ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2012 р. Справа № 47/393

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Капацин Н.В. -головуючого,

Бернацької Ж.О. -доповідача,

Кривди Д.С.,

розглянувши касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі філіалу "Кабельні мережі" ПАТ "Київенерго"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2012

у справі№ 47/393

за позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі філіалу "Кабельні мережі" ПАТ "Київенерго"

доШевченківської районної у місті Києві державної адміністрації

простягнення 1741,28 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4 (дов. № 93/2012/02/16-21 від 16.02.2012),

від відповідача: не з'явились,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі філіалу "Кабельні мережі" ПАТ "Київенерго" у жовтні 2011 року звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення 1406,88 грн. заборгованості з оплати послуг за договором № 1197/08 від 03.08.2009, 269,55 грн. інфляційних втрат, 64,85грн. 3% річних, 102,00 грн. витрат з оплати державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.11.2011 (суддя Станік С.Р.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 (колегія суддів у складі: Ткаченко Б.О. -головуючий, Лобань О.І., Федорчук Р.В.) у справі № 47/393 у позові відмовлено.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі філіалу "Кабельні мережі" ПАТ "Київенерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 у справі № 47/393, і прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та порушені норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального права та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частковому, виходячи з наступного.

Суди попередніх інстанцій встановили, що між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (виконавець) та Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією (замовник) 03.08.2009 укладений договір № 1197/08 на оперативно-технічне обслуговування електрообладнання.

Вказаний договір сторонами підписаний та скріплений печатками.

Відповідно до пункту 1.1 договору, виконавець проводить оперативно-технічне обслуговування електрообладнання (послуги), яке знаходиться на балансі замовника, в обсягах згідно з "Методикою визначення та встановлення плати на виконані роботи з оперативно-технічного обслуговування електричних мереж напругою до 110 кВ для АК "Київенерго", затвердженою Постановою НКРЕ від 26.02.2002 № 197, а замовник своєчасно приймає та сплачує послуги на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 3.5 договору, замовник зобов'язується до 4-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, передбачені пунктом 1.1 договору, підписати та повернути наданий виконавцем акт виконаних робіт або надати мотивовану письмову відмову від його підписання. У випадку ненадання мотивованої письмової відмови та непідписання акта виконаних робіт у терміни, передбачені цим пунктом, роботи вважаються сторонами виконаними у відповідності до умов цього договору.

Відповідно до пункту 4.2. договору, замовник зобов'язується до 6-го числа місяця наступного за місяцем, в якому надавались послуги, передбачені пунктом 1.1 договору, сплатити на користь виконавця суму, передбачену пунктом 4.1.2 цього договору на підставі акта виконаних робіт.

Згідно з наданими позивачем актами № 8, № 9, № 10, № 11 виконаних робіт з оперативно-технічного обслуговування електрообладнання (ОТОЕ) до договору, позивачем зафіксовано проведення ОТОЕ відповідача у повному обсязі:

у серпні 2009 року на суму 325,56 грн.,

у вересні 2009 на суму 360,44 грн.,

у жовтні 2009 на суму 360,44 грн.,

у листопаді 2009 на суму 360,44 грн.

Зазначені акти підписані позивачем та скріплені печаткою позивача, відповідачем акти не підписані і печаткою не скріплені.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем до матеріалів справи надані засвідчені позивачем копії внутрішніх реєстрів відправлених листів, у яких одним з адресатів вказано і відповідача (на ім'я заступника голови Шевченківської РДА).

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку, що укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Господарський суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов до передчасного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем виконані роботи відповідно до умов договору № 1197/08 від 03.08.2009, що підтверджується актами виконаних робіт № 8, № 9, № 10, № 11 з серпень -листопад 2009 року.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач мотивованої відмови від підписання вказаного акта або виявлення істотних недоліків у виконаній позивачем роботі не надав.

Суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку, що відповідно до положень пункту 3.5. договору, роботи вважаються позивачем виконаними.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами, що роботи позивачем не виконані. Обов'язок прийняти і оплатити роботи випливає з пункту 1.1. договору, а за статтею 901 Цивільного кодексу України -оплатити роботи.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, а відповідач за виконані роботи не розрахувався, а тому позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача 1406,88 грн. заборгованості з оплати послуг за договором № 1197/08 від 03.08.2009 підлягає задоволенню.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з позивача 1406,88 грн. основної заборгованості.

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних колегія суддів Вищого господарського суду зазначає наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що строк виконання договору, передбачений пунктом 4.2. договору, згідно з яким замовник зобов'язується до 6-го числа місяця наступного за місяцем, в якому надані послуги, передбачені пунктом 1.1. договору, сплатити на користь виконавця суму, передбачену пунктом 4.1.2. договору на підставі акта виконаних робіт. Отже, період прострочення розпочинається з 07.09.2009.

Крім того, відповідно до претензії № 034/57-5541 від 26.10.2010, позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату 1406,88 грн. заборгованості.

У додатках зазначеної претензії позивачем також вказані акти № 8, № 9, № 10, № 11 виконаних робіт з оперативно-технічного обслуговування електрообладнання (ОТОЕ) до договору за надані у серпні-листопаді 2009 року послуги.

Претензією від 26.10.2010 позивач передбачив місячний термін від дня її отримання щодо виконання вимоги зі сплати 1406,88 грн. заборгованості за виконані роботи за договором № 1197/08 від 03.08.2009.

Відповіді на вказану претензію позивач не отримав, заборгованість у визначений термін відповідач не сплатив.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів Вищого господарського суду приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 251,83 грн. та задоволення у повному обсязі позовних вимог про стягнення з відповідача 64,85 грн. 3 % річних за період з 07.09.2009 по 27.09.2011.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково, і прийняти нове рішення.

Згідно з частиною 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, проте таким обставинам була дана неправильна правова оцінка та неправильно були застосовані норми матеріального права, суд касаційної інстанції вважає за необхідне прийняти рішення про задоволення часткове позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати стягуються відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі філіалу "Кабельні мережі" ПАТ "Київенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 у справі № 47/393 задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі філіалу "Кабельні мережі" ПАТ "Київенерго" до Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації задовольнити частково.

Стягнути з Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 24, код ЄДРПОУ 26077537, п/р 35411009002455 в ГУ ДКУ м. Києва, МФО 820019) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305, п/р 26005962482793 у філії ПАТ "Першій Український Міжнародний банк) в особі філіалу "Кабельні мережі" ПАТ "Київенерго" (04655, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, код ЄДРПОУ 00132121, п/р 26005167568100 в ПАТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) 1406,88 грн. (одна тисяча чотириста шість гривень вісімдесят вісім копійок) заборгованості, 251,83 грн. (двісті п'ятдесят одна гривня вісімдесят три копійки) інфляційних втрат, 64,85 грн. (шістдесят чотири гривні вісімдесят п'ять копійок) 3 % річних, 99,96 грн. (дев'яносто дев'ять гривень дев'яносто шість копійок) витрат з оплати державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 231,28 грн. (двісті тридцять одна гривня двадцять вісім копійок) витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 723,98 грн. (сімсот двадцять три гривні дев'яносто вісім копійок) судового збору за подання апеляційної скарги, 788,66 грн. (сімсот вісімдесят вісім гривень шістдесят шість копійок) судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Головуючий - суддяКапацин Н.В.

СуддіБернацька Ж.О.

Кривда Д.С.