АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Справа № 2-1919/11 Головуючий

Провадження№22-ц/2090/1068/2012 1-ї інстанції: Бегунц А.О. Категорія: житлові Доповідач: Трішкова І.Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 лютого 2012 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Трішкової І.Ю.,

суддів: - Пилипчук Н.П., Кірсанової Л.І.,

при секретарі - Асєєвій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_4, треті особи: Відділ з питань громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області, Управління служби у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, анулювання реєстрації фізичних осіб в будинку,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно договору дарування від 26.12.2007 року їй на праві власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

В належному їй будинку зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_5 по справі, але в будинку не проживають. Відповідачі не є членами її сім'ї, їх реєстрація в будинку порушує право власника на користування та розпорядження майном, тому вона просила усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном, анулювати реєстрацію відповідачів в належному їй будинку.

Відповідачі позов не визнали, вважають, що законних підстав не має, оскільки вони постійно проживають за місцем своєї реєстрації, ведуть спільне господарство. Вважають, що вони не перешкоджають користуванню майном.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2011 року позов задоволений. Вирішено усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном, а саме: будинком АДРЕСА_1, а також анулювати реєстрацію ОСОБА_4 разом з неповнолітньою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5 в зазначеному житловому будинку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також на неправильне застосування норм матеріального права, не надав належну оцінку доводам відповідачів.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 26.12.2007 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 був укладений договір дарування житлового будинку по АДРЕСА_1.

ОСОБА_8 був рідним батьком ОСОБА_6.

В належному позивачці будинку зареєстровані ОСОБА_4 разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_5 Зазначені особи не є членами сім'ї позивачки.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його обгрунтованості, але с таким висновком суду погодитись не можна.

Частиною 2 ст.16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Такий спосіб, як усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном без вказівки, яким саме шляхом це зробити, даною статтею не передбачено. Тобто, позивачка вибрала неналежний спосіб захисту своїх цивільних прав.

Позивачка просила анулювати реєстрацію відповідачів по справі у спірному будинку.

Суд, задовольняючи такі вимоги, порушив норми матеріального права.

Відповідно до Закону України "Про свободу пересування і вільне обрання місця проживання в Україні" реєстрація провадиться за місцем постійного чи тимчасово перебування громадянина. У разі зміни місця перебування Законом передбачено зняття з реєстрації за місцем проживання, анулювання реєстрації даним Законом не передбачено.

З наданого суду рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 27 липня 2010 року вбачається, що ОСОБА_6 зверталась до суду з позовом про визнання ОСОБА_4 та ОСОБА_9 такими, що втратили право користування жилим приміщення. Вказаним рішенням суду у задоволенні позову відмовлено у зв'язку з тим, що позивачкою не надано достовірних доказів про непроживання відповідачів у будинку.

Також доказів непроживання відповідачів не надано суду і при розгляді даної справи.

Таким чином, у суда першої інстанції не було ніяких підстав для анулювання реєстрації відповідачів.

Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303,307,309,314 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ ,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2011 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити у повному обсязі.

Рішення судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий:

Судді: