ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 квітня 2012 р. № 50/15-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,

суддів:Добролюбової Т.В.,

Могил С.К.,

Подоляк О.А.,

Селіваненка В.П.,

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 18.01.2012

у справі№50/15-б

за заявоюНаціональної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Української державної корпорації по транспортному будівництву "Укртрансбуд"

пробанкрутство,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.08.2011 у справі №50/15-б за результатами попереднього судового засідання затверджено реєстр вимог кредиторів боржника -Української державної корпорації по транспортному будівництву "Укртрансбуд" на загальну суму 48 869 619,21 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 у справі №50/15-б ухвалу господарського суду міста Києва від 10.08.2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2012 у справі

№50/15-б постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 змінено; викладено її резолютивну частину в наступній редакції: "Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.08.2011 року у справі №50/15-б в частині відмови у визнання конкурсних кредиторських вимог Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва в сумі 535050,68 грн. залишити без змін".

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.01.2012 у справі №50/15-б, в якій просить зазначену постанову скасувати та передати справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх доводів заявник посилається на постанову Вищого господарського суду України від 31.08.2010 у справі №27/68(6/95-8/165(27/303).

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше аналогічних предметів і підстав позову, подібних обставин та за однакового матеріально-правового регулювання спірних відносин дійшов протилежних висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 18.01.2012 у справі №50/15-б, про перегляд якої подано заяву, та доданої до заяви постанови Вищого господарського суду України від 31.08.2010 у справі №27/68(6/95-8/165(27/303), вбачається, що судом касаційної інстанції не допущено різного застосування норм матеріального права, оскільки судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Так, у постанові від 18.01.2012 у справі №50/15-б, залишаючи в силі ухвалу місцевого господарського суду в частині відмови у визнанні конкурсних кредиторських вимог ДПІ у Солом'янському районі міста Києва до боржника, суд касаційної інстанції на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин виходив з того, що судовим рішенням у адміністративній справі відмовлено у їх стягненні у зв'язку з пропуском встановленого законодавством строку заявлення вимог до боржника.

Водночас постановою Вищого господарського суду України від 31.08.2010 у справі №27/68(6/95-8/165(27/303), на яку посилається заявник як на доказ неоднакового застосування норм матеріального права, скасовано постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій, а справу передано на розгляд до місцевого господарського суду, оскільки оскаржувані судові рішення винесені з порушенням вимог статті 43 ГПК України при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи, а саме судами не було надано правової оцінки та не з'ясовано періоду виникнення податкових зобов'язань платника податків, не досліджено результати розгляду в судовому порядку оскаржуваних податкових рішень, не надано правового аналізу грошовим вимогам Держаної податкової інспекції у місті Львові.

Таким чином, неоднакові правові висновки, покладені в основу наведених постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для допуску справи №50/15-б до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Державній податковій інспекції у Солом'янському районі міста Києва у допуску справи №50/15-б до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО.Удовиченко

Судді: Т.Добролюбова

С.Могил

О.Подоляк

В.Селіваненко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)