АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Справа №2-1513/11 Головуючий

Провадження №22-ц/2090/1319/2012 1-ї інстанції:Омельченко К.О. Категорія: стягнення суми Доповідач: Трішкова І.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2012 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Трішкової І.Ю.,

суддів: Пилипчук Н.П., Цвірюка В.О.,

при секретарі - Асєєвій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 9 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Фірми "Т.М.М." -ТОВ про стягнення пені та визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 10.01.2006 року вона уклала з відповідачем договори № АХ2/57-01-06 та № АХ2/6П-01-06 №45/А про пайову участь в будівництві, згідно якого забудовник залучає інвесторів для будівництва нерухомості на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з подальшим отриманням інвестором квартири та машиномісця.

ОСОБА_2 виконала свої зобов'язання, згідно договору надала забудовнику грошові кошти в розмірі еквівалентному 87255 доларів США і 14000 доларів США.

Забудовник порушив свої обов'язки щодо здачі об'єкта в експлуатацію у червні 2009 року, будинок до цього часу в експлуатацію не введений.

Позивачка просила стягнути з відповідача на її користь передбачену обома договорами пеню за період з 01.09.09 року по 01.10.11 року у сумі 280508,72 грн., що еквівалентно 35185,42 доларів США.

Крім того, позивачка просила визнати за нею право власності на майнові права на двокімнатну квартиру загальною площею 83,10 кв.м та на машиномісце №6 площею 12 кв.м за будівельною адресою: АДРЕСА_1.

Представник відповідача проти позову в частині стягнення пені заперечувала, посилаючись на те, що відповідно до ч.4 ст.3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" забороняється нарахування пені.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 9 грудня 2011 року в задоволенні позову про стягнення пені відмовлено.

В частині визнання права власності позов задоволений. За ОСОБА_2 визнано майнові права на двокімнатну квартиру загальною площею 83,10 кв.м та на машиномісце №6 площею 12 кв.м за будівельною адресою: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом повно та всебічно досліджені обставини справи, дана їм належна оцінка та згідно встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.212-215 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що1 0.01.2006 року ОСОБА_2 уклала з Фірмою "Т.М.М." -ТОВ договори № АХ2/57-01-06 та № АХ2/6П-01-06 №45/А про пайову участь в будівництві, згідно якого забудовник залучає інвесторів для будівництва нерухомості на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з подальшим отриманням інвестором квартири та машиномісця.

Відповідно даного договору забудовник за рахунок отриманих від інвесторів грошових коштів зобов'язаний побудувати об'єкт, що належить усім інвесторам на праві спільної часткової власності. Договором передбачено, що після прийняття об'єкту в експлуатацію при умові виконання інвестором своїх зобов'язань за договором забудовник передає йому частину об'єкта в натурі.

ОСОБА_2 виконала свої зобов'язання, згідно договору надала забудовнику грошові кошти в розмірі еквівалентному 87255 доларів США і 14000 доларів США.

Згідно п.3.3 Договорів плановий термін введення будинку в експлуатацію - червень 2009 року. Дійсно, зазначеними договорами передбачена відповідальність забудовника у вигляді сплати пені за прострочення виконання зобов'язання.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення пені, суд першої інстанції правильно виходив з приписів абзацу 2 ч.4 ст.3 Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", яким передбачена заборона нарахування та сплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, на строк дії цієї статті.

Доводи апеляційної скарги про те, що дане положення Закону не може бути застосовано до правовідносин сторін, оскільки термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва переноситься більш ніж на 18 місяців, не приймається до уваги, оскільки спростовуються чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка просить стягнути штрафні санкції з відповідача за період з 01.09.09 року по 01.10.11 року.

З огляду на те, що строк здачі об'єкту в експлуатацію визначений договором як червень 2009 року, позивачка звернулась до суду з даним позовом в серпні 2010 року, тобто на час звернення до суду передбачений Законом строк у 18 місяців ще не сплинув.

У Прикінцевих положеннях Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" від 09.09.2010 року зазначено про продовження дії абзацу 2 ч.4 ст.3, але не більш ніж 12 місяців, тобто був продовжений строк дії мораторію до 30 місяців.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що на час звернення позивачки до суду діяла заборона на нарахування та сплату забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, а тому обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення пені.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду.

Підстав для скасування чи зміни рішення не має.

Керуючись ст.ст.303,307,308,314.319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ ,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 9 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий:

Судді: