Справа  № 2- 140

                                                                                                      2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

04 червня 2008 року  Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя

 у складі:  головуючого судді  Гнатик Г.Є.

                  при секретарі Якимовій О.С.

з участю адвокатів:  ОСОБА_10., ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2,  ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа  КП ВРЕЖО № 13» м.Запоріжжя  про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом  вселення; за  позовом  ОСОБА_2  до ОСОБА_1, третя особа  восьма державна нотаріальна контора м.Запоріжжя  про визнання недійсної відмови від прийняття спадщини, визнання права власності  на ½ частину  квартири   у порядку спадкування,

                                                    в с т а н о в и в  :

Позивач  ОСОБА_1. звернувся до суду  з позовом до відповідачів ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом  вселення.

У позові вказав, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 грудня 2005 року він отримав у власність після смерті батька кімнату №8 площею 13, 51 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1 Квартира, в якій розташована вказана кімната, є комунальною, в двох інших кімнатах, які є власністю Дніпровського алюмінієвого заводу, проживають відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Він оформив договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території 26.05. 2006 року, заборгованості по цих платежах не має.

Після отримання кімнати у власність ключів від відповідачів він не отримав, кімнатою  користувався лише тоді, коли йому відкривали двері відповідачі, в кімнаті знаходилися його речі. З жовтня 2006 року відповідачі перешкоджають йому у  користуванні власністю, не надають  ключів від загальних дверей в квартиру. З цього приводу він звертався до Орджонікідзевського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області. Оскільки добровільно відповідачі не надають можливості користуватися  кімнатою, не дають  ключі від загальних дверей в квартиру, просив суд усунути перешкоди  у користуванні власністю- вказаною кімнатою шляхом вселення.

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом  до ОСОБА_1  про визнання відмови від прийняття спадщини  недійсною, визнання права власності на частину квартири.

У позові вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її син ОСОБА_5. 17.05.2005 року вона, як спадкоємець, за законом першої черги, відмовилася від спадщини, підписавши заяву про відмову від прийняття спадщини, яка була посвідчена державним нотаріусом 8-ї Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_7. Після  відмови від прийняття спадщини, спадщину, яка залишилася після смерті  сина, а саме: 8/25 частин квартири АДРЕСА_1, прийняв її онук - ОСОБА_1

З огляду на її вік та стан здоров, вона факт відмови від прийняття спадщини  не пам» ятає. На момент відмови від прийняття спадщини пройшов усього місяць після смерті о сина і вона перебувала в депресивному стані, погано усвідомлювала та не розуміла все  що відбувалося. ОСОБА_1. особисто відвіз її до нотаріуса, де вона підписала якийсь папір. Про те, що підписує  відмову від прийняття спадщини,  не розуміла. Наслідки відмови від прийняття спадщини їй  не пояснювалися. Просила суд  визнати недійсною відмову  від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5.,  визнати за нею право власності на ½ частину спадкового майна.

У судовому засіданні  позивач ОСОБА_1. підтримав свій позов, зустрічні позовні  вимогиОСОБА_2. не визнає. Суду пояснив, щоІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько. Про його смерть  йому повідомила ОСОБА_2   Приблизно через два тижні йому подзвонила ОСОБА_2 і запропонувала зустрітися, тільки так, щоб про це не знали ОСОБА_3. і ОСОБА_4 Під час зустрічі  в районі вул.. 12 квітня, ОСОБА_2 повідомила його, що хоче відмовитися від своєї частки у спадщині , але просила, щоб він нікому по це  не казав. Вони поїхали до восьмої нотаріальної контори, де ОСОБА_2  залишилася  з нотаріусом, сама пояснила йому що хоче зробити, а він поїхав сплатити у касу послуги нотаріуса. Після цього вона надала йому заяву про відмову  від своєї частки у  спадковому майні і він отримав  свідоцтво про право власності на спадщину, але вселитися  у кімнату, яка належить йому на праві власності  не може, бо відповідачі   не пускають його туди, а ОСОБА_4 сказала, що його документи не дійсні. Просив суд задовольнити його позов, бо вважає, що отримав спадщину правомірно, позовОСОБА_2. залишити без задоволення.

