ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24.10.06р. | Справа № 6/523-06 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів",м.Нікополь
до Відповідача-1: Корпорації "Науково-виробнича Інвестиційна група "Інтерпайп", м.Дніпропетровськ
Відповідача-2: Закритого акціонерного товариства "Єнакіївський коксохімпром", Донецька область, м.Єнакієво
про стягнення 17 960,77 грн.
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
Від позивача Грицюта Л.М., довіреність №35- 4016 від 18.05.2006 р.
Від відповідача-1 не з"явився
Від відповідача-2 Миронец О.В. довіреність № 014-2488 від 10.08.2006 р.
СУТЬ СПОРУ:
Розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів”, Дніпропетровська область, м.Нікополь–далі по тексту–позивача до Корпорації „Науково-виробнича інвестиційна група „Інтерпайп”, м.Дніпропетровськ–далі по тексту– Відповідача-1 та до Закритого акціонерного товариства „Єнакіївський коксохімпром”, Донецька область, м.Єнакієве–далі по тексту–Відповідача-2 про стягнення з Відповідачів на користь позивача вартості вагової недостачі коксової продукції на суму 17 960,77 грн. у 18 залізничних вагонах № № 66776055, 66353400, 65228116, 67584730, 67363671, 63552533, 67683144, 67851816, 60805512, 65228280, 67604157, 68559772, 66629460, 60858149, 67872713, 65288755, 64632631, 67348722, у кількості 26,77 тонни з урахуванням норми природної втрати та по сухій вазі, у відповідності з актами приймання продукції по кількості № 3375/1 від 18.08.2003 р., № 3375/2 від 19.08.2003 р., на підставі договору купівлі-продажу коксового горішку-далі по тексту-продукції № У1631/2002/881 від 27.12.2002 р. та Специфікацій № № 1, 4, 24 до нього.
Додатково позивач просить суд стягнути з Відповідачів на його користь 204,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.
Відповідач-1 відзив на позов та витребувані судом документи надав, у судове засідання не з’явився, позовні вимоги позивача у відзиві на позов не визнає, посилається на те, що позивач в порушення п.6.1 договору № У1631/2002/881 від 27.12.2002 р., виявивши нестачу продукції, представників Продавця та Вантажовідправника не викликав, доказів повідомлення про виклик представників позивач не надав, факс від 18.08.2003 р., на який посилається позивач не може бути доказом виклику представників в зв’язку з тим, що виклик представника по факсу Інструкцією № П-6 та договором не передбачений.
Відповідач-2 відзив на позов, та витребувані судом документа надав, у судове засідання з’явився, позовні вимоги позивача у відзиві на позов не визнає, просить суд в позові до Відповідача-2 відмовити у повному обсязі, посилаючись на наступне:
- виявлена позивачем недостача зафіксована актами приймання продукції, який не може бути належним доказом, оскільки складений в порушення Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. №П-6-далі по тексту-Інструкція №П-6;
- в акті приймання продукції відсутні відомості про перевірку порожньої тари, наявність цих відомостей необхідна для встановлення точної ваги нетто шляхом віднімання із ваги брутто ваги тари, акт про перевірку порожньої тари з-під вологої продукції повинен складатись негайно після звільнення тари, позивач не здійснив необхідні дії, тобто вина Відповідача-2 також відсутня;
- в акті позивач зазначив, що в прийманні продукції приймала участь представник Відповідача-2 Сорокіна Т.Ф. за довіреністю № 01-1290 від 20.05.2003 р. Проте згідно п.21 Інструкції № П-6 повноваження представника повинні бути підтверджені не довіреністю, виданої на тривалий період, без зазначення на право приймання якої саме партії продукції вона видана, а разовим посвідченням.
26.09.2006 р. на підставі ст.77 ГПК України слухання справи було відкладено до 24.10.2006 р. з тих підстав, що Відповідач-1, Відповідач-2 у судове засідання не з’явились.
24.10.2006 р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами справи. За згодою представника позивача та Відповідача-2 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
27.12.2002 р. між позивачем та Відповідачем-1 було укладено договір № У 1631/2002/881, у відповідності з п.1.1 якого Відповідач-1 зобов’язався продати позивачеві коксовий горішок, коксовий дріб’язок - кокс доменний (далі - продукція), а позивач прийняти і оплатити по якості і кількості, що підтверджується матеріалами справи.
Пунктом 6 умов вищеназваного договору сторони передбачили здійснення приймання продукції по кількості у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженою Держарбітражем при Раді Міністрів СРСР № П-6 від 15.06.1965 р. із змінами та доповненнями від 14.11.1974 р., що підтверджується матеріалами справи.
