Справа №22ц -335/08                                                                               Головуючий в 1 інстанції: Гончарук О.Н.

Категорія: 44                                                                                             Доповідач: Завидовська - Марчук О.Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ВОЛИНСЬКОЇ      ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М                   У К Р А Ї Н И

«6» травня 2008 року.                                                                                    м. Луцьк.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого             -          судді  Завидовської - Марчук  О.Г.,

            суддів                         -          Мудренко Л.І., Осіпука  В.В.

при секретарі             -          Тарасюк Ю.А.

з участю:

            позивача ОСОБА_1

            відповідача ОСОБА_2,

представника  відповідача ОСОБА_4,

            представника третьої особи Дземко М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє  самостійних вимог щодо предмета спору на стороні  відповідачів - спільне міжгосподарське підприємство «Камінь - Каширськагробуд», про втрату права користування жилим приміщенням за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4на рішення Камінь - Каширського районного суду від 13 лютого 2008 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

            В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4покликаючись на незаконність рішення у зв»язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

            Оскаржуваним рішенням Камінь - Каширського районного суду від 13 лютого 2008 року  позовні вимоги задоволено повністю, ухвалено визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3та їх малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, такими, що втратили право користування однокімнатною АДРЕСА_1; стягнути з кожного, а саме із ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1по 3 грн. 75 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи та з ОСОБА_2 в користь держави - 8 грн. 50 коп. судового збору.

            В даному судовому засіданні  відповідач ОСОБА_2, його представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали із наведених у ній підстав та просили скаргу задовольнити.

            Позивач  ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечила, просила рішення суду першої інстанції залишити без зміни, апеляційну скаргу - без задоволення.

            Представник третьої особи апеляційну скаргу визнав.

            Заслухавши сторін, осіб, які брали участь у розгляді справи, суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з таких підстав.

            Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться  в судовому порядку.

            Згідно з ч.ч.1,2 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім»ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього  може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

            При розгляді справи судом встановлено, що в 1989 році позивачу ОСОБА_1 була виділена кімната в гуртожитку райагробуду по АДРЕСА_1, яка в 1998 році  нею з дозволу агробуду була переобладнана в окрему квартиру. В травні 1996 року до неї поселився відповідач ОСОБА_2, з яким вона до 2003 року проживала у фактичних шлюбних відносинах, від яких в 2001 році в них народився син. В липні 2005 року відповідач самовільно виселив її з сином  з цього жилого приміщення. Після розірвання з нею шлюбу, ОСОБА_2 одружився з ОСОБА_3, яку зареєстрував без відома позивачки у цій квартирі. Після вселення  в серпні 2006 року позивачки з сином в квартиру на підставі рішення суду, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом зі своєю малолітньою дитиною  виселились з спірної  квартири і в ній не проживають. Поселились  до батьків ОСОБА_3, звідки в квітні 2007 року ОСОБА_2 поїхав на заробітки за кордон.

            Встановлені обставини підтверджуються наявними у справі належними доказами, на які є покликання в рішенні суду і які не заперечувались відповідачкою ОСОБА_3 та представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 

            Та обставина, що спірне жиле приміщення є однокімнатною жилою квартирою  встановлена рішеннями Камінь - Каширського районного суду від 27.03.2006 року, залишеним без зміни ухвалою  апеляційного суду Волинської області  від 14.06.2006 року, ухвалених по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та рішенням цього ж суду від 11.12.2006 року, залишеним  без зміни ухвалою апеляційного суду від 31.01.2007 року, ухвалених по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення (а.с. а.с. 5-8, 21, 41 - 42).

            Згідно розпорядження Камінь - Каширської райдержадміністрації від 05.11.2007 року (а.с.61), рішень Камінь - Каширської міської ради від 21.12.2007 року (а.с.20) та від 11.02.2008 року (а.с.62), будинку по АДРЕСА_1 надано статус комунального житлового будинку і взято на баланс ВУЖКГ.

            Та обставина, що відповідачі не проживають понад шість місяців в спірному житлі без поважних причин підтверджується, крім пояснень позивача, поясненнями відповідача  ОСОБА_6, яка пояснювала, що виселились вони сім»єю з спірної квартири  і поселились до її батьків в зв»язку з протиправною поведінкою позивачки, при цьому не надавши суду будь - яких доказів на підтвердження  протиправних дій позивачки та  поважності причин  відсутності їх в спірному житлі. Покликанням її на те, що відповідач - її чоловік в квітні 2007 року поїхав на заробітки в Російську Федерацію, а тому не живе в спірній квартирі, суд дав правильну оцінку з врахуванням того, що до виїзду на заробітки він вже не проживав  в спірному житлі і по приїзді в м. Камінь - Каширський в квартирі не був, і дійшов вірного висновку, що його відсутність в цьому житловому приміщенні понад шість місяців не пов»язана з умовами та характером його роботи.

В даному судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не заперечував тієї обставини, що до виїзду  за кордон в спірній квартирі не проживав і  приїжджаючи в м.Камінь - Каширський в квартиру ні разу не заходив.

            Покликання відповідачки та представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на те, що відповідачі були змушені залишити спірне житло у зв»язку з протиправною поведінкою позивачки, спростовується матеріалами справи, зокрема  вищезазначеними судовими рішеннями, якими було встановлено, що саме відповідач ОСОБА_2 проявляв протиправні дії та створював перешкоди позивачці в користуванні спірним жилим приміщенням.

            З долучених позивачкою до заперечень на апеляційну скаргу рішення виконкому Камінь - Каширської міської ради від 13.03.2008 року №163 та ордеру №29, виданого цим органом 13.03.2008 року вбачається, що спірна квартира надана позивачці  з  сином ОСОБА_7.           

            Доводи апеляційної скарги  спростовуються  наявними у справі доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку.

             Рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

            Керуючись  ст. ст. 308,  315, 317, 319  ЦПК України, колегія суддів

            У Х В А Л И Л А :

            Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4-  відхилити.

            Рішення  Камінь - Каширського міського суду від 13 лютого 2008 року в даній справі залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту  її проголошення  і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом  двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий 

            Судді: