справа № 2- 1399/08
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. КІРОВОГРАДА
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 березня 2008 року Кіровський районний суд
міста Кіровограда
в складі: головуючого судді - Косцової І.П.,
при секретарі - Панченко Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, третя особа - Орган опіки та піклування при службі у справах неповнолітніх виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки, в якому просить зобов”язати останню не чинити йому перешкод у спілкуванні з сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1народження та встановити наступний спосіб і порядок участі у вихованні дитини: зустрічі та спілкування з дитиною кожної першої та третьої суботи місяця з 10 до 18 годин, зустрічі та спілкування з дитиною кожної другої та четвертої суботи та неділі місяця з ночівлею з 10 години суботи до 16 години неділі, чотири рази на рік, на його розсуд, по 8 днів виїзд з дитиною за межі м. Кіровограда до місць відпочинку для оздоровлення дитини.
В обгрунтування позову зазначив, що у червні 2007 року між ним та відповідачкою розірвано шлюб. Після розлучення за спільною згодою їх неповнолітній синОСОБА_3 залишився проживати з матір”ю. Однак з жовтня 2007 року ОСОБА_2 заборонила йому зустрічатися із сином, чим порушує його право на участь у вихованні дитини.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, зазначила, що вона не перешкоджає позивачеві зустрічатися з дитиною, але через те, що батько дитини неодноразово вивозив сина за межі міста без її відома та згоди, привозив дитину дуже пізно, хвору на недоглянуту, вона змушена була обмежити час їх зустрічей. Зазначила, що категорично заперечує проти залишення дитини у батька з ночівлею, оскільки хлопчик дуже маленький і позивач не забезпечить йому належного догляду. Щодо вимог про вивезення сина за межі міста з метою оздоровлення зазначила, що принципово не заперечує за умови, що дитину у цих подорожах буде супроводжувати бабуся - мати позивача. Разом з цим зазначила, що позивачеві достатньо двох разів на рік виїзжати до місць відпочинку разом із сином, решту два сезони буде подорожувати з дитиною вона.
В порядку ст. 123 ЦПК України ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на її утримання в розмірі 1500 грн. щомісяця до досягнення дитиною трьох років та на утримання сина в розмірі 2000 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
В обгрунтування позову зазначила, що в добровільному порядку ОСОБА_1 допомоги на їх з сином утримання не надає в необхідних розмірах, хоча має фінансову можливість сплачувати аліменти в зазначених в позові розмірах, оскільки є підприємцем.
ОСОБА_1 зустрічний позов визнав частково, пояснив, що він згоден сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 500 грн. щомісяця, та додатково повністю забезпечувати його одягом, взуттям, харчуванням, нести витрати на його лікування, оплачувати перебування сина у дитячому дошкільному закладі та в інших витратах на утримання сина за необхідності та повідомленням матері.
На утримання ОСОБА_2 згоден сплачувати не більше 300 - 500 грн. щомісяця, оскільки вважає, що цієї суми достатньо, зазначає, що вказана в позові сума є завищеною, він не має фінансової можливості її сплачувати, також зауважив, що позивачка за зустрічним позовом працює, також є суб”єктом підприємницької діяльності і отримує достатньо доходів, яких вистачає на її утримання.
Представник служби у справах дітей Кіровоградської міської ради Носаль С.А. в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 звертався до служби у справах дітей з заявою про визначення порядку зустрічей з малолітнім сином ОСОБА_3 проте під час бесіди з батьками останні не досягли домовленості зі спірного питання. Також зазначила, що враховуючи позитивну характеристику ОСОБА_1, його житлові умови, матеріальний стан, інтересам дитини не суперечить залишення її з батьком з ночівлею та спільний виїзд до місць відпочинку і оздоровлення, навпавки, ці обставини сприятимуть всебічному та повному розвитку дитини, зближенню її з батьком, який проживає окремо, позитивно відобразиться на психологічному стані хлопчика.
Судом встановлені слідуючи факти та відповідні їм правовідносини.
В період з 16.10.2004 року по 25.06.2007 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Кіровського районного суду від 25.06.2007 року шлюб між ними розірвано ( а. с. 6). Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, який проживає з матір”ю, спору про місце його проживання не має.
З моменту припинення шлюбних відносин сторони досягли згоди щодо участі батька у вихованні сина, проте, починаючи з жовтня 2007 року ОСОБА_2, в порушення вимог ст. ст. 150, 151, 152, 153,155, 157 Сімейного кодексу України, заборонила позивачеві зустрічатися з дитиною, що змусило останнього звертатися до правоохоронних органів, служби у справах дітей та до суду ( а. с. 40, 47).
В судовому засіданні з”ясувалося, що причиною непорозумінь, які сталися між батьками малолітнього хлопчика стало припинення надання ОСОБА_1 матеріальної допомоги на утримання відповідачки та дитини в обумовлених розмірах та вивезення позивачем сина у грудні 2007 року до лікувально-оздоровчого комплексу “RIXOS” м. Трускавець, повернення його матері з алергічними проявами, порушення батьком графіку харчування та режиму дня дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов”язані піклуватися про здоров”я дитини, її фізичний та моральний розвиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 157 СК України той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов”язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має право перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, його житлові умови відповідають санітарним вимогам, він особисто має бажання спілкуватися з сином, виховувати його, турбується про його оздоровлення ( а. с. 41, 43), отже перешкод у його спілкуванні із сином не має.
Під час судового розгляду суд переконався, що батько дуже любить сина, страждає від розлучення з ним, має можливість і забезпечує хлопчика всім необхідним, оточує його турботою та увагою, сприяє розвитку здібностей дитини.
Разом з цим доводи відповідачки про те, що ніхто крім неї не забезпечить дитині належного догляду не відповідають дійсним обставинам справи. Що стосується доводів ОСОБА_2 щодо неналежного догляду за здоров”ям дитини, суд вважає їх необгрунтованими, оскільки захворювання малолітньої дитини може статися у будь-який час незалежно від волі батьків. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що захворювання хлопчика під час подорожі з батьком сталося внаслідок умислу або недбалості ОСОБА_1
Крім цього суд вважає, що вік дитини дозволяє залишати її з батьком, а останній має можливість забезпечити синові належний, відповідно до його віку, догляд.
За таких обставин доводи відповідачки та її представника щодо невідповідності інтересам дитини залишення хлопчика у батька з ночівлею є необгрунтованими.
Відповідно до ч. 2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров”я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.
Враховуючи викладені обставини суд вважає доцільним та таким, що повною мірою відповідає інтересам дитини і сприяє її нормальному розвитку наступний спосіб участі позивача у вихованні дитини: побачення та спілкування з дитиною кожної першої та третьої суботи місяця з 10 години до 18 години за місцем проживання батька; побачення та спілкування з дитиною кожної другої та четвертої суботи та неділі місяця з ночівлею з 10 години суботи до 16 години неділі за місцем проживання батька; чотири рази на рік, за попередньою домовленістю з матір”ю дитини, по вісім днів виїзд з дитиною за межі м. Кіровограда до місць відпочинку для оздоровлення дитини з дотриманням режиму дня та графіку харчування.
Позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. ст.180, 181 СК України батьки зобов”язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов”язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Судом встановлено, що між сторонами була досягнута домовленість щодо сплати аліментів на утримання сина, проте ОСОБА_1 її не дотримався і сплачував аліменти, визначаючи їх розмір на свій розсуд.
З метою захисту майнових прав малолітньої дитини суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів на утримання ОСОБА_3, 2005 року народження, в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий доход, частину доходу отримує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
ОСОБА_1 є суб”єктом підприємницької діяльності, отже визначити на перед його доход є неможливим, в силу специфіки трудової діяльності останнього суд вважає його доход мінливим, тому вважає за доцільне визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Разом з цим, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_2 теж працює, отримує доходи і також має можливість матеріально забезпечувати дитину, а також ту обставину, що ОСОБА_1 добровільно повною мірою забезпечує дитину одягом, взуттям, іграшками, що підтвердила в судовому засіданні ОСОБА_2, суд вважає зазначену в позові суму значно завищеною і визначає розмір аліментів на утримання сина в 1000 грн.щомісяця. При визначенні розміру аліментів суд також врахував матеріальний стан відповідача за зустрічним позовом, зокрема те що у 2007 році він отримав 17327,34 грн. доходу, тобто 1444 грн. на місяць( а. с. 56-57).
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Виходячи з обставин справи, які з”ясувалися в ході судового розгляду, суд вважає, що ОСОБА_1 може надавати матеріальну допомогу ОСОБА_2, проте, з урахуванням матеріального становища відповідача за зустрічним позовом, зазначена в позові сума на думку суду є завищеною, тому вона підлягає зменшенню до 700 грн. щомісяця.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
За таких обставин суд дійшов висновку, що зустрічний позов підлягає частковому задоволенню.
Крім цього, відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічний розгляд справи.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218, 88 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 доОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, третя особа - Орган опіки та піклування при службі у справах неповнолітніх виконавчого комітету Кіровоградської міської ради задовольнити повністю.
Зобов”язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у зустрічах та спілкуванні з дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження.
Визначити наступний спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні дитини: побачення та спілкування з дитиною кожної першої та третьої суботи місяця з 10 години до 18 години за місцем проживання батька; побачення та спілкування з дитиною кожної другої та четвертої суботи та неділі місяця з ночівлею з 10 години суботи до 16 години неділі за місцем проживання батька; чотири рази на рік, за попередньою домовленістю з матір”ю дитини, по вісім днів виїзд з дитиною за межі м. Кіровограда до місць відпочинку для оздоровлення дитини з дотриманням режиму дня та графіку харчування.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження в розмірі 1000 грн. щомісяця до 12.09.2023 року, починаючи стягнення з 31.01.2008 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 700 грн. щомісяця до 12.09.2008 року, починаючи стягнення з 31.01.2008 року.
Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 81 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено до Кіровоградського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня складення рішення в повному обсязі з послідуючою впродовж наступних двадцяти днів подачею апеляційної скарги.
Суддя
Кіровського районного суду
м. Кіровограда І.П. Косцова.