Сторонами узгоджено, що у випадку виявлення недостачі товару при прийманні його вантажоотримувачем (позивачем по справі) виклик представників продавця (Відповідача-1 по справі) та вантажовідправника (Відповідача-2 по справі) є обов’язковим.
На виконання умов зазначеного договору 17.08.2003 р. на адресу позивача від вантажовідправника (Відповідача-2) надійшов вантаж –коксова продукція, що підтверджується залізничними накладними, долученими до матеріалів справи, матеріалами справи.
Із представлених суду документів вбачається, що вантаж у зазначених накладних у 18 залізничних вагонах № № 66776055, 66353400, 65228116, 67584730, 67363671, 63552533, 67683144, 67851816, 60805512, 65228280, 67604157, 68559772, 66629460, 60858149, 67872713, 65288755, 64632631, 67348722, прибув на станцію призначення в справному стані, без ознак втрати, розкрадання і виданий залізницею в порядку ст.52 Статуту залізниць України без перевірки, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами у судовому засіданні.
При прийманні вантажу за кількістю позивачем виявлена недостача продукції у 18 залізничних вагонах № № 66776055, 66353400, 65228116, 67584730, 67363671, 63552533, 67683144, 67851816, 60805512, 65228280, 67604157, 68559772, 66629460, 60858149, 67872713, 65288755, 64632631, 67348722 у кількості 36,5 тонни продукції, що підтверджується матеріалами справи.
При виявленні недостачі продукції, під час приймання позивачем продукції по кількості у 18 залізничних вагонах № № 66776055, 66353400, 65228116, 67584730, 67363671, 63552533, 67683144, 67851816, 60805512, 65228280, 67604157, 68559772, 66629460, 60858149, 67872713, 65288755, 64632631, 67348722 у кількості 36,5 тонни продукції, комісією позивача за участю Карнаух Я.М., Боженко І.Л., Сорокіної Т.Ф., діючої на підставі довіреності № 01-1290 від 20.05.2003 р., були складені акти № 3375/1 від 18.08.2003 р., № 3375/2 від 19.08.2003 р., у відповідності з якими при зважуванні на 100 тонних вагах виявлена недостача продукції у кількості 36,5 тонни, а з урахуванням норми природної втрати та по сухій вазі у кількості 26,77 тонни, на суму 17 960,77 грн., причиною недостачі зазначено неправильне визначення маси вантажу відправником.
За даних обставин суд вважає, що документальні підстави для покладення на Відповідача-1 відповідальності за недостачу продукції відсутні, докази неналежного виконання Відповідачем-1 зобов’язань договору в матеріалах справи відсутні і сторонами не надані.
Учасником у спірних взаємовідносинах, які випливають з недостачі продукції –невідповідності даних, зазначених в супроводжувальних даних і фактичних даних, вказаних позивачем, Відповідач-1 не є, оскільки вина Відповідача-1 в недостачі продукції відсутня, у зв’язку з чим, відповідно до ст.209 Цивільного кодексу Української РСР Відповідач-1 не може бути належним відповідачем по даному спору.
При дослідженні поданих позивачем доказів, судом встановлено, що позивачем порушені правила приймання продукції за кількістю, встановлені Інструкцією № П-6.
Так, в порушення п.14 Інструкції, позивачем не здійснено переваження тари вагону для визначення ваги нетто. Зазначений пункт Інструкції № П-6 встановлює порядок перевірки ваги нетто, згідно якому при неможливості переваження продукції без тари визначення ваги нетто здійснюється шляхом перевірки ваги брутто в момент отримання продукції і ваги тари після звільнення її з-під продукції. Результати перевірки оформляються актами.
Визначення ваги нетто шляхом відрахування ваги тари із ваги брутто за даними, зазначеними в транспортних документах, без перевірки фактичної ваги брутто і ваги тари не дозволяється.
Докази визначення позивачем ваги нетто вантажу у відповідності з вимогами Інструкції № П-6 суду не надано. З акту приймання продукції не вбачається, що позивач визначив вагу нетто вантажу зазначеним в Інструкції способом.
Посилання позивача на ГСТУ 322-12-2-94 „Кокс кам’яновугільний, пековий і термоантрацит Правила приймання”, яким встановлений порядок визначення маси нетто по різниці маси навантаженого состава (брутто) і маси порожніх вагонів (тари), зазначеній на їх трафаретах, та на 3.4 вказаного ГСТУ, за яким допускається використовувати для визначення сухої маси при надходженні партії коксу масову долю загальної вологи, визначену у постачальника і вказану в документі в якості, суд не може прийняти до уваги внаслідок порушення позивачем діючого законодавства України, а саме:
Пунктом 4.3 ГСТУ 322-12-2-94 передбачено, що відбір проб коксу у споживача повинен здійснюватись за ГСТУ 23083 в момент розвантаження коксу з вагонів.
Показник масової долі загальної вологи, що встановлений споживачем, викори-стовують для визначення сухої маси при надходженні партії коксу.
Методика контрольної перевірки маси партії коксу, що надходить до споживача (в перерахунку на суху речовину), наведена в додатку А до ГСТУ 322-12-2-94, згідно якого масу коксу (нетто) визначають за різницею маси завантаженого составу (брутто) визначеної зважуванням у споживача, та маси порожніх вагонів - тари, вказаної на їх трафаретах. Для визначення масової долі загальної вологи у коксі при надходженні партії відбирають та готують пробу за ГСТУ 22083.
Пунктом А.3 додатку А до ГСТУ 322-12-2-94 наведена формула, за якою розраховується маса сухої речовини надходження партії, пунктом А.5 - формула, за якою визначається величина розхожості маси сухої речовини коксу, розрахованої за документом про якість та результату контрольної перевірки її у споживача.
Пунктом 4.3. ГСТУ 322-12-2-94 також передбачено, що допускається використовувати для визначення сухої маси партії коксу, що надійшла, масову долю загальної вологи, визначеною у постачальника та вказану в документі про якість.
Тобто, посилаючись на ГСТУ 322-12-2-94, у випадку виявлення недостачі продукції споживач повинен був здійснити контрольну перевірку масової долі загальної вологи коксу-продукції, розрахувати масу сухої речовини або надати обгрунтований розрахунок недостачі продукції згідно з актом приймання продукції за кількістю.
Докази проведення такої перевірки, а також належного розрахунку недостачі кожної партії спірної продукції на вимогу суду позивачем без поважних причин не надано.
Крім того, питання щодо виклику представників Відповідача-1 та Відповідача-2 для приймання продукції за кількістю, обумовлений п.6.1 договору, внаслідок чого у відповідності із зазначеною Інструкцією визначається обов’язковим.
Як вбачається із матеріалів справи, всупереч вимог договору № У 1631/2002/881 від 27.12.2002 р., п.17 Інструкції № П-6, позивач не викликав належним чином представників Відповідача-1 та Відповідача-2 для участі у прийманні продукції за кількістю. Докази, підтверджуючі факт виклику їх представників, який є обов’язковим, відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України, не надані, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п.16 Інструкції № П-6, у випадку виявлення нестачі продукції, отримувач продукції зобов’язаний припинити подальше її приймання, забезпечити збереження продукції, а також прийняти заходи щодо запобігання її змішанню з іншою однорідною продукцією.
Відповідно до даних, зазначених в акті № 3375/1 від 18.08.2003 р., щодо часу переваження продукції, позивачем не зазначено факту зупинення приймання продукції під час її приймання.
Згідно акту № 3375/1 від 18.08.2003 р., в прийманні продукції приймала участь представник ЗАТ „Єнакіївський коксохімпром” Сорокіна Т.Ф. за довіреністю № 01-1290 від 20.05.2003 р.
Згідно п.21 Інструкції № П-6 представнику, направленому для участі в прийманні продукції за кількістю, видається належним чином оформлене та засвідчене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства... Посвідчення видається на право участі в прийманні конкретної партії продукції. Видача посвідчення на який-небудь період не допускається. Таким чином, повноваження Сорокіної Т.Ф. належним чином не підтверджені, оскільки повинні бути підтверджені не довіреністю, виданої на тривалий період, без зазначення на право приймання якої конкретно партії продукції вона видана, а разовим посвідченням.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позивачем документально не було доведено ті обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог у відповідності із ст.33 ГПК України у повному обсязі, документально обґрунтовані підстави для покладення відповідальності на Відповідача-2 за недостачу продукції у 18 залізничних вагонах № № 66776055, 66353400, 65228116, 67584730, 67363671, 63552533, 67683144, 67851816, 60805512, 65228280, 67604157, 68559772, 66629460, 60858149, 67872713, 65288755, 64632631, 67348722 у кількості у кількості 26,77 тонни коксової продукції з урахуванням норми природної втрати та по сухій вазі, на загальну суму 17 960,77 грн. відсутні, у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення з Відповідачів 17 960,77 грн. вартості недостачі коксової продукції, слід визнати необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати у справі слід покласти на позивача.
Керуючись Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6, ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
В позові до Відповідача-1 відмовити у повному обсязі.
В позові до Відповідача-2 відмовити у повному обсязі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя | О.О. Коваленко |
Рішення підписано - 27.10.2006 р.
|
|
|