Представник  ОСОБА_1- ОСОБА_6. підтримала його позов. Суду пояснила, що ще коли вони жили з чоловіком разом  у спірній квартирі,  дали згоду на прописку  у квартиру  ОСОБА_4 Вважає, що спадщину син отримав  згідно з законом, просила задовольнити його позов, позовні вимогиОСОБА_2. залишити без задоволення.

Відповідач ОСОБА_2 підтримала свій позов,  проти позову ОСОБА_1 заперечує. Суду пояснила, що після смерті сина вона не дзвонила онукові ОСОБА_1, не зустрічалася  з ним, нікуди  разом  не їздила і від спадщини не відмовлялася.  Вона ніколи у психіатричній лікарні не лікувалася. Вдома її стали  з»їдати колишній зять  і дочкаОСОБА_3 за те, що вона подарувала кімнату онуку.  ОСОБА_8. - її преставник, повіз її до нотаріуса на Бабурку, він сам дізнався, що саме там написана  відмова  від спадщини, яку вона не  підписувала. Коли вона з ОСОБА_8. поїхали до нотаріуса, нотаріус сказав, що вперше її бачить. Це було через півроку після смерті  сина. Просила задовольнити її позов, позов онука  залишити без задоволення.

ПредставникОСОБА_2.- ОСОБА_8. підтримав позовОСОБА_2., проти позову ОСОБА_1 заперечує. Суду пояснив, що він з ОСОБА_2 їздив  у восьму нотаріальну контору, бо у третій нотконторі його повідомили про заяву, у якій ОСОБА_2 написала відмову  від спадщини. Вони зайшли з ОСОБА_2 до нотаріуса  ОСОБА_7і  він  запитав, чи знає він цю жінку. Нотаріус пояснив, що  він посвідчував підписОСОБА_2. на заяві.

Відповідач ОСОБА_3. проти позову ОСОБА_1 заперечує. Позовні вимогиОСОБА_2. просить задовольнити. Суду пояснила, що про те, що ОСОБА_1  отримав спадщину вони дізналися  від ОСОБА_6., коли остання запропонувала їм викупити  кімнату. Коли вона запитала  про спадщину уОСОБА_2., та повідомила, що ніякої відмови не писала. Також казала, що  її силою посадили  в автомобіль, навіть затовкали, повезли, вона щось підписала,  але що не пам»ятає. Про це ОСОБА_2 нікому нічого не говорила.  Крім того, пояснила, що  ОСОБА_1  возив  ОСОБА_2  у пенсійний фонд, приблизно у

цей же час, де вона повинна була отримати 60 грн. Чи дійсно вона туди їздила, не  упевнилися, грошей  у розмірі 60 грн. не бачили.

Відповідач  ОСОБА_4.  у судове засідання не з»являлася неодноразово, про час та місце слухання справи сповіщалася належним чином, її матиОСОБА_3- відповідач по справі, повідомляла суд, щоОСОБА_4 не може з»явитися до суду через зайнятість та відсутність у м.Запоріжжі, сама відповідачка причину неявки суду не повідомила, тому за згодою  з учасниками процесу, суд розглянув  справу  у її відсутності, по наявних  у справі  доказах.

Представник третьої особи КП ВРЕЖО № 13 м.Запоріжжя  у судове засідання не з»явився, про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що у матеріалах справи є докази, тому суд вважає за можливе  розглянути справу  у відсутності вказаного представника.

Представник  третьої особи-  восьмої державної нотаріальної контори  нотаріус ОСОБА_7  проти позову ОСОБА_1 не заперечує, позовні вимогиОСОБА_2. не визнає. Суду пояснив, що до нотаріальної контори звернулася  ОСОБА_2, яка приїхала  у супроводі чоловіка. Він запитав про причину звернення і ОСОБА_2 повідомила, що хоче відмовитися  від спадщини. Також він запитав її чи розуміє вона, що  таким чином вона  відмовляється від прийняття спадщини і роз»яснив їй, що протягом шести місяців  вона може  відмовитися  від своєї заяви  про відмову  від спадщини. Він дав їй виготовлений чорновик  заяви, вона прочитала, погодилася і лише після цього  її заява була розпечатана  на бланку. ОСОБА_2 її підписала власноручно, після  чого він  віддав  їй заяву. Він у процесі  посвідчення заяви спілкувався лише  з ОСОБА_2, чоловік, який її привіз, поїхав сплачувати платежі по квитанціях. Якби ОСОБА_2 передумала  віддавати  таку заяву до третьої нотаріальної контори, вона б її туди не відвезла і заява  не мала б  сили. Він посвідчив лише  підписОСОБА_2. на заяві  про відмову  від прийняття спадщини.

У 2007 році  до нотаріальної контори приїздив чоловік з бабусею  і питав  про посвідчену ним заяву.  ОСОБА_8. повідомив, що у суді  знаходиться позовна заява, що підпис на заяві  підроблений.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення  ОСОБА_1, його представника,ОСОБА_2. та її представника,  ОСОБА_3.,  представника  восьмої державної нотаріальної контори м.Запоріжжя, думку  адвокатів, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а позовні вимогиОСОБА_2. задоволенню не підлягають у зв»язку з наступним.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 грудня 2005 року ОСОБА_1. отримав у власність після смерті батька ОСОБА_5 8/25 частин квартири АДРЕСА_1, а саме  кімнату №8 площею 13, 51 кв.м. у вказаній квартирі, уклав  договір  на участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. Квартира, в якій розташована вказана кімната, є комунальною, в двох інших кімнатах проживають відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які перешкоджають йому користуватися власністю,  не допускають у квартиру, замінили замки на дверях.

Відповідно до ст.. 317 ЦК України, власник маю право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Згідно з ч.1  ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним і ніхто не може бути обмежений у здійсненні права власності.

Відповідно до ст.. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним  права користування та розпорядження своїм майном.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3.,ОСОБА_4   перешкоджають ОСОБА_1  у користуванні власністю.

Після смерті  спадкодавця  ОСОБА_5, який померІНФОРМАЦІЯ_1 року,   спадщину мали прийняти: ОСОБА_2 -мати  і ОСОБА_1.- син.

ОСОБА_2  на ім.»я третьої Запорізької державної нотаріальної контори м.Запоріжжя   17.05.2005 року  написала заяву про те, що вона, спадкоємець за законом відмовляється від спадщини, яка залишилася після померлого ОСОБА_5.- сина, також відмовилася від видачі свідоцтва на право на спадщину.

ЗаяваОСОБА_2.  та її підпис на заяві посвідчені  17.05.2005 року  державним нотарісом Восьмої державної нотаріальної контори  ОСОБА_7.

Допитаний у судовому засіданні  нотаріус ОСОБА_7. пояснив, що  до нотаріальної контори звернулася  ОСОБА_2, яка приїхала  у супроводі чоловіка. Він запитав про причину звернення і ОСОБА_2 повідомила, що хоче відмовитися  від спадщини. Також він запитав її чи розуміє вона, що  таким чином вона  відмовляється від прийняття спадщини і роз»яснив їй, що протягом шести місяців  вона може  відмовитися  від своєї заяви  про відмову  від спадщини. Він дав їй чорновик  заяви, вона прочитала, погодилася і лише після цього  її заява була розпечатана  на бланку. ОСОБА_2 її підписала власноручно, після  чого він  віддав  їй заяву. Він у процесі  посвідчення заяви спілкувався лише  з ОСОБА_2, чоловік, який її привіз, поїхав сплачувати платежі по квитанціях. Якби ОСОБА_2 передумала  віддавати  таку заяву до нотаріальної контори, вона б її туди не відвезла і заява  не мала б сили. Він посвідчив лише  підписОСОБА_2. на заяві  про відмову  від прийняття спадщини.

У позовні заяві до суду, ОСОБА_2  написала, що 17.05.2005 року, вона як спадкоємець за законом першої черги, відмовилася від спадщини, написавши заяву   про відмову від прийняття спадщини.

У судовому засіданні  ОСОБА_2 поясняла, що після смерті сина вона не дзвонила онукові ОСОБА_1, не зустрічалася  з ним, нікуди  разом з ним  не їздила і від спадщини не відмовлялася.

ДоводиОСОБА_2. у цій частині протиречать обставинам, які вона виклала  у позовній заяві до суду, а також  поясненням  нотаріуса ОСОБА_7.

Допитана у судовому засіданні відповідач ОСОБА_3. пояснила, що  коли вона запитала  про спадщину уОСОБА_2., та повідомила, що ніякої відмови не писала. Також казала, що  її силою посадили  в автомобіль, навіть затовкали, повезли, вона щось підписала,  але що не пам»ятає. Про це ОСОБА_2 нікому нічого не говорила.  Крім того, пояснила, що  ОСОБА_1 возив  ОСОБА_2  у пенсійний фонд, приблизно у цей же час, де вона повинна була отримати 60 грн. Чи дійсно вона туди їздила, не  упевнилися, грошей  у розмірі 60 грн. не бачили.

Вищевказані доводи у позовній заявіОСОБА_2.  і її пояснення у судовому засіданні  протиречать поясненням відповідача  ОСОБА_3., тому до цих пояснень суд відноситься критично. 

Крім того, ОСОБА_2 пояснювала суду, що до нотаріальної контори  вона не їздила, нічого не підписувала. Оскаржуючи  підпис на заяві про  відмову  від прийняття спадщини,  ні   ОСОБА_2, ні її представник ОСОБА_8., ні адвокат ОСОБА_9 не порушили питання  про  призначення  почеркознавської  експертизи  у частині  належності  підпису на заяві  ОСОБА_2

У позовній заяві ОСОБА_2 вказала, що факт  написання заяви не пам»ятає через її вік та стан здоров»я, перебувала  у депресивному стані  через смерть сина, погано усвідомлювала та не розуміла що відбувається. Крім цього у позовній заяві вказала, що ОСОБА_1. особисто відвіз її до нотаріуса, де вона підписала якийсь папірець.

Вказане повністю протиречить  поясненнямОСОБА_2. у судовому засіданні, де вона пояснила, що до нотаріальної контори  вона не їздила, нічого не підписувала, тому  до  вказаних пояснень суд відноситься критично.

Адвокат ОСОБА_9  у підтвердження доводів ОСОБА_2. про те, що вона факт  написання заяви не пам»ятає через її вік та стан здоров»я, перебувала  у депресивному стані  через смерть сина, погано усвідомлювала та не розуміла що відбувається, заявляв клопотання про призначення по справі  амбулаторної первинної комплексної судової  психолого-писхіатричної експертизи, яка була призначена судом. Як вбачається  з  акту № 122 від   21.02.2008 року, встановити чи здатна була ОСОБА_2 у повній мірі  розуміти значення своїх дій та керувати ними  у період  з 17.05.2005 року  по 18.10.2005 року не представляється можливим у зв»язку  з відсутністю описання її психічного стану  у медичній документації.

Будь яких інших доказів  у цій частині  доводів  ОСОБА_2 суду не надала.

Відповідно до ст.. 10 ЦПК України,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається  з вищевказаного, ОСОБА_2 не довела суду  ті обставини, на які вона посилається   як на підставу  своїх позовних вимог  та  заперечень проти позову  ОСОБА_1,  тому, суд вважає, позовні  вимоги  ОСОБА_1  обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_2.  необхідно залишити без задоволення.

Керуючись  ст.ст. 317, 321, 1216, 1217, 1220,  1221,  1222, 1258, 1268, 1270, 1273 ЦК України,  ст. ст.  208,  209, 212, 213, 214, 215  ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

 Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1  у користуванні власністю- кімнатою № 8, площею 13,51 кв. метр  у квартирі АДРЕСА_1

Вселити ОСОБА_1  у кімнату  № 8, площею 13,51 кв. метр  у квартирі АДРЕСА_1

Позовні  вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа восьма державна нотаріальна контора м.Запоріжжя  про визнання  відмови від прийняття спадщини  недійсною, визнання права власності на ½ частину спадкового майна, залишити без задоволення.

            Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення  суду до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду або у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:                                                                                           Гнатик Г. Є.