого законодавства межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої політичної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи, а тому позивачу слід було розуміти, що дії чи бездіяльність будуть більше піддаватися критиці та оціночним судженням, чим дії чи бездіяльність звичайних пересічних громадян. Відповідачем не було вчинено жодних незаконних дій по відношенню до позивача, які б спричинили останньому моральну шкоду та надавали права на її відшкодування. При цьому позивачем не наведено жодних доказів наявності самої шкоди та пояснень того в чому вона полягала; відсутній зв?язок між опублікуванням оскаржуваної статті газетою «Газета по-українськи» та спричиненням моральної шкоди позивачу.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року в №4 (НОМЕР_1) газети «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ»на п?ятій сторінці в рубриці «ІНФОРМАЦІЯ_2»було опубліковано статтю автора ОСОБА_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», в якій подано матеріал щодо арешту начальника головного управління агропромислового розвитку Донецької облдержадміністрації ОСОБА_3 за отримання хабара.
У вказаній статті вказано: «Увечері 6 січня у Донецьку затримали 53-річного ОСОБА_3, начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації. Щойно він під?їхав своїм «хюндаєм»до адмінприміщення на вул. Артема, 74, його оточили працівники управління боротьби з економічними злочинами. Кажуть, взяли на гарячому, щойно той отримав 1,5 млн. грн. хабара від керівника агропромислової фірми…
… Кажуть, ОСОБА_3 затримали за отримання хабара від директора агро товариства «АПК-Інвест». Це підприємство –один із найбільших виробників свинини у країні, обробляє 12,5 тис. га у Донецькій області. Власник підприємства –віце-прем?єр-міністр ОСОБА_4. Його статки оцінюють у 230 млн.».
Викладені матеріали поширені через друкований засіб масової інформації «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ»(НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року), що вийшла накладом 71300 екземплярів, засновником та видавцем якої є Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Нова Інформація»(Реєстраційне свідоцтво КВ №10028 від 4 липня 2005 року).
ІНФОРМАЦІЯ_4 року в НОМЕР_2 газети «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ»були надруковані уточнення щодо раніше опублікованого матеріалу наступного змісту: «У «Газеті по-українськи»НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року був надрукований матеріал «Півтора мільйона гривень хабара чиновник отримав на «Святвечір». Припущення, що начальник головного управління агропромислового розвитку Донецької області отримав хабар від директора підприємства «АПК-Інвест», не підтвердилося. Редакція «ГПУ»просить вибачення за неточність».
Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Частиною 1 статті 10 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року закріплено право на вільне вираження своїх поглядів.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
За приписами статті 200 ЦК України та ст.1 ЗУ «Про інформацію»інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Згідно з ч.2 ст. 200 ЦК України суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими порушеннями.
Частиною 1 статті 201 ЦК України визначено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі честь, гідність і ділова репутація.
Статтею 270, 297 ЦК України передбачено, що відповідно до Конституції України фізична особа має, зокрема, право на повагу до гідності та честі. Честь і гідність фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Крім того, згідно зі ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», який має рекомендаційний характер, зазначено, що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.
У п.15 вказаної постанови зазначається на те, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що поширена в газеті інформація є негативною, оскільки порядок її викладення та зміст зазначає на причетність позивача до вчинення злочину, а тому ганьбить позивача як людину, принижує його честь, гідність, ділову репутацію, тобто порушує його особисті немайнові права, визначені законом. Те, що інформація являлася недостовірною підтверджується тим, що позивач 6,7 січня 2012 року взагалі знаходився в Відні (Австрія), що вбачається з відміток в закордонному паспорті на його ім?я, а отже, не міг бути причетним в будь-якому разі до висвітлених в пресі подій. Крім того, невідповідність її дійсності підтверджується подальшими діями відповідача, а саме тим, що ним було опубліковано уточнення в газеті від ІНФОРМАЦІЯ_4 року, якими фактично спростовується вказана інформація.
Статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім?ї.
Відповідно до ст. 277 ЦК України особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації; спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
За таких обставин, з урахуванням положень чинного законодавства, поширена стосовно позивача негативна інформація, як така, що не відповідає дійсності, повинна бути спростована у той же спосіб, в який вона була поширена, а саме шляхом опублікування друкованого засобу масової інформації –газеті «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ».
У зв?язку з задоволенням позовних вимог у вищезазначеній частині підлягають задоволенню і похідні від них позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судам необхідно враховувати роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року N 5).
Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз?яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З врахуванням вищенаведеного, конкретних обставин справи, характеру та обсягу страждань позивача, які він зазнав внаслідок поширення відносно нього недостовірної негативної інформації про його причетність до вчинення злочину, ступеню зниження в результаті цього його престижу, репутації та авторитету, а також характеру немайнових витрат, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає за необхідне задовольнити позов в цій частині частково та стягнути з відповідача на користь позивача 50000 грн.
Керуючись ст.ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 34, 98 Конституції України, ст.ст. 200, 201, 270, 277, 297, 299 ЦК України, ст. 1 ЗУ «Про інформацію», суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Нова Інформація»про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Зобов?язати ТОВ «Видавнича група «Нова Інформація»опублікувати спростування у найближчому номері друкованого засобу масової інформації –газеті «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ»на сторінці №5 в рубриці «ІНФОРМАЦІЯ_2», тим же шрифтом та на тому ж місці шпальти, де містилася стаття «ІНФОРМАЦІЯ_3», в тому ж обсязі під заголовком «СПРОСТУВАННЯ» із зазначенням того, що друкованим засобом масової інформації «ГАЗЕТА ПО-УКРАЇНСЬКИ»(видавник ТОВ «Видавнича група «Нова Інформація», автор статті ОСОБА_2) було поширено недостовірну інформацію про причетність ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ»в цілому та зокрема генерального директора ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ»до дачі хабара начальнику головного управління агропромислового розвитку Донецької облдержадміністрації ОСОБА_3. Також спростування має містити вибачення редакції газети за поширення недостовірної інформації перед ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ»в цілому та зокрема генеральним директором ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Нова Інформація»на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 50000 гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича група «Нова Інформація»на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 714 гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: