ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 квітня 2012 р. № 6/182

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУліцького А.М.,

суддів:Владимиренко С.В., Малетича М.М. Муравйова О.В., Шевчук С.Р.

розглянувши заяву Київської міської ради

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 26.01.2012

у справі№6/182 господарського суду міста Києва

за позовом Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат"

третя особа КП "Плесо"

прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат"

доКиївської міської ради

провизнання права користування земельною ділянкою

В С Т А Н О В И В:

Київська міська рада звернулась з заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 26.01.2012 у справі №6/182 господарського суду міста Києва в порядку, передбаченому розділом ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли господарський суд касаційної інстанції у розгляді двох або більше справ за подібних предмета і підстав позову та змісту позовних вимог і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У справі №6/182 позовні вимоги за основним позовом мотивовані тим, що відповідач зобов'язаний повернути Київській міській ради самовільно зайняту земельну ділянку водного фонду, привівши її в придатний стан, оскільки використовує її без правових підстав. Позовні вимоги за зустрічним позовом щодо визнання права користування земельною ділянкою мотивовані тим, що договір оренди земельної ділянки є пролонгованим з огляду на відсутність протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди заперечення орендодавця щодо його поновлення.

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.07.2011 (суддя Ковтун С.А.) в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2011 (колегія суддів у складі: Нєсвєтової Н.М., Кондес Л.О., Корсакової Г.В.) рішення господарського суду першої інстанції скасовано частково, в задоволенні зустрічного позову відмовлено, в іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищий господарський суд України від 26.01.2012 (колегія суддів у складі: Першикова Є.В., Данилової Т.Б., Ходаківської І.П.) зазначену постанову суду апеляційної інстанції залишив без змін, оскільки з огляду на встановлення судами обставин щодо ненадання орендодавцем протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди відповіді на клопотання відповідача про поновлення договору та відсутність направлення заперечень щодо його поновлення відповідний договір вважається поновленим на тих самих умовах, а самовільне користування земельною ділянкою відсутнє.

Звертаючись з заявою про перегляд названої постанови, Київська міська рада доводить неоднаковість застосування судом касаційної інстанції положень статей 125, 126, 212 Земельного кодексу України, статей 16, 33 Закону України "Про оренду землі", пункту 34 статті 26, статей 59, 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та посилається на постанови Вищого господарського суду України від 13.01.2011 у справі №30/128-32/262, від 01.07.2010 у справі №04/36/45-11.

У справі №30/128-32/262 Постановою Вищого господарського суду України від 13.01.2011 залишено без змін судові рішення попередніх інстанцій, якими задоволено позов про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, відповідач розміщує на постійній основі стоянкові судна для здійснення господарської діяльності та фактично використовує земельну ділянку водного фонду, що знаходиться в комунальній власності, за відсутності правовстановлюючих документів на таку ділянку та не здійснюючи заходів щодо їх отримання.

Проаналізувавши наведених постанов, колегія суддів встановила, що при вирішенні спорів в цих справах судами попередніх інстанцій встановлені та враховані різні обставини, що призвело до прийняття різних за змістом судових рішень. Тобто судові рішення в цих справах прийнято судом касаційної інстанції і, відповідно, застосовано норми матеріального права в залежності від встановлених судами фактичних обставин справ з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Що стосується справи №04/36/45-11, на яку посилається заявник, предметом позову в ній визначено визнання недійсними рішень ради та зобов'язання її вчинити дії -розглянути на сесії питання про поновлення договору оренди, в той час як у справі №6/182 предметом спору є звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та визнання права користування. Тобто заявник посилається на неоднакове застосування судами норм матеріального права в справах, спірні правовідносини в яких не є подібними з огляду на різні предмети та підстави позовів у названих справах.

З огляду на викладене колегія суддів не вбачає підстав для допуску до провадження Верховного Суду України справи №6/182 господарського суду міста Києва за заявою Київської міської ради.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Київській міській раді у допуску справи №6/182 господарського суду міста Києва до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА.Уліцький

Судді:С.Владимиренко

М.Малетич

О.Муравйов С.Шевчук

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)