Справа № 2-1231/2008р./
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2008 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі : головуючого судді Андрюшиної Л.А. при секретарі Сухановій Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до Макіївської міської ради, 3-я особа: КП «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївка»
про визнання права власності на будинок із господарськими споруди , -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на будинок із господарськими спорудами мотивуючи свої вимоги тим , що згідно рішення виконкому Центрально-Міської районної ради м. Макіївки від 23.03.1961 року її чоловіку ОСОБА_2 була виділена земельна ділянка для будівництва індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1 розміром 445 кв.м.. 26 квітня 1961 року був укладений договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, згідно якого ОСОБА_2 була надана на праві безстрокового користування земельна ділянка, розташована за вище вказаною адресою. Згідно акту прийомки від 26.04.1963 року вказаний житловий будинок загальною площею 66,21кв.м., в тому числі житловою 37,68кв.м., був введений в експлуатацію. Нею та її чоловіком , за його життя ,були самочинно збудовані сені під літ «а», тамбур під літ «а-1», коридор до літньої кухні під літ «б-1», літня кухні під літ «Б-1», гараж під літ «В-1», а також ними була проведена реконструкція житлового будинку, в зв”язку з чим змінилася його загальна площа і стала складати 78,90 кв.м., в тому числі житлова 44,70 кв.м..ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_2 помер і після його смерті відкрилася спадщина у виді його частини домоволодіння, розташованого за вказаною адресою. Вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини , але в зв”язку з тим , що дозволу на реконструкцію будинку та будівництво господарських споруд не було надано , порекомендували звернутися до КП БТІ м. Макіївки . У грудні 2007 року вона звернулася до КП “БТІ м. Макіївки” для складення технічного паспорту, однак оскільки вказане будівництво та перепланування було проведено без відповідного дозволу, був складений акт. Управлінням містобудування і архітектури м. Макіївки також було обстежено її домоволодіння та складений паспорт технічного стану жилого будинку та господарських споруд , згідно до якого стан конструкцій є задовільним і вони придатні до подальшого використання , але для того , щоб зареєструвати житловий будинок із спорудами їй необхідно визнати право власності на вказане домоволодіння, в зв”язку з чим вона вимушена звернутися до суду .
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі і просила їх задовольнити . Визнати за нею право власності на житловий будинок загальною площею 78,90кв.м, житловою площею 44,70кв.м. із господарськими спорудами АДРЕСА_1.
Представник відповідача - Макіївської міської ради та представник 3-ої особи - КП «БТІ м. Макіївки» в судове засідання не з”явилися. Суду надані заяви з проханням справу розглянути за відсутності їх представників. Не заперечують проти позовних вимог, оскільки позивачкою були надані документи, що підтверджують можливість експлуатації зазначених споруд.
Суд , заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи , вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах , що не заборонені законом , зокрема із правочинів . Право власності вважається набутим правомірно , якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом .
З рішення № 104 виконкому Центрально-Міської районної ради м. Макіївки від 23 березня 1961 року вбачається, що ОСОБА_2 була виділена у безстрокове користування земельна ділянка розміром 445кв.м. на право будівництва житлового будинку /а.с.6/.
Згідно договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 26 квітня 1961 року, посвідченого у нотаріальному порядку, ОСОБА_2 на праві безстрокового користування була надана земельна ділянка загальною площею 445 кв.м., розташована АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку/а.с.7-8/.
Згідно акту приймання індивідуального домоволодіння від 27 вересня1963 року підтверджений факт введення вказаного житлового будинку до експлуатації./а.с.14-15/.
Згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_1 позивачка 09 лютого 1957 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 і після укладення шлюбу їй присвоєне прізвище ОСОБА_1 /а.с.24/.
З копії свідоцтва про смерть НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1/а.с.17/. Таким чином , після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у виді його частки у вище зазначеному домоволодінні .
Відповідно до вимог ст. 60 СК України , майно , набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
У відповідності зі ст. 1261 ГК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя , який його пережив та батьки.
Як встановлено у судовому засіданні і підтверджено як поясненнями позивачки , так і наданими письмовими доказами , в період знаходження у зареєстрованому шлюбі з померлим ОСОБА_2, позивачка разом з останнім на підставі посвідченого договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, збудувала житловий будинок та господарські споруди за вищевказаною адресою , тобто це домоволодіння необхідно вважати спільною сумісною власністю подружжя. Крім того , після смерті чоловіка позивачка , як спадкоємець , який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщина , вважається такою , що прийняла спадщину згідно до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред”явити позов про визнання його права власності , якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою , а також у разі втрати ним документа , який засвідчує його право власності.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
З акту наданого КП “Бюро технічної інвентаризації” м. Макіївки від 06.12.2007 року вбачається , що АДРЕСА_1 розташоване домоволодіння, яке належить ОСОБА_2, на підставі договору забудови від 12.06.1961 року № 2609. На земельній ділянці збудований житловий будинок літ «А-1», в якому була проведена реконструкція, у зв»язку з чим загальна площа змінилася з 66.21 кв.м. на 78,90 кв.м., в тому числі житлова площа з 37,68 кв. м на 44,70 кв.м., а також самочинно збудовані господарські споруди: сені літ «а», тамбур літ «а-1», коридор до літньої кухні літ «б-1», літня кухня літ «Б-1», гараж літ «В-1»/а.с.5/.
Таким чином , в судовому засіданні встановлено , що реконструкція будинку та будівництво господарських споруд проведені без відповідних дозвільних документів .
Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника/користувача/ земельної ділянки , суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно , яке самочинне збудоване на ній , якщо це не порушує права інших осіб .
Згідно паспорту технічного стану житлових та господарських споруд, що розташовані АДРЕСА_1, складеному 09.02.2008 року КП містобудівництва , архітектури та проектування , результати візуального обстеження житлового будинку та господарських споруд за вказаною адресою показали задовільний стан конструкцій . Обстежений житловий будинок і господарські споруди припускають нормальну подальшу експлуатацію при дотриманні діючих норм і правил та проведення поточного ремонту/а.с.9-13/.
Таким чином , аналізуючи надані по справі докази , у їх сукупності , суд дійшов до висновку про можливість задоволення вимог позивачки ОСОБА_1, оскільки вважає , що право власності на житловий будинок із господарськими спорудами набуто нею на підставах , що не заборонені законом , правомірно і визнання за нею право власності не порушує права , свободи та інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 328,331,376,392,1261,1268 Цивільного кодексу України, ст. 60 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11,60,209, 212, 214-215,218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 78,90 кв.м., житловою площею 44,70 кв.м. і господарські споруди : сені, тамбур , коридор до літньої кухні, літню кухню та гараж, розташовані АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20 днів подання заяви про ареляційне оскарження або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України .
Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в 1-му екземплярі.
Суддя Андрюшина Л.